• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

АСОЦІАЦІЯ. ПОБУДОВА АСОЦІАТИВНОГО КУЩА

Інтерактивні методи роботи на уроках образотворчого мистецтва

Починаючи урок, учитель має за мету настроїти учнів на вивчення тієї або іншої теми, тому звертається до життєвого досвіду учнів, до знань, набутих на попередніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань доцільно використовувати такі методи як “Ланцюжок”, “Пінг-понг”, побудова асоціативного куща, «Так-Ні», використання сигнальних карток.

“ Так-Ні”

Розглянемо застосування гри “ Так-Ні” на уроці по темі “Рельєфна композиція” ( 5-й клас, Скульптура). Учитель ховає зразок або фото рельєфної композиції й пропонує учням відгадати, про що буде йти мова на уроці, ставлячи питання, які вимагають від учителя тільки відповідей “так” чи “ні”.

Учні можуть ставити такі питання:

ü Це здобуток живопису (графіки, скульптури...)?

ü Це об'ємна скульптура?

ü Це скульптура на площині?

ü Це рельєф?

Якщо знайдено учнями відповіді, учитель показує класу зразок і повідомляє тему уроку. Цей прийом учить пов'язувати розрізнені факти, систематизувати наявну інформацію. Сприяти зміцненню набутих знань.

Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні згадали й сформулювали засвоєні раніше знання з теми, запропонованої вчителем.

Відповіді у формі коротких тез записують на дошці навколо розглянутого поняття або явища. Результатом є схема-опора. Що актуалізує знання учнів і готує їх до сприйняття нового матеріалу з даної теми.

Наприклад, застосування цього методу на уроці на тему «Книжкова графіка» в 6-му класі асоціативний кущ може мати такий вигляд:

Для знайомства молодших школярів з поняттям теплі й холодні кольори можна запропонувати такі завдання:

- уявити себе в палаці Снігової Королеви;

- уявити себе в гостях у Сонця.

Наступні завдання:

· описати палац і будинок Сонця, використавши найбільшу кількість кольорів;

· з набору різнобарвних карток вибрати ті, які підходять для зображення палацу Снігової Королеви й ті, кольорами яких можна зобразити будинок Сонця;

· розмістити картки відповідно кольорам біля зображення палацу й будинку (на дошці);

· зробити висновок про розподіл кольорів на теплі й холодні (за допомогою вчителя).

Значно підвищити рівень засвоєння учнями навчальної інформаціїдозволяє використання таких методів: робота в маленьких групах, метод проектів, “Експедиція” (“Подорож”), “Мозковий штурм ”, “Наукова конференція”, “Прес-конференція”, обмін інформацією.

“ЕКСПЕДИЦІЯ”

В 5-му класі на уроці на тему “Походження мистецтва” (розділ “Оригінальна графіка” по програмі О.Д. Михайлик “Візуальне (образотворче) мистецтво”) доцільно використовувати такий метод як “Експедиція” (“Експедиція в часи існування первісної людини”). Заздалегідь створені учнівські групи отримують маршрути експедиції й матеріали для обробки: фото наскальних зображень, матеріали енциклопедій і підручників з мистецтва й історії, статті, карти розташувань печер. Наприклад, «Експедиція в Альтамирську печеру (північ Іспанії)».

“ПОДОРОЖ”

Навчальний матеріал з теми “Писанкарство” ( 6-й кл.) учні будуть сприймати цікавіше, якщо його розглянути у формі подорожі по рідному краю. Учні об’єднуються в групи, спільно обробляють один з аспектів досліджуваної проблеми, готовлять виступи.

1. “Історики” повідомляють про час і умови виникнення писанок.

2. “Народоведи” готовлять виступ про символіку, обереговості й поліфункціональності писанок.

3. “Краєзнавці” розповідають про особливості розпису писанок різних регіонів України.

4. “Квітковеди” пояснюють значення квітів у писанкарстві.

5. “Знавці технік розпису” повідомляють інформацію про класифікацію писанок залежно від техніки виконання розпису.

6. “Мистецтвознавці” ознайомлюють із легендами й піснями про писанку.

Оформлення оброблених матеріалів може бути виконано учнями у вигляді домашніх проектів, які об’єднуються в довідник або брошуру “Українська писанка”.

