• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вимоги до шкільного кабінету мистецтва

План

КАБІНЕТ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ШКОЛІ Й У ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Лекція № 11

ТЕМА:

1. Специфіка обладнання кабінету образотворчого мистецтва.

2. Вимоги до організації кабінету образотворчого мистецтва.

3. Натюрмортний фонд кабінету образотворчого мистецтва.

Для успішної роботи з образотворчого мистецтва необхідно створення кабінету. Складна структура предмета вимагає від учнів і вчителя максимальної віддачі сил, емоційності, творчого натхнення. Для цього необхідно створити відповідну обстановку, що налаштовує до занять і сприяє успішному виконанню різного роду завдань.

Кабінет – це робоче середовище вчителя, і він повинен іможе організувати його так, щоб у ньому було зручно працювати.

При цьому образотворче мистецтво вимагає певних умов, а саме: раціонального гарного освітлення, розміщення столів і різних можливостей організації робочого місця учня й учителі.

Для демонстрації слайдів, діафільмів і кінофільмів потрібні засоби затемнення. Натюрмортний фонд, наочні приладдя, роздавальний матеріал зберігають так, щоб було просто й зручно користуватися ними на уроках.

Типові проекти кабінетів образотворчого мистецтва створені. Звичайно вони є суміжними із кабінетом креслення. Однак таке розташування передбачає, що вчитель суміщає викладання образотворчого мистецтва із кресленням. Таких фахівців готовлять на художньо-графічних факультетах педагогічних інститутів. Але в багатьох школах образотворче мистецтво викладають учителі інших предметів. Не завжди в цих умовах вдається домогтися організації окремого кабінету образотворчого мистецтва. Частіше створюються сполучені кабінети з літературою, географією й іншими предметами. Це накладає відбиток на організацію кабінету образотворчого мистецтва, трохи обмежує його можливості й умови роботи. Але й таке вирішення питання треба вітати, тому що уроки образотворчого мистецтва повинні проходити в одному приміщенні. Адже натурні постановки часто припускають роботу на 2-х уроках, а заняття в різних приміщеннях виключають цю можливість. Крім цього, організація роботи фарбами, застосування рівних технічних прийомів вимагають досить великої підготовки (підбор і роздачу інструментів, матеріалів і т.п.), що відніме багато часу, якщо заняття будуть проводитися щораз у новому кабінеті й все необхідне прийдеться приносити.

Наявність постійного кабінету, у якому зберігається все необхідне для занять образотворчим мистецтвом і створені мінімальні сприятливі умови для роботи учнів за всіма розділами програми, є запорукою успішного проведення уроків. Звичайно, деякі особливості й обмеження в роботі з образотворчого мистецтва в таких суміжних кабінетах будуть, але вчителі, що викладають ці предмети, зможуть організувати роботу з найменшим збитком.

Існує якийсь загальний мінімум вимог, ураховувати який необхідно при організації кабінету образотворчого мистецтва, викладання якого поєднується з будь-яким іншим предметом в одному кабінеті.

Вимоги до організації кабінету образотворчого мистецтва:

+ достатнє освітлення моделей і робочих місць учнів. Причому
варто враховувати можливість природного й штучного освітлення. Орієнтація вікон бажана північна, північно-східна або північно-західна;

+ обов'язкове дотримання умов гарної видимості учнями
натурних постановок із всіх місць. Вузьке й довге приміщення, як правило, створює ускладнення при розгляді постановок з останніх місць;

+ бажано мати водопровід у кабінеті. Якщо такого немає, повинні бути два відра для чистої й брудної води;

+ місця для просушування робіт (акварельних, гуашевих, гравюр, тонованого паперу та ін.);

+ шафи, полки або стелажі для зберігання учнівських робіт;

+місце для зберігання наочного приладдя (таблиць, репродукцій, плакатів, матеріалів, якими користуються учні й учитель на уроках);

+ шафа, полиці та інше для натюрмортного фонду: посуду, іграшок,
муляжів, гіпсів, опудал тварин, драпірувань та ін.;

+ місця для зберігання різних інструментів і пристосування (ножиць, пір'я, валиків для накатки друкованих форм та ін.);

+ місце для зберігання малювальних і графічних матеріалів (фарб, вугілля, туші, кольорових крейд, білого й кольорового паперу, фольги та ін.);

+ місце для зберігання відер, баночок і чайників для води, ганчірочок
для витирання пензлів, газетного паперу для підстилки й ін.;

+ шафа або полки для бібліотечки з образотворчого мистецтва, шухлядки для картотеки й карток-завдань.

