• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальна характеристика та класифікація надзвичайних ситуацій.

План

Очевидно, що в нинішніх умовах найнебезпечнішим елементом виробничої системи є людина (проектувальник, наладчик, монтажник, водій, оператор, керівник та ін.) та її психічні властивості.

Працездатність людини базується на рівні психічного напруження (стресу), яке має позитивний вплив на результати праці до відповідної межі. Перевищення критичного рівня активації веде до зниження результатів праці і навіть до повної втрати працездатності.

Надмірні форми психічного напруження визначаються як позаграничні, які призводять до дезінтеграції психічної діяльності різної вираженості із зниженням рівня психічної працездатності.

Позаграничні форми психічного напруження дуже часто лежать в основі помилкових дій і неправильної поведінки людини в складних, не передбачуваних ситуаціях.

Серед особливих психічних станів, що мають значення для деяких фахівців, необхідно виділити:

§ пароксизмальні розладнання свідомості;

§ психогенні зміни настрою;

§ стани, пов’язані з прийомом психічно активних засобів (стимуляторів, транквілізаторів, алкогольних напоїв, наркотиків тощо).

Пароксизмальні стани – це група порушень діяльності нервової системи різного походження (органічні захворювання головного мозку, епілепсія, обмороки, що характеризуються тимчасовою, від секунди до декількох хвилин, втратою свідомості.

При виражених формах спостерігається падіння людини та судомні рухи тіла і кінцівок, що є особливо небезпечним для водіїв транспортних засобів, верхолазів, монтажників, будівельників, що працюють на висоті.

На психологічні проблеми безпеки діяльностілюдини мають значний вплив конфліктні ситуації, які сприяють збільшенню помилкових дій працівників різних професій, що призводить до збільшення аварій, катастроф і нещасних випадків.

Серйозну проблему для безпеки праці становить пияцтво та алкоголізм.

За даними статистики автомобільний травматизм в 40-60% випадків пов’язаний з вживанням алкоголю, а 64% смертельних випадків на виробництві, зумовлені вживанням алкоголю та помилковими діями людей, що загинули.

Пізнавши психіку людини, можна знайти шлях до безпеки життєдіяльності.

Безпека життєдіяльності

Лекція 3

ТЕМА : ЕКОЛОГIЧНI ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДIЯЛЬНОСТI

ПЛАН

1. Екологічні аспекти взаємодії в системі “Людина – природне середовище”..

2. Фiзичнi ризик-чинники безпеки життєдiльностi.

3. Хiмiчнi ризик-чинники безпеки життєдiльностi.

4. Шкідливі звички та безпека життєдіяльності.

5. Наслiдки негативного впливу небезпечних i шкiдливих факторiв

середовища на людей та природу.

1. Екологічні аспекти взаємодії в системі “Людина – природне середовище”.

Життя на Землi розвивається за законами природи. Бiологiчнi види та людина можуть iснувати та нормально розвиватися тiльки у вiдповiдних умовах середовища, до яких вони адаптувалися в результатi тисячолiтньої еволюцiї. З метою iснування людина, суспiльство вступають у вiдповiднi вiдносини з природою (природокористування). Внаслiдок цих взаємовiдносин, пiд впливом дiяльностi людини, вiдбуваються значнi змiни природних комплексiв, що зазнали величезного антропогенного тиску почали негативно дiяти як на людину так i на природне середовище.

Життєдiяльнiсть людини здiйснюється в системi “людина-середовище”, елементи якої можуть бути представленi безкiнечним рядом пiдсистем, таких як “виробництво”, “робоче мiсце”, “побут” та iн. Будь-яка дiяльнiсть людини в цих системах пов’язана з утворенням вiдходiв, якi негативно дiють як на людину, так i на навколишнє средовище.

Взаємодiючи з природними системами людина зiткнулася з комплексом небезпек природного, штучного та змiшаного походження, якi взаємодiючи створюють проблеми для життєдiяльностi.

З комплексу взаємодiючих небезпек оточуючого середовища прийнято видiляти природнi та антропогеннi чинники. Наявнiсть в оточуючому средовищi бiльшостi антропогенних чинникiв є небезпечним i шкiдливим для людини.