“МОЗКОВИЙ ШТУРМ”

Розглянемо застосування цього методу під час обробки учнями теоретичної частини навчального матеріалу з ілюстрування книги ( 6-й кл. Книжкова графіка). Учитель спонукає учнів до колективного дослідження, ставлячи питання (проблему для обговорення): одне й те саме - ілюстрація й сюжетна композиція? Учням пропонують порівняти картину Т. Яблонської “Над Дніпром” і ілюстрацію В. Полтавця до твору Т.Шевченка “Устала весна”

Думки учнів і запропоновані ними ідеї записують на дошці. Діти відзначають, що робота художника над ілюстрацією близька до роботи над сюжетною композицією. Відмінність полягає в тому, що, ілюструючи твір, художник розкриває графічними засобами думки автора, а працюючи над сюжетною композицією, сам вибирає зміст і образи, по-своєму їх передає й трактує. Так, Т. Яблонська створила сюжетну композицію самостійно, на основі власного аналізу змісту, образів, натури, а В. Полтавець художніми засобами розкрив зміст і образи добутку великого поета. Загальним є те, що обоє авторів спиралися на етюди, замальовки з натури, на свою пам'ять і фантазію, уміння й навички.

Вчитель уточнює й доповнює запропоновані ідеї, разом з учнями систематизує інформацію щодо особливостей ілюстрацій і відмінності їх від сюжетних композицій. Результати такого дослідження “вертаються” учням у вигляді “спільно виробленої” схеми, якою учні користуються під час роботи над ілюструванням літературного твору.

“ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ”

“Прес-конференція” - це рольова імітаційна гра. Для проведення уроку у формі прес-конференції потрібно поділити клас на групи “консультантів” (заздалегідь підготовлених учнів) і “репортерів” (учні, які готують питання з даної теми з метою одержання необхідної інформації).

Використовувати цей метод можна під час пояснення питання композиції. “Консультанти” обробляють матеріал:

1. Види композицій + приклади художніх творів.

2. Схема аналізу.

“Репортери” ставлять свої питання з метою одержання від “консультантів” повної інформації.

“Репортери” у ході уроку складають наукові статті, які розкривають питання композиції.

Завдання для всіх учнів: створити абстрактні композиції з геометричних фігур (набори); робота в парах.

“ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ”

У формі обміну інформацією можна провести фрагменти уроку або цілий урок. Особливістю є необхідність попередньої самостійної підготовки учнів. За 1-2 тижні до уроку учням дають завдання попрацювати в бібліотеці; підібрати книги, у яких би в тій або іншій формі була розкрита тема уроку; продумати й запропонувати план вивчення даного питання на уроці; відібрати матеріал для свого виступу й розрахувати його на 1-5 хв. (за вказівкою вчителя). Бажаючі можуть підготувати екскурси в історію, дослідження, схеми, малюнки, таблиці, карти місцевості, відомості з історії мистецтва й т.п.. Для бажаючих проводять консультації. Дають також інформацію з даної теми, що є в навчальному кабінеті. Кожний учень приносить на урок хоча б одну книгу, у якій дана тема розкрита повніше.

Одне з головних завдань, що стоїть перед учителем, - добре організувати обмін знаннями, які набувають учні під час роботи зі “своїми” книгами, подбати про дотримання регламенту, виділити важливу, актуальну й нову інформацію.

Результати такого виду навчальної діяльності можна представити у вигляді “Дерева мистецтва”. Наприклад, на уроці, присвяченому вивченню творчості художників-імпресіоністів. “Дерево мистецтва” буде мати таку схему (на дошці прикріплюють портрети художників, репродукції картин, карту).

Для того щоб дати можливість учням висловити свої думки й передати враження від сприйняття художніх творів, доцільно використовувати такі методи як “Світська розмова”, “Мікрофон”, “Ланцюжок”.