Кабінет повинен мати штори на вікнах, щоб створити умови для демонстрації слайдів і діафільмів. Якщо вікна кабінету орієнтовані на південь, штори можуть бути застосовані для захисту від променів сонця.

Кабінет повинен бути обладнаний підставками для моделей, стендами для демонстрації наочних приладдя, столиками для вчителя й учнів і гарною класною дошкою.

Як видно із цього короткого переліку, кабінет образотворчого мистецтва дуже складний по обладнанню.

На даний час промисловість не випускає стандартних комплектів обладнання для шкільних кабінетів образотворчого мистецтва, однак є різні рекомендації й окремі проекти робочих столиків для учнів, підставок для натюрмортів, стендів для наочних приладдя.

От деякі з них.

Як підставка для моделей рекомендується «кут», що кріпиться на спеціальній рейці-підставці на потрібній висоті. Таких кутів у кабінеті повинне бути не менш двох-трьох, тому що натюрмортні постановки звичайно розташовуються нижче обрію, що обмежує їхню видимість із різних місць і припускає кілька постановок. Кут простий у виконанні, і звичайно його виготовляють у шкільних майстернях самі учні під керівництвом вчителя.

Виконувати образотворчі роботи на класних партах складно й незручно. Нахил парти ускладнює роботу аквареллю, на парті важко розташувати в потрібному порядку інструменти, матеріали й пристосування. Учителі образотворчого мистецтва, прагнучи створити сприятливі умови для роботи учнів, обладнають кабінет спеціальними столиками.

На даний час проектів і типів столиків для роботи учнів створено багато. Всі вони відповідають наступним вимогам:

- дають можливість варіативно використовувати робочу площину (горизонтально й під різними кутами),

- залишають необхідну горизонтально закріплену площину для інструментів, пристосувань і матеріалів.

У столиках, призначених для двох учнів, створюються умови для успішної індивідуальної роботи кожного.

Дві робочі площини призначені для індивідуальної роботи. Посередині горизонтально закріплена площина для інструментів і матеріалів, на площині є спеціальний отвір для кухля з водою, потрібної при роботі фарбами.

У деяких кабінетах створюються столики для індивідуальної роботи. Тут той же принцип варіативного розташування робочої площини, але місце для матеріалів і інструментів передбачено знизу.

Обладнання кабінету — столи, стільці, підставки для постановок, стенди для демонстрації наочності, організації виставок — учитель може зробити по своєму проеку. Багато вчителів образотворчого мистецтва розробляють оригінальні конструкції різного роду шафок, стелажів, столиків для вчителя й учнів, ящики для картотеки й т.д. Проекти ці втілюються в життя самими авторами разом із шефами, батьками й учнями, вносять багато цінного, корисного й цікавого в життя школи, підвищуючи рівень викладання образотворчого мистецтва й естетичного виховання.

Кожний учитель може мати «свій», неповторний кабінет образотворчого мистецтва. І це зрозуміло. Образотворче мистецтво тісно пов'язане з місцевими традиціями, умовами, можливостями й особистістю вчителя. Природно, нічого поганого в цьому немає, що вчитель створює кабінет, який має свої особливості. Зрозуміло, що в школах, наприклад м. Косова, учитель більше спирається на народні художні промисли, і це відіб'ється як на зовнішньому вигляді кабінету, так і на натюрмортом фонді й наочному приладді.

Відомі відмінні кабінети образотворчого мистецтва в Херсоні, Цюрупінську, Харкові, Подільську. Всі вони відповідають вимогам, які висуваються до кабінетів, і в той же час мають свою індивідуальне обличчя. В одному кабінеті всі учні мають етюдники й працюють із ними. В іншому учні малюють на спеціальних, зручних для роботи столиках. У третьому - столик може трансформуватися залежно від характеру виконуваної роботи.