Наявнiсть в оточуючому средовищi природних чинникiв в оптимальних кiлькостях є життєвою необхiднiстю, поскiльки вони складають природний фон бiосфери, забезпечують вiдносну постiйнiсть її складу, кругоообiг речовин в природi та служать основою функцiонування живої матерiї.

Еволюцiйний розвиток бiосфери безпосередньо пов’язаний з постiйним впливом природних чинникiв на органiзм людини. В результатi цього впливу в процесi еволюцiї вдосконалювався механiзм адаптацiї людини до вiдповiдних умов середовища, визначалися особливостi способу життя та поведiнки людей. Тому наявнiсть природних чинникiв в навколишньому середовищi у вiдповiдних кiлькостях є обов’язковою умовою для нормальної життєдiяльностi людини. В тих випадках коли iнтенсивнiсть природних чинникiв перевищує адаптацiйну можливiсть органiзму їх розцiнюють як небезпечнiявища природного походження, що створюють загрозу життю та здоров’ю людини.

Вся iсторiя людства – це процес розвитку та вдосконалення взаємовiдносин мiж людиною та природою, внаслiдок яких вiдбуваються взаємнi змiни природи та людини. Дiяльнiсть людини призводить до вичерпання природних ресурсiв i утворення та накопичення вiдходiв виробництва, якi забруднюючи грунт, воду, повiтря – негативно впливають на живi органiзми.

Так, при накопиченнi в атмосферному повiтрi лiсних масивiв сполук сiрки, фтору чи хлору порушується фотосинтез, що може спричинити загибель дерев чи лiсових масивiв. Сучасне сiльськогосподарське виробництво в великих масштабах використовує гербiциди i мiнеральнi добрива, якi потрапляють в атмосферу, грунтовi води включаються в харчовi ланцючи, спочатку накопичуються в планктонi, потiм в рибах, а пiзнiше по харчових ланцюгах потрапляють в органiзм людини, впливаючи негативно. Глобальнi екологiчнi наслiдки можливi в результатi збiльшення в атмосферi кiлькостi вуглецю. В майбутньому можливе потеплiння клiмату, яке призведе до танення льодовикiв та пiдвищення рiвня свiтового океану. Враховуючи все це, можна сказати, що в екологiчному вiдношеннi будь-яка дiяльнiсть людини є потенцiйно небезпечною. Тому в процесі діяльності необхідно прогнозувати можливі екологічні наслідки при використанні нових технологій, хімічних речовин, інженерних об’єктів.

2. Фізичні ризик-чинники безпеки життєдіяльності

Однією з важливих умов збереження та зміцнення здоров’я людини є підтримання на відповідному рівні оптимального стану фізичного середовища проживання.

Під фізичним середовищем розуміють чинники різної природи, які мають на організм людини енергетичний вплив (механічний, термічний, електричний, електромагнітний і ін.). За походженням вони можуть бути як природними, так і антропогенними.

До природних фізичних чинників середовища відносяться: температура та вологість повітря, швидкість руху повітря, атмосферний тиск, сонячна радіація, атмосферна електрика та інші, які прийнято об’єднувати поняттям кліматогеографічні та погодні чинники.

Клімат та погода мають великий вплив на життєдіяльність людини, визначають її фізичний та психічний стан, потреби в житлі та одязі, паливі та харчах, засобах переміщення та ін.

Під кліматом розуміють закономірно повторюваний режим погоди даної місцевості.

Клімат впливає на характер господарської діяльності людини, її побут, санітарні умови життя, здоров’я.

Від клімату залежить розповсюдження різноманітних збудників та переносників багатьох хвороб людини (наприклад, малярія).

Для створення тих чи інших кліматичних особливостей велике значення має радіаційний баланс земної поверхні, тобто різниця між приходом та витратами сонячної радіації на поверхні землі.

Радіаційний баланс земної поверхні чинить суттєвий вплив на нагрівання та охолодження повітряних мас. Зимою радіаційний баланс на території України від’ємний за винятком південних районів. Літом радіаційний баланс скрізь позитивний.

Якщо клімат статично стійкий для відповідної місцевості, то погода – це явище, яке постійно змінюється.

Погода – це сукупність фізичних властивостей приземного шару атмосфери за відповідно короткий період часу (годину, добу, неділю).

