Внутрішня будова довгастого мозку

Зовнішня будова довгастого мозку

Довгастий мозок

Головний мозок

Головний мозок (encephalon) міститься у порожнині черепа. Середня маса головного мозку становить 1100—1800 г, для неї характерні значні індивідуальні коливання (маса мозку, наприклад, у І.С. Тургенєва становила 2016 г, Анатоля Франса — 1017 г). Кореляції маси мозку з творчим потенціалом особи не виявлено. Абсолютна маса мозку в жінок на 190—200 г менша від маси мозку в чоловіків.

Головний мозок розвивається з переднього розширеного відділу мозкової трубки, а із заднього відділу утворюється спинний мозок. Спочатку за рахунок перетяжок утворюється три мозкові пухирі: передній, середній і задній (ромбоподібний). У подальшому передній і задній пухирі поділяються на два пухирі, тобто утворюються п'ять мозкових пухирів, які дають початок п'яти відділам головного мозку: кінцевому, проміжному, середньому, задньому і довгастому.

Залишки порожнини мозкових пухирів і нервової трубки утворюють мозкові шлуночки і центральний канал спинного мозку, де міститься спинномозкова рідина. У головному мозку виділяють три великі частини: кінцевий мозок, мозочок і стовбур головного мозку, який включає довгастий, задній, середній та проміжний мозок.

Довгастий мозок (medulla oblongata, s. bulbus, s. myelencephalon) є безпосереднім продовженням спинного мозку в стовбур головного мозку. Він міститься в порожнині черепа на схилі черепа і має форму цибулини (bulbus) завдовжки близько 2,5 см. Верхньою межею є поперечна борозна, яка відділяє довгастий мозок від мосту, а нижньою — місце виходу корінців першої пари шийних спинномозкових нервів, що відповідає рівню великого потиличного отвору.

Довгастий мозок має передню, задню і дві бічні поверхні, які розділені борознами. Борозни довгастого мозку є продовженнями однойменних борозн спинного мозку. Між передньою серединною щілиною і передньою бічною борозною є випуклі валики — пірамідиj які поступово звужуються донизу. Латеральніше від них знаходяться підвищення овальної форми — оливи. На задній поверхні довгастого мозку, по боках від задньої серединної борозни, є ніжний (стрункий) і клиноподібний пучки, які відділені один від одного задньою проміжною борозною. Вищезгадані пучки, розширюючись, утворюють одноіменні горбки. Задня поверхня довгастого мозку бере участь в утворенні дна IV шлуночка.

У довгастому мозку біла речовина розташована на поверхні, а в середині міститься сіра речовина з утворенням ядер: ядра оливи, ніжне ядро і клиноподібне ядро, ядра сітчастої (ретикулярної) формації, ядра IX—XII пар черепних нервів. Біла речовина представлена короткими і довгими пучками власних волокон, які проходять транзитно через довгастий мозок. Найважливішими утворами білої речовини довгастого мозку є піраміди та присередні петлі. Піраміди утворені аксонами нейронів кори головного мозку. На межі зі спинним мозком 5/6 волокон пірамід перехрещуються з утворенням перехрестя пірамід — переднє рухове (вентральне моторне) перехрестя. Перехрещені аксони спускаються далі по бічних канатиках спинного мозку, а неперехрещені — по передніх канатиках спинного мозку. Присередні петлі представлені аксонами ніжного і клиноподібного ядер, які йдуть від довгастого мозку до таламуса. Волокна присередньої петлі перехрещуються, утворюючи перехрестя петель — заднє чутливе (дорзальне сенсорне) перехрестя.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Внутрішня будова спинного мозку	\|	IV мозковий шлуночок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.