“СВІТСЬКА РОЗМОВА”

Учні в парах аналізують твір з погляду емоційно-значеннєвого задуму композиції, колориту, засобів вираження, визначають приналежність твору до відповідного стилю, дають характеристику епохи. Репліки учні можуть починати словами: “Високошановний, а знаєте Ви, що...”. Якщо в учнів виникають труднощі під час бесіди, то вчитель може запропонувати їм опорні фрази, записані на дошці або на картках:

“МІКРОФОН”

На уроках, які містять такий вид діяльності як сприйняття творів мистецтва, ефективне використання методу “Мікрофон”. Такий спосіб вираження своїх думок дає кожному можливість сказати щось швидко, визначити головне, виступати по черзі.

Рішення завдання перевірки й зміцнення знань пов'язане з використанням таких методів: “Навчаючи вчуся”, “Акваріум”, метод проектів, “Аукціон”, “Образна структурна модель”. Контрольні уроки мають теж чималий спектр - конкурси, змагання, бази естафети й т.п..

“НАВЧАЮЧИ ВЧУСЯ”

Метод використовують під час узагальнення й закріплення вивченого й завершення роботи з теми.

Мета: датиучням можливість взяти участь у навчанні й передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів у мистецтві, викличе певні питання й підвищує інтерес.

Порядок проведення:

1. Підготувати картки з фактами, які відносяться до теми, по одній на кожного учня.

2. Роздати по одній картці кожному.

3. Протягом декількох хвилин учні читають інформацію на картці.

4. Після того, як учні прочитають інформацію, запропонуйте їм ходити по класу, ознайомлюючи зі своєю інформацією інших однокласників.

5. Учень може одночасно розмовляти тільки з одною особою. Завдання полягає в тім, щоб поділитися своїм фактом і самому одержати певну інформацію від іншого учня.

6. Після того як учні завершать цю вправу, запропонуєте їм розповісти що-небудь із того, про що вони довідалися від інших. Відповіді можна записувати на дошці.

Розглянете застосування методу “Навчаючи вчуся” на узагальнюючому уроці з теми “Поняття про архітектуру як художній образ. Від палеоліту до нашого століття” ( 7-й клас). Під час підготовки до уроку допоможе наступна інформація, оформлена у вигляді карток.

Картки містять інформацію про зміст поняття архітектури, вимоги до архітектурних споруджень, види архітектури за призначенням, художньо-виразні засоби архітектури, відомості про найвідоміші архітектурні спорудження.

“АКВАРІУМ”

Учитель розподіляє учнів на чотири групи й пропонує їм прочитати текст, що містить певний обсяг навчального матеріалу або розглянути ряд наочного приладдя з описами й поясненнями протягом 3-5 хв. Потім одна із груп сідає в центрі класу. Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця група одержує листа із завданням і схемою роботи:

1. Прочитати вголос завдання.

2. Обговорити проблему, використовуючи метод дискусії.

Прийдіть до загального рішення за 3 - 4 хвилини.

Групі пропонують уголос прочитати ситуацію або завдання й обговорити їхні рішення. Всі інші учні класу мають право тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. На цю роботу групі дають 3-5 хв. Після цього група займає свої місця, а вчитель ставить до класу питання:

- Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

- Чи була ця думка досить аргументована, доведена?

- Що з аргументів ви вважаєте більше переконливим?

На таку бесіду відводять до 2-3 хв. Після цього місце в “акваріумі” займає інша група, що обговорює наступне завдання. Всі групи по черзі повинні побувати в “Акваріумі”, і діяльність кожної з них варто обговорити всім класом. У межах “Акваріума” можна підбити й підсумки уроку.

Читайте також:

1. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.
2. Д80.Парламент в ЗК.ознаки 81.Побудова та основні ознаки парламенту в ЗК.
3. Загальна побудова організації контрольного процесу в умовах автоматизованої обробки інформації
4. Загальна структура асоціативного процесора.
5. Зони ризику. Побудова кривої ризику.
6. Контроль якості здійснюється і на стадії підтримки досягнутого рівня якості, тобто контролюється також якість технічної експлуатації і ремонту побудованих об'єктів.
7. Навчальна програма з фізичної культури: поняття, задачі, види, побудова
8. Написання формул і побудова діаграм.
9. Обмеження мереж Fast Ethernet, побудованих на повторителях
10. Обмеження мережі, побудованої на загальному поділюваному середовищі
11. Обмеження топології мережі, побудованої на мостах

Переглядів: 6542