• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація надзвичайних ситуацій.

Надзвичайна ситуація - це обстановка, яка складається в регіоні в результаті дії екстремальних факторів, або сукупність проявів дестабілізуючих чинників, які порушують нормальне функціонування соціальної системи.

До дестабілізуючих чинників відносяться аварії, катастрофи, стихійні лиха, використання на випадок війни різноманітних видів зброї, що створюють небезпечні ситуації для життя та здоров’я значних людських груп людей.

Якщо дестабілізуючі чинники призводять до великих руйнувань, і викликають смерть та ушкодження значної кількості людей, тоді їх називають катастрофічними.

До характерних умов виникнення надзвичайних ситуацій відносяться:

- Наявність джерела небезпечних та шкідливих чинників ( виробничі системи, які використовують вибухові, легкозаймисті, хімічно агресивні речовини, радіоактивні, біологічні, токсичні матеріали, гідротехнічні споруди, трубопроводи, військова діяльність та інше).

- Дія чинників ризику ( звільнення енергії різних видів, а також токсичних речовин у дозах, що загрожують життю і здоров’ю людей та забрудненню навколишнього середовища.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 від 15 липня 1998 р. „Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій” на території України в залежності від причин виникнення, фізичної сутності та впливу на навколишнє середовище НС поділяються на чотири класи:

- техногенного ( технологічні катастрофи );

- природного ( стихійні лиха );

- соціально – політичного;

- військового характеру.

Згідно з “Положенням про класифікацію надзвичайних ситуацій” на територій України розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій:

- Об’єктові

- Місцеві

- Регіональні

- Національні[ загальнодержавні].

При об’єктових надзвичайних ситуаціях наслідки обмежуються межами об’єкта народного господарства і можуть бути локалізовані за рахунок його сил та ресурсів.

Місцеві надзвичайні ситуації мають масштаби розповсюдження в межах населеного пункту, адміністративного району, декількох районів чи області і можуть бути ліквідовані за рахунок сил та ресурсів області.

В регіональних надзвичайних ситуаціях наслідки обмежуються межами декількох областей чи економічного району і можуть бути усунені за рахунок сил та ресурсів держави.

Загальнодержавна надзвичайна ситуація має наслідок , що охоплює декілька економічних районів, але не виходить за межі держави. Локалізація таких НС здійснюється силами та ресурсами держави з залученням іноземної допомоги.

При глобальних надзвичайних ситуаціях наслідки виходять за межі держави, і поширюються на інші держави. Ці наслідки ліквідуються як силами кожної держави на своїй території, так і силами міжнародної співдружності.

Виникнення надзвичайних ситуацій по різному оцінюється різними вченими.

Одні вчені розглядають виникнення НС, як наслідок загострення суперечностей між суспільством та природою, пов’язаних із занадто великими масштабами впливу людства на природне середовище. Це обумовлено швидким зростанням населення Землі, розширенням господарської діяльності, різким збільшенням енергоспоживання та використанням природних ресурсів.

Інші пов’язують НС із обмеженістю знань людства про навколишній світ, що, нерідко, не дозволяє передбачити усі наслідки реалізації тих чи інших науково технічних рішень та проектів.

Втручаючись у природу, законів якої це людство ще не пізнало та створюючи усе більш потужні виробничі комплекси, люди формують нове штучне середовище існування, закономірності функціонування якого їм ще не достатньо відомі. А якщо врахувати, що морально - духовний та загальнокультурний розвиток цивілізації відстає від темпів науково - технічного прогресу, то стане зрозумілим, що внаслідок цього збільшується ризик виникнення надзвичайних ситуацій.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
8. Банківський кредит та його класифікація.
9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
10. Будівельна класифікація ґрунтів
11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 758