Є кабінети, у яких учні не мають постійних на весь рік місць, а розташовуються залежно від характеру постановки - півколом, лінієчкою й т.п. Всі ці варіанти цілком припустимі й учитель може сам визначити, які умови роботи для нього більше підходять.

Крім загального обладнання, кабінет повинен мати у своєму розпорядженні достатній натюрмортний фонд і наочне приладдя (таблиці, ілюстрації, репродукції з картин). Натюрмортний фонд, як правило, складається з наборів гіпсових геометричних тіл, орнаментів, ваз, архітектурних обломів, муляжів, опудал тварин і птахів, іграшок, дрібної побутової скульптури та ін.). Однак звичайно цього недостатньо, і вчитель разом з учнями поповнює й оновлює його, замінює застарілі й зношені предмети новими, додає цікаві для малювання моделі, складає методичні таблиці.

У кабінеті також варто мати методичний фонд, що складається з робіт учнів за всіма розділами програми. До фонду треба відбирати не тільки кращі, але й роботи, що мають типові помилки. Наявність такого фонду полегшує роботу вчителя, допомагає більше чіткому розумінню поставлених завдань учнів, попереджає типові помилки.

Наприклад, при поясненні композиції навчального малюнка на папері вчитель демонструє малюнки з різними варіантами розташування зображення на аркуші й визначення розмірів предметів і розбирає з учнями помилки, у результаті домагаючись більше успішного вирішення композиційного завдання.

Зразки з фонду можуть використовувати й для індивідуальної роботи. Наприклад, при роботі аквареллю деякі учні бояться розпливання фарби й затіків (рос. – затеков). Якщо їм показати приклад, виконаний учнем у цій манері («по мокрому»), вони стають більше впевненими, ясніше представляючи можливості даної техніки.

Роботи учнів з фонду можуть успішно використовуватися вчителями-сумісниками, що не мають можливостей продемонструвати той або інший технічний прийом перед всім класом, показавши правильне й помилкове застосування того або іншого прийому в малюнках учнів.

Репродукції, діапозитиви й діафільми випускаються для школи спеціальними наборами, і вчитель, у міру можливості, повинен поповнювати ними свій кабінет. Багато чого може зробити він сам разом з учнями. Наприклад, збирати кольорові репродукції картин з ілюстрованих журналів, листівки та ін.

Разом з учнями і їхніми батьками можна виготовляти слайди й навіть діафільми.

Багато цікавих і дуже потрібних посібників без особливих труднощів може виготовити сам учитель, навіть якщо він не має спеціальну художньої підготовки.

Наприклад, якщо в школі немає слайдів, мало репродукцій і необхідної наочності, треба систематично збирати побутову графіку: листівки, цукеркові обгортки, торговельні знаки, малюнки на конвертах та ін. Зібраний матеріал варто систематизувати. Наприклад, є велика кількість малюнків з конвертів. Серед них пейзажі, тварини, квіти, святкові емблеми, архітектурні пам'ятники, спортивні сюжети. Необхідно для кожного розділу заготовити з малювального паперу розкладачку-гармошку й наклеїти на неї певну серію. Якщо це пейзажі, то бажано дотримувати послідовності: зима, весна, літо, осінь. Або ж: лісові пейзажі, поля, гори, моря, ріки й озера. Якщо це добірки рослині, можна дати серію квітів, ягід, фруктів та ін.

Добірки не повинні бути занадто великими (5-8 малюнків). Використовуються вони як роздавальний матеріал перед виконанням творчого завдання. Розглядаючи їх, учні накопичують зорові враження, отримують імпульси до роботи.

Іноді такі добірки можуть замінити відсутню модель. Наприклад, учні повинні дати декоративну обробку квітки. Але взимку квітів немає. Учитель може запропонувати розглянути добірки, складені з листівок. Листівки (кольорові фотографії, малюнки) також склеюються в гармошку по 4 - 5 штук, і перед учнем розвертається ряд роз різного кольору й форми, лілій, незабудок і т.п.

Можна складати й методичні посібники, використовуючи для цього листівки, цукеркові обгортки та ін. Докладніше про такі добірки. Учитель складає таблиці, що пояснюють декоративну обробку елементів візерунка. Вгорі аркуша паперу прикріплюється листівка із зображенням ромашки. Потім треба ряд різних декоративних рішень цієї квітки: ромашка із цукеркової обгортки, з листівки, що дає умовне зображення, етикетка від крему із зображенням ромашки із кружків і овалів та ін. Маючи таку таблицю, простіше й дохідливіше пояснити сутність декоративної обробки.

Дуже часто при колірному рішенні візерунка учні IV - V класів дотримуються квітів натури, бояться відійти від них і задовольняються тільки їхнім спрощенням. Це приводить до грубого розфарбування, до збідніння принципів декоративного колірного вирішення. Учитель може також створити оригінальну методичну таблицю по декоративному колірному вирішенню візерунка. Наприклад, добирає різні колірні рішення рози (блакитна, червона, чорна та ін.). Причому використовує не тільки побутову графіку, але й шматочки тканини, підкрохмаливши їх, розгладивши й приклеївши до паперу. У результаті учні глибше усвідомлюють багаті можливості декоративного колірного вирішення, працюють сміливіше й цікавіше.

При створенні кабінету образотворчого мистецтва перед учителем стануть і деякі дискусійні проблеми. Наприклад, де краще влаштовувати виставки робіт учнів - у кабінеті або в якому-небудь загальному приміщенні школи: актовому залі, вестибюлі, кімнаті для ігор, рекреаціях і т.п. Потрібно чи мати постійно оформлені стенди в кабінеті або краще залишати стіни його вільними, щоб не відволікати увага учнів? А може бути, все-таки краще мати спеціальний стенд, але заповнювати його матеріалом і демонструвати тільки перед уроками для підготовки учнів до завдань?

Всі ці варіанти є в школах. Всі вони мають певне навчальне й виховне значення. Який з них краще?

Очевидно, тут потрібно враховувати конкретні особливості в роботі кабінету, специфіку того або іншого завдання, можливості класу, його підготовку й, найголовніше, - особистість учителя. Його педагогічні принципи, художні погляди, смаки. Це цілком закономірно.

Обладнання кабінету може бути представлено трьома частинами:

1. спеціальними меблями й пристосуваннями;

2. технічною апаратурою;

3. навчальними посібниками.

Меблі в кабінеті повинна відповідати зросту учнів.

Вимоги до меблів:

АБВ – I – IV кл.; БВГД – V-ХІ кл.

У кабінеті повинні бути представлені:

1. площинні наочні приладдя: репродукції картин, аплікації,
альбоми;

2. об'ємні наочні приладдя: моделі, макети; вони можуть бути виготовлені учнями під керівництвом учителя;

3. технічні засоби навчання: діапроектор, по можливості телевізор і видеоплеєр, кодоскоп, магнітофон і т.д.;

4. мати свою діатеку й фонотеку. У першій представлені статичні екранні посібники (слайди, діафільми), у другий — звукові (аудіокасети).

Технічні засоби навчання припускають також наявність кінофільмів і кінофрагментів.

1. Сучасні кабінети мистецтва (найчастіше суміжні з обладнанням кабінету культурології або історії) мають свою бібліотеку або відділ у загальношкільній бібліотеці. Наявність відділу в бібліотеці допомагає організувати позакласне читання по мистецтву.

2. Особлива частина кабінету — дидактичні роздавальні матеріали.
Це можуть бути картки для одержання конструктивних відповідей, картки-тести, демонстраційні картки й програмовані матеріали, шаблони й т.п.

3. Інструкція з техніки безпеки

Визначають у тому числі й нормативи максимальної тривалості перегляду кіно-відео матеріалів на уроці.

4. Санітарно-гігієнічні норми передбачають:

· площа кабінету - 60 кв.м, 7 - 8 світлових крапок (рос. – точек);

· вологість - 40 - 60 %;

· температуру повітря — 17 – 20 °С.

5. Картотеку.

Щоб організувати кабінет, насамперед, потрібно опрацювати наявну літературу з проблеми, включивши цю роботу в план самоосвіти вчителя.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
8. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
9. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
10. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
11. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
12. Акти Кабінету Міністрів України

Переглядів: 8243