Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Проміжний мозокскладається з трьох основних відділів: епіталамус (надгорбовий), таламус (зоровогорбовий) і гіпоталамус (підзоровогорбовий).

Таламус складається із зорових горбів – найбільша частина проміжного мозку, складаються з численних ядер сірої мозкової речовини, які виконують функції вищих підкіркових асоціативних центрів. Найважливіші з них: ростральні і каудальні, латеральні і медіальні ядра та сітчастий утвір. Ядра опрацьовують і проводять у сенсорні зони кори зорові, слухові, смакові, тактильні та інтерорецептивні сигнали. В зорових горбах знаходяться і центри больової чутливості. Руйнування таламуса приводить до повної втрати чутливості – чутливий параліч. Тому таламус є своєрідним детектором аферентних імпульсів з рецепторів всіх частин тіла, механізмом, який попередньо опрацьовує сигнали