ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ

Першим методологічним підходом можна вважати інтеграцію, що пронизує весь курс. Поширення інтегративних тенденцій є об'єктивною потребою сучасного соціального розвитку, обумовленою необхідністю подолання стереотипів мислення й реформування освіти на нових концептуальних основах, насамперед, світоглядно-гуманістичного розуміння людини як цілісного суб'єкта культури.

Відомо, що термін “інтеграція” (від латинського integer) у педагогічному контексті означає процес відновлення цілісності, глибоких і стійких зв'язків у змісті навчального предмета для досягнення ефективного кінцевого результату за найменший проміжок часу. Метою інтеграції є підвищення ефективності пізнання й розвиток незалежний від того, на якій інформації базується зміст предмета – наукових знаннях, способах діяльності або досвіді емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва, що дозволяє розподілити навчальні предмети за їхніми провідними компонентами, створити сприятливі умови для інтеграції.

У курсі “Мистецтво” інтеграція передбачає, насамперед, відновлення життєвої цілісності, взаємодії й взаємовпливи мистецтв на основі художнього сприйняття. Необхідною умовою його виникнення є установка на цілісний вплив, джерелом якого стають поступові операції сприйняття художніх творів. Вона базується на тім положенні, що між різними видами мистецтва не існує кордонів. Взаємодія мистецтв дає можливість об'єднати знання й звички в художній діяльності, по-новому осмислити проблему розвитку творчих здібностей дітей. Таким чином, удалося перебороти протиріччя між обсягом інформації й навчальними годинами, відведеними для оволодіння дисциплінами художньо-естетичного циклу.

Провідними компонентами інтегрованого курсу “Мистецтво” виступили музичне й образотворче мистецтво, які повністю відображають звуковий і візуальний компоненти художньої картини світу, а додатковими – хореографія й трудове навчання. Інтеграцію на цьому етапі можна розглядати як установку на прояв і розвиток творчих здібностей учнів на основі музики й живопису, які здатні перебороти фрагментарність художнього мислення, емоційну обмеженість уявлень, пасивність асоціацій, а також забезпечити цілісність оволодіння школярами основами мистецтва.

Другий методологічний підхід, тематизм теж став характерною ознакою даного курсу. Він допомагає учням одночасно (у межах різних видів мистецтва) перебувати в одному інформаційно-тематичному просторі. Цілісність уявлень про світ мистецтва їм забезпечило знайомство з різними засобами художньої виразності (звук, тембр, ритм, колір, пропорція, лінія, рух, форма й т.п.), а також з такими філософськими поняттями як краса, добро, шляхетність. Подібно до того, як кожен музичний інструмент відтворює своє оригінальне звучання, так і пензель, олівець, перо, вугіллячко, різець завдяки образотворчим, графічним і пластичним образотворчим засобам допомагають зрозуміти широкий спектр художніх явищ і відчути досконалість їхніх форм.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД	\|	АСОЦІАЦІЯ. ПОБУДОВА АСОЦІАТИВНОГО КУЩА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.