Погода в значній мірі визначає рівень безпеки життєдіяльності: вона впливає на фізіологічний стан людини прямо або побічно.

Безпосередній вплив здійснюється шляхом дії погоди на тепловий баланс організму людини. Спекотна, безвітряна погода з високою відносною вологістю повітря викликає напругу терморегуляційних механізмів, що може призвести до перегрівання організму. Відносно низька температура, висока вологість та сильний вітер можуть сприяти розвитку гострих респіраторних захворювань, пневмоній, ангін та ін.

Погодні умови мають значення в епідеміології розповсюдження інфекційних захворювань. Наприклад, в спекотну погоду створюються умови для виникнення харчових отруєнь мікробного походження.

Побічний вплив погоди на організм людини обумовлюється тим, що зміна погодної обстановки вступає в дисонанс зі звичними для людини ритмами фізіологічних функцій.

Людина формувалася в умовах циклічної динаміки зовнішнього середовища, ритмічної зміни часу – доби, дня та ночі, пори року, рівня освітленості та ін.

Згідно з ритмами природних явищ у людини відбуваються ритмічні зміни біологічних процесів – біоритми.

Розрізняють біоритми: добові ( зміни на протязі доби температури тіла, зміна активності та спокою, сну та бадьорості та ін.). Місячні – пов’язані з ритмом обертання Землі навколо Сонця та Сонця навколо своєї осі, річні та ін. У людини ці ритми розвинулися у відповідь на природні циклічні зміни чинників середовища проживання людини, тому їх називають адаптивними.

Якщо режим дня людини, тобто її життєві функції узгоджені з циклами зовнішніх умов, то це сприяє життєдіяльності та підвищує ефективність працездатності. При неузгодженості ритмів життєвих функцій та циклічних змін зовнішніх умов може порушуватися життєдіяльність, працездатність, а інколи і здоров’я людини. Денне освітлення є найкращим акумулятором.

В процесі еволюції людина пристосувалася до ритмічних змін клімату і погоди, і такі зміни сприймаються без будь-яких несприятливих проявів.

Зовсім інша картина спостерігається, коли включаються такі фізичні чинники, як зміна магнітного поля Землі, електричної провідності повітря, коли змінюється повітряне та сонячне при тяжіння або збільшується рівень сонячної радіації. В перiод магнiтних бур рiзко зростає частота загострень хронiчних захворювань.

Бiльшiсть здорових людей з добре розвинутими фiзiологiчними пристосувальними механiзмами не спостерiгають у своєму самопочуттi будь-яких змiн. Такi люди називаються метеостiйкими.

Людей, чутливих до змiн погоди i прояву фiзичних чинникiв називають метеочутливими.

Вiдмiчено, що несприятлива погода негативно впливає на протiкання багатьох захворювань серцево-судинної, дихальної системи, ендокринної та шлунково-кишкової системи, шкiрних хвороб i iн.

Несприятлива погода зумовлює збiльшення випадкiв:

- дорожньо-транспортних пригод,

- вбивств,

- самогубств та iн.

Вона посилює такi негативнi явища як смог, кислотнi дощi, знижує iнтенсивнiсть ультрафiолетової радiацiї.

Таким чином, фiзичнi чинники, коли вони перевищують адаптивну межу, здатнi чинити несприятливу дiю на навколишнє середовище та органiзм людини, тобто суттєво знижувати рiвень безпеки життєдiяльностi.

· До фiзичних чинникiв антропогенного походження вiдносяться механiчна, термiчна дiя та вплив рiзноманiтних видiв енергiї.

Механiчний вплив на безпеку життєдiяльностi створюють машини та механiзми, елементи обладнання, заготовки та вироби, що рухаються та обертаються.

Причиною механiчної дiї можуть стати рухи людини, яка втратила рiвновагу.

Робота рiзних видiв транспортних засобiв, машин та обладнання, виробничих процесiв, супроводжується значним рiвнем шуму та вiбрацiй, якi негативно дiють на безпеку життєдiяльностi i можуть призвести до захворювань та зниження продуктивностi працi.

