Внутрішні джерела небезпеки обумовлені особистими якостями людини, які пов’язані з її соціально - психологічними властивостями і являють собою суб’єктивний аспект небезпеки.

Зовнішні джерела - це стан виробничого середовища та помилкові непередбачені дії персоналу, що призводять до аварій і створюють для людей надзвичайні ситуації.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

Надзвичайні ситуації техногенного характеру - це комплекс порушень, які мають місце в нормах, проектах, технологічних лініях, діях людини.

До них відносяться: транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Аналіз виробничої обстановки дає можливість виділити два джерела небезпек: зовнішні та внутрішні.

При цьому технічні засоби, технологічні процеси та санітарно - гігієнічні умови виробничого середовища мають для людини приховану безпосередню небезпеку.

Соціально-психологічне середовище, незадоволення станом міжособистісних стосунків, які впливають на людину через її психологічний стан, через дезорганізацію її адаптивних властивостей.

Дестабілізуючі чинники поділяють на постійні, випадкові і такі, що можуть виникати при несприятливому збігові обставин в системах, які зберігають енергію, хімічно та біологічно активні компоненти.

Переважно надзвичайній ситуації (аварії) передує фаза накопичення будь-яких дефектів в обладнанні чи відхиленні від нормальних процедур виконання технологічних процесів.

Під час катастрофи на заводі “Юніон-Карбайт” 3.12.1984 року в Бхопалі (Індія) в результаті витоку метилізоціанатузагинуло 3150 чоловік, 20 тисяч стали повними інвалідами, 200 тисяч отримали захворювання.

Під час бхопальської аварії в фазі накопичення дефектів та помилок не працювали холодильні установкина посудах з метилізоціанатом, була розгерметизована комунікація, яка з’єднувала цю посудину з поглиначем отруйних речовин, відключений факел, що призначався для спалювання отруйних газів в аварійній ситуації.

Перед аварією в Чорнобилі в фазі накопичення помилок та дефектів було відключено декілька аварійних захистів і аварійна зона реактора була позбавлена обов’язкового мінімуму стержнів, що поглинають нейтрони. Накопичення на цій фазі подібних відхилень від норми пов’язане або з неспроможністю спостереження за роботою елементів конструкцій та матеріалів через відсутність необхідних засобів діагностики, або в тім, що персонал звикає до таких відхилень, які часто спостерігались і не призводили до аварії. Тому відчуття небезпеки притуплюється, відновлення нормального стану приладів і обладнання відкладається, процес діяльності продовжується в небезпечних умовах.

В наступній фазі відбувається раптова і рідкісна ініціююча подія.

В Бхопалі це попадання через пропускний клапан в посудину з металізоціанатом невеликої кількості води, що призвело до екзотермічної реакції, яка супроводжувалась стрімким підйомом температури і тиску метилізоціанату.

В Чорнобилі це ведення позитивної реактивності в активну зону реактора,що призвело до миттєвого перегріву теплоносія і тепловиділяючих елементів.

Раптово настає третя і остання фаза катастрофи.

В Бхопалі - це відкриття клапана і викид отруйного газу в атмосферу. В Чорнобилі- паровий вибух і винос в повітря радіоактивних газів і частини палива.

Ця остання фаза надзвичайної ситуації була б просто неможлива, якщо б не було накопичення помилок.

Такі приклади свідчать, що в складних системах безпека великою мірою залежить від людини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація надзвичайних ситуацій.	\|	Стихійні лиха в атмосфері

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.031 сек.