• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку

Кінцевий мозокскладається з двох півкуль великого мозку, на кожній з яких розрізняють плащ, нюховий мозок та смугасте тіло.

А. Плащ – складається із сірої та білої мозкової речовини. Сіра речовина утворює кору півкуль, яка є найбільш молодим відділом головного мозку. Морфологічно в ній розрізняють три основні зони:

- Стародавня кора в ссавців вкриває нюхові закрутки і трикутники, є складовою частиною нюхового мозку та вторинним нюховим центром;

- Стара кора формує грушоподібні частки і закрутки гіпокампу. Для цих двох видів кори характерно розміщення сірої речовини під білою;

- Нова кора особливо розвинута в ссавців і розміщена над білою речовиною. У великих ссавців несе закрутки і борозни, яких найбільше в слона, кита і людини. Кількість закруток плаща повною мірою не відображає ступінь та рівень еволюційної організації тварин. Існує більш чіткий морфологічний критерій еволюційної зрілості – відношення площі нової кори до всієї кори, яке в людини набагато більше, у тварин.

● Кора великих півкуль несе вищі інтегративні центри регуляції всіх процесів, що протікають в організмі. Сіра речовина всіх інших відділів центральної нервової системи (підкірка) займає підлеглий стан. Кора головного мозку є матеріальним субстратом вищої нервової діяльності (комплекс вроджених і набутих механізмів, які забезпечують найдосконаліше пристосування тварини до навколишнього середовища, мислення, свідомість, волю, пам’ять, розсудок). Комунікація із середовищем відбувається за допомогою аналізаторів.

Таким чином, кора головного мозку – це сукупність кіркових закінчень усіх аналізаторів, представляє собою матеріальну основу конкретно-наочного мислення, що за І.П. Павловим є першою сигнальною системою дійсності (у тварин унаслідується). В людини подальший розвиток мозку визначається свідомим використанням інструментів праці. В процесі праці виникла мова, в людини з’явилася здатність до абстрактного мислення та сформувалася система сприйняття слова або сигналу – друга сигнальна система (матеріальний субстрат – кора великих півкуль).

♦Встановлено, що одна з півкуль є завжди домінантною.

1. Права домінантна півкуля – «художній тип особистості»:

- схильність до несвідомої емоційної поведінки;

- швидко впізнають і запам’ятовують різні фізичні об’єкти;

- прекрасно опрацьовують інформацію, яка не пов’язана із словами або числами.

2. Ліва домінантна півкуля – «мислячий тип особистості»:

- добре розвинуте свідоме абстрактне мислення;

- більшою мірою розвинута мова, письмо, читання, пам’ять.

Таким чином, абстрактне мислення і опрацювання мовної інформації відбувається в лівій півкулі, а конкретне відображення середовища і сприйняття інформації з емоційним забарвленням у правому.

Біла речовина розміщена під корою плаща і утворює провідні шляхи, які з’єднують певні ділянки кори між собою та із спинним мозком. Вони поділяються на:

а) асоціативні волокна – з’єднують окремі ділянки кори в межах кожної півкулі; вони поділяються на короткі (між закрутками) і довгі (між частками півкуль) волокна;

б) комісуральні волокна – з’єднують ділянки, що належать різним півкулям; вони формують найбільшу комісуру головного мозку – мозолисте тіло.

в) проекційні волокна з’єднують кору плаща як з окремими частинами стовбура головного мозку, так і зі спинним мозком; у смугастому тілі вони утворюють внутрішню капсулу.

Б. Нюховий мозок умовно поділяється на центральний та периферичний відділи. Периферичний відділ – нюхові цибулини, нюхові тракти, нюхові закрутки, нюхові трикутники, грушоподібні частки. Центральний відділ – поясна закрутка, гіпокамп. Сіра речовина нюхового мозку складає стародавню і стару кору кінцевого мозку ссавців. Окрім нюхової функції виконує ряд інших – формування таких загальних станів як бадьорості, сну, емоцій, мотивацій поведінки, вегетативні функції.

В. Смугасте тіло представляє собою комплекс ядер (базальні ядра кінцевого мозку), розділених прошарками білої речовини. Смугасте тіло бере участь у координації довільної і недовільної рухової активності.

Резервуаром спинномозкової рідини в кінцевому мозку є бічний шлуночок. Дах його утворює мозолисте тіло, дно – голівка хвостатого ядра і гіпокамп. Краніально бічний шлуночок продовжується в шлуночок нюхової цибулини, а каудально – в порожнину грушоподібної частки.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. I. Оболонки та підоболонкові порожнини головного мозку
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
5. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
6. Абсцес мозку та мозочка.
7. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
8. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
9. Автокореляційна характеристика системи
10. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
11. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.

Переглядів: 2893