3. Хiмiчнi ризик-чинники безпеки життєдiяльностi

Масштаби хiмiчного забруднення середовища проживання (бiосфери) постiйно зростають в кiлькiсному i якiсному планi. З’являються все новi хiмiчнi чинники, якi ранiше були незначними, а зараз стають домiнуючими, призводять до вiдчутної деградацiї бiосфери, створюють небезпеку життєдiяльностi суспiльства. Так, хiмiчна промисловiсть свiту щорiчно синтезує до 250 000 нових хiмiчних речовин та сполук у газоподiбному, рiдкому та твердому станi.

Свiт хiмiчних речовин надзвичайно рiзноманiтний. На даний час хiмiчна iндустрiя свiту виробляє бiля 60 000 рiзноманiтних хiмiчних речовин, серед яких бiля 3 000 в значних кiлькостях. Цi речовини є масовими забруднювачами середовища проживання людини. Є данi про те, що серед цих речовин бiля 50 000 є токсичними. Очевидно немає потреби пояснювати, що таке гостра токсичнiсть, якщо речовина в мiлiграмових дозах викликає смертельну небезпеку для людини.

Хiмiчнi ризик-чинники – це рiзноманiтнi хiмiчнi речовини, якi входять до складу повiтря, води чи продуктiв харчування. Вони можуть бути як природного так i антропогенного походження.

Природнi хiмiчнi речовини надходять в органiзм людини в оптимальних кiлькостях з продуктами харчування та питною водою. До них вiдносяться: вiтамiни, незамiннi амiнокислоти, бiлки, вуглеводи, мiкроелементи (мiдь, залiзо, алюмiнiй, цинк, марганець, йод, фтор та iншi), бiогеннi речовини, що мають важливе значення для життєдiяльностi органiзму.

Хiмiчне забруднення середовища проживання можливе внаслiдок природних процесiв, таких як виверження вулканiв, грунтовий пил та iн.

Однак найбiльшу шкоду бiосферi та життєдiяльностi людини спричиняють промисловi пiдприємста, особливо хiмiчнi, нафтохiмiчнi, металургiйнi та целюлозно-паперовi заводи, якi забруднюють повiтряне та водне середовище. Всi види транспортних засобiв, котельнi та печi, тепловi електростанцiї забруднюють, головним чином, повiтряний басейн планети.

Повiтряне середовище забруднюється також рiзними хiмiчними речовинами i газами, якi є наслiдком господарської дiяльностi людини. Серед газiв найбiльше розповсюдженi окисли вуглецю, дiоксид сiрки, сполуки азоту, вуглеводи та iнше.

Другим об’єктом за масштабами забруднення є водне середовище. Стiчнi, дощовi та талi води мiстять в собi значну масу речовин органiчного та мiнерального походження (мiнеральнi солi, кислоти, луги, нафту, пестициди, пар та iн.). Серед забруднювачiв водного середовища тяжкi метали, вiдходи хімічної, целюлозно-паперової, металургiйної, вугiльної та iнших галузей промисловостi, миючi засоби.

Недосконалiсть методiв знешкодження стiчних вод та джерел водопостачання стала причиною того, що хiмiчнi речовини в певнiй кiлькостi знаходяться в питнiй водi. Вплив забрудненого водного середовища на органiзм людини вiдбувається не тiльки при питному використаннi води, але й при рекреацiйному. Наприклад при купаннi, а також при споживаннi риби, ракоподiбних, морських рослин, якi накопичують в своєму органiзмi рiзноманiтнi хiмiчнi токсичнi речовини (сполуки ртутi, миш’яку, пестицидiв та iн.).

Хiмiчними речовинами забрудненi грунти внаслiдок внесення в них мiнеральних добрив, пестицидiв, зрошення полiв стiчними водами, в яких є хiмiчнi сполуки, влаштування звалищ промислових i побутових вiдходiв. При сильному вiтрi з грунтiв хiмiчнi речовини можуть потрапляти в атмосферне повiтря, а потiм з опадами мiгрувати в поверхневi та пiдземнi води, в рослиннi продукти харчування та по харчових ланцюгах в органiзм людини.

В продукти харчування хiмiчнi речовини потрапляють внаслiдок надмiрного пiдживлення сiльгоспугiдь мiнеральними добривами, пестицидами, з хiмiчними добавками, якi використовуються для пiдвищення товарностi i покращення зовнiшнього вигляду та iнших властивостей продуктiв.

· З рiзноманiтними хiмiчними речовинами людина контактує також у побутi, де їх джерелом можуть бути будiвельнi та облицювальнi матерiали: фарба, продукти неповного згорання енергоносiїв, предмети побутової хiмiї (миючi, чистячi, косметичнi засоби), речовини, що утворюються при деструкцiї полiмерних матерiалiв, синтетичний одяг, взуття, покриття меблiв та iн.

Шляхи надходження хiмiчних речовин в органiзм людини залежать вiд того, де вони зосередженi – у водi, повiтрi чи продуктах харчування.

За характером токсичної дiї хiмiчнi сполуки подiляють на речовини з переважно загально-отруйною дiєю i такi, що мають здатнiсть до специфiчного ефекту.

Нервово-паралiтичнi – амiак, анiлiн, сiрководень, вуглеводи, тетраетилсвинець, фосфоорганiчнi сполуки i iн.

Загальноотруйнi – синильна кислота., миш’як та його сполуки, солi ртуті, фосфорорганічні сполуки – зарін, зоман, ві – екс та ін.

Подразнюючi – хлор, амiак, дiоксид сiрки, оксид азоту, сі – екс, сі-ар та ін.

Удушливі – фосген, ацетилен, окисли вуглецю та ін.

Шкiрно-наривнi - неорганiчнi кислоти, луги, ангідриди, іприт та ін.

Мутагеннi – сполуки свинцю, ртутi, хлорованi вуглеводи та iн.

Канцерогени – кам’яновугiльна смола, бензпiрен та iн.

Алергени – сполуки нiкеля, алкалоїди та iн.

Наркотичнi – бензол, дихлоретан, ацетон, сiрковуглець та iн.

4. Шкідливі звички та безпека життєдіяльності

Шкідливі звички є одними з найважливіших факторів зниження здоров’я та послаблення імунітету, що в свою чергу призводить до різних захворювань. Кожна людина у процесі життєдіяльності набуває певних звичок. Звички - це форма поведінки людей, що виникає під час навчання багаторазового повторення у різних життєвих ситуаціях, складові яких виконуються автоматично. Психофізіологічною основою звичок є динамічний стереотип, тобто добре засвоєна і закріплена тимчасовими зв’язками програма дії. В залежності від способу життя людини звички можуть бути корисними і шкідливими для її здоров’я.

Корисною, наприклад, є звичка дотримуватись режиму дня. Вона сприяє зміцненню здоров’я, підвищенню працездатності і довголіттю.

Шкідливі звички, навпаки, дезорганізують людину, послаблюють її волю, знижують працездатність, руйнують здоров’я і скорочують тривалість життя. Найпоширенішими шкідливими звичками, що негативно впливають на стан здоров’я людини є алкоголізм, куріння та наркоманія.

Алкоголь – підступний і дуже небезпечний ворог, який руйнує здоров’я, знищує людину фізично і морально. Внаслідок частого вживання алкоголю виникає хвороба – алкоголізм.

Алкоголізм – велике соціальне лихо. Внаслідок частого вживання спиртних напоїв порушується фізична і розумова працездатність, посилюється втома. Алкоголь поступово знищує центральну нервову систему, вражає всі органи, що призводить до повної деградації особистості.

Алкоголь особливо швидко накопичується в нервовій тканині, що порушує нормальну фізіологію головного мозку внаслідок отруєння. За даними ВООЗ від алкоголізму щорічно вмирає близько 6 млн. людей – це більше, ніж вмирає від такої страшної хвороби, як рак.

Після приймання навіть невеликих доз алкоголю знижується стійкість та інтенсивність уваги, порушуються процеси мислення і пам’яті. Алкоголь знижує швидкість рухової реакції, точність м’язових зусиль, що призводить до різних ускладнень при виконанні своїх професійних функцій.

Куріння є причиною багатьох важких захворювань. Захоплення курінням набуває загрозливих розмірів. Це – шкідлива звичка не тільки чоловіків, а й жінок. Встановлено, що у тютюновому димі міститься близько восьми відсотків окису вуглецю, нікотинова, синильна, мурашина, масляна, сірчана кислоти, сірчаний свинець, бензпірен, триокис миш’яку , тютюновий дьоготь та радіоактивний елемент полоній. Дим від 25 цигарок містить близько 2-х крапель чистого нікотину, тобто таку кількість отрути, якої достатньо для того, щоб убити собаку. В світі від куріння щорічно гине 2.5 млн. Чол.. У середньому кожна сигарета зменшує життя регулярного курця на 5.5 хвилин.

Куріння сприяє виникненню різних захворювань. Найчутливішою до дії нікотину є центральна нервова система: вона спочатку збуджується, а потім пригнічується. Нікотин згубно впливає на пам’ять, внаслідок чого знижується швидкість запам’ятовування, обсяг пам’яті, сповільнюється швидкість та чіткість реакції, притуплюється увага, знижується гострота зору і м’язова сила.

Нікотин звужує судини мозку, що ускладнює проходження крові по мозкових судинах і призводить до запаморочення і головного болю. Нікотин також порушує діяльність серцево-судинної системи, спричиняючи звуження кровоносних судин, що призводить до недостатнього насичення тканин організму киснем і в першу чергу м’язу серця. Це спричиняє змертвіння ділянки його, тобто інфаркт міокарда. Ймовірність виникнення інфаркту у курців в 12 разів вища, ніж у тих, що не курять.

Виявлено також шкідливий вплив нікотину на органи дихання. Під час куріння утворюється дуже шкідлива речовина, так званий тютюновий дьоготь (смолистий темний наліт, який осідає в легенях курців). Людина, яка щоденно викурює пачку цигарок, за рік поглинає 700-800 г дьогтю. Смолисті речовини дьогтю є канцерогенними, сприяють захворюванню на рак.

Курці часто забувають про те, що під час куріння вони завдають шкоди оточуючим, які, навіть того не підозрюючи, стають пасивними курцями. Від диму цигарок забруднюється атмосфера, підвищується концентрація канцерогенних речовин у повітрі. У розвинутих країнах Західної Європи, починаючи з 60-х р.р. минулого століття, йде наполеглива боротьба проти куріння. І як результат, в населення скоротилася смертність від раку легенів.

Наркоманія – справжнє зло всіх країн світу. Ця хвороба викликана систематичним вживанням наркотиків, більшість з яких рослинного походження (морфій, кокаїн, героїн, пантопон, індійські коноплі та їх похідні у вигляді гашишу, маріхуани, анаші та ін.).

Наркоманія виявляється синдромом змішаної реакції, психічної і фізичної залежності, а також деякими психічними і соціальними феноменами.

До наркоманії належить і зловживання снодійними препаратами. За даними ВООЗ, наркоманіястала основною причиною передчасної смерті людей, випередивши серцево-судинні захворювання і злоякісні пухлини. Вчені стверджують, що навіть одноразове вживання наркотика залишає слід у нервових клітинах мозку, у печінці, нирках і м’язах серця.

При повторному вживанні наркотиків непомітно, але неминуче виникає звичка. При відсутності наркотика людина відчуває нестерпний стан абстиненції. Людину переслідує відчай, неспокій, дратівливість, нетерпіння, біль в кістках, м’язах. Вона страждає від важкого безсоння або жахливих снів.

Під дією наркотиків збуджується нервова система, виникає екстаз – хворобливе захоплення і галюцинації.

Соціальна небезпека наркоманії:

- наркомани погані працівники, їхня працездатність фізична і розумова різко знижена;

- наркоманія завдає великої матеріальної і моральної шкоди, є причиною нещасних випадків на виробництві;

- наркомани деградують фізично і морально, є тягарем для суспільства;

- наркомани входять до групи ризику розповсюдження СНІДу;

- наркологічна хвороба в усіх її проявах соціально небезпечна, психічні захворювання загрожують майбутньому нації.

Лекція 4

Тема: Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

1. Загальна характеристика та класифікація надзвичайних ситуацій.

2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.

3. Надзвичайні ситуації природного характеру.

4. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.

У світі постійно виникають НС, пов’язані з аваріями, катастрофами та стихійними лихами. Виникнення надзвичайних ситуацій, як правило призводить до загрози життю людей, нанесенню великих матеріальних збитків та ін. Ці явища простежуються і в Україні.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
5. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
6. V. Класифікація і внесення поправок
7. V. Класифікація рахунків
8. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
9. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
10. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
11. Автокореляційна характеристика системи
12. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії

Переглядів: 791