• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Абсцес мозку та мозочка.

Синустромбоз і отогенний сепсис.

У разі гнійного запалення середнього вуха інфекція генералізується, мікроби проникають в кров, виникає сепсис. Частіше це буває в результаті синус-тромбозу.

Клініка: симптоми поділяють на 2 групи:

1. загальні симптоми

2. вогнищеві симптоми, зумовлені ураженням сигмоподібної пазухи.

Загальні симптоми:

- відбувається швидке збільшення Т до 39-41 С, що супроводжується ознобом, після цього через декілька годин Т швидко (критично) знижується, що супроводжується проливним потом. Таких підвищень Т протягом доби може бути кілька.

- пульс збільшується відповідно до Т.

- порушення функції ЦНС (ступор, кома)

- шкіра хворого бліда із землистим відтінком, може бути жовтяничність шкіри і склер,

- в аналізі крові – лейкоцитоз, зміщення формули вліво

- ознобу, де виявляють збудника

- мікроби розносяться за ходом кров’яного русла й осідають в інших органах, виникають гнояки в легенях, суглобах, а також спостерігаються септичні ураження серця, нирок, печінки, травного тракту тощо. Відзначається збільшення селезінки. Найчастіше хворі помирають від легеневих ускладнень.

Вогнищевиі симптоми:

- спостерігається набряк і болісність м’яких тканин по задньому краю соскоподібного відростка,

- болісність під час пальпації шиї з хворого боку,

- часто голова хворого нахилена в бік ураження.

Це гнояки, що утворюються в мозку і мозочку в результаті гнійних середніх отитів.

Клініка: виділяють 4 стадії клінічного прояву абсцесу.

1.стадія – початкова – продовжується 2-3тиж. Характерні запальні явища. Виникають легкі менінгеальні симптоми: це головний біль, млявість, підвищення Т тіла, нудота і блювання.

2 стадія – латентна (прихована) – продовжується 2-3тиж. У цій стадії всі симптоми чи взагалі зникають, чи проявляються в дуже ослабленому вигляді: нерідко спостерігається депресія, швидка втомлюваність, сонливість, відсутність апетиту.

3 стадія – явна (маніфестна) – триває декілька тижнів.

- Виникають психічні зміни: депресія, апатія, загальмованість,

- повільна тиха мова - іноді вона стає незрозумілою,

- напади сонливості, нудота і блювання , які не пов’язані зі вживанням їжі,

- виникає головний біль, який посилюється під час постукування пальцем по черепу над тією ділянкою, де є абсцес.

- брадікардія до 45 за 1хв. при підвищеної Т.

- можуть виникати парези і паралічі кінцівок, може бути парез лицевого нерва, коли обличчя стає асиметричним

- виникають судоми та інші неврологічні симптоми. Хворий падає в бік, протилежний ураженню.

- може бути запаморочення, галюцинації.

- спостерігається спонтанний ністагм, очні яблука хворого посіпуються в бік ураження.

Абсцеси головного мозку і мозочка можуть призвести до порушення свідомості, дихання і серцевої діяльності.

4 стадія – термінальна – це остання стадія абсцесу. Звичайно триває декілька днів і закінчується смертю хворого. Виникає набряк мозку, кома, стан хворого погіршується, наростає вираженість проявів інтоксикації, настає зупинка дихання, серцевої діяльності і смерть.

Визначити локалізацію абсцесу допомагають вогнищеві прояви.

Абсцес скроневої частки мозку характеризують :

- амнестична афазія – хворий в разі розташування абсцесу зліва не можуть назвати предмет, хоча його призначення їм відоме

- моторна афазія – хворі розуміють мову, та не можуть говорити

- сенсорна афазія – хворі втрачають здатність розуміти свою мову і мову співрозмовника.

Абсцес мозочка характеризують:

- грубий ротаторний ністагм, спрямований в бік розташування вогнища ураження, значні порушення рівноваги та координації

- при виконанні пальценосовой проби хворий промахується назовні лише рукою на боці ураження,

- при пробі на рівновагу (поза Ромберга) напрям падіння не змінюється при поворотах голови,

- при ході із закритими очами хворий відхиляється в бік абсцесу,

- позитивна проба на адіадохокінез (відставання руки на боці ураження)

- гіпотонія м’язів з боку абсцесу.

Діагностика:

1. ехоенцефалографія

2. радіоізотопна енцефалографія

3. комп’ютерна томографія .

Лікування: включає хірургічне втручання та інтенсивну медикаментозну терапію.

Хірургічне втручання спрямоване на видалення гнійного вогнища у середньому вусі і ліквідацію ускладнення – антромастоїдотомія або загальнопорожнинна радикальна операція.

Інтенсивна медикаментозна терапія:

- призначають антибіотики: цефтріаксон, цефтамидим, метрогіл и т.д.

- в/в протинабрякові засоби: гемодез-Н, нативна плазма крові, альбумин, 5% розчин аскорбінової кислоти, суспензія гідрокортизону. Контроль АТ.

- протиалергійні препарати

- під час психомоторного збудження уводять натрію оксибутират і седуксен в/в із 40% розчином глюкози.

- у разі стафілококової інфекції вводять імуноглобулін.

- серцеві глікозиди, знеболювальні

- проводиться лікувально-діагностична люмбальна пункція

- під час лікування тромбозу сигмоподібної пазухи призначають гепарин, синкумар або неодикумарин

- боротьба з набряком мозку: в/в манітол. 40% розчин глюкози з інсуліном, магнія сульфат, лазикс. Призначають стероїдні гормони: преднізолон, гідрокортизон або дексаметазон.

- Для поліпшення мозкового кровотоку в/в вводять еуфілін, трентал.

Нейросенсорна приглуховатість (неврит слухового нерва)

Нейросенсорная приглуховатість – захворювання внутрішнього вуха. Вона характеризується порушенням звукосприймального апарату. Частіше уражуються клітини спірального органу. За перебігом розрізняють 2 форми : гостру та хронічну.

Гостра форма : хвороба розвивається раптово і з самого початку набуває прогресуючого перебігу.

Хронічна форма розвивається поступово, коли загострення чергуються з ремісіями.

Патогенез: - це зміни в судинах внутрішнього вуха та мікроціркуляторні розлади, яки викликають кисневу недостатність та дегенеративні процеси в нервових клітинах.

Етіологія:

1 Інфекція: ГРВІ, грип, менінгіт, сифіліс, гострий середній отит

2. Токсичні ураження:

- промисловими отрутами – ртуттю, свинцем, фосфором, миш’яком, бензином,

- лікарськими речовинами – хініном, саліцилатами, гентаміцином, стрептоміціном, канаміцином, неоміцином,

3. Травма: перелом основи черепа, баротравма у водолазів, акустична , вібраційна травма,

4. Судинні розлади: гіпертонічна хвороба, атеросклероз, шийний остеохндроз

5. Внутрішньочерепні пухлини

6. Алергія

7. Стареча приглуховатість.

Клініка: - основними скаргами є зниження слуху та шум у вухах. Шум нагадує тонкий писк, дзвін, тріщання,

- може спостерігаться запаморочення та втрата рівновагі.

Отоскопія: змін не виявляють.

У зв’язку з цим існує жарт що «лікар нічого не бачить, а хворий нічого не чує.»

Діагноз встановлюють на підставі дослідження слуху за допомогою тональної порогової аудіометрії, на якої виявляються порушення звукосприйняття.

Лікування:

При гостром захворюванні – хворі підлягають невідкладнії госпіталізації.

Лікування має бути комплексним:

- усунення причини захворювання

- безсольову дієту з обмеженням рідини

- призначення медикаментозної протиневритної терапії: вітаміни, АТФ, кокарбоксилаза, алое, ФіБС, апілак, нікотинова кислота, папаверин, трентал, цинаризин, стугерон, прозерин, преднізолон, предуктал,

- Рефлексотерапія –голкорефлексотерапія, лазеропунктура

- Магнитотерапія.

При хронічної формі медикаментозне лікування буває неефективним. Застосовують: слухопротезування та навчання зчитувати мову з губ, електронне протезування завитки.

Читайте також:

1. C) ретромарний абсцес.
2. I. Оболонки та підоболонкові порожнини головного мозку
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
5. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
6. Варіанти неврологічних і мовних порушень залежно від характеру перинатального ураження головного мозку.
7. Внутрішня будова довгастого мозку
8. Внутрішня будова спинного мозку
9. Внутрішня будова спинного мозку
10. Головного мозку – електроенцефалографія
11. Гострі абсцеси легень поділяють на прості (гнійні) і гангренозні.

Переглядів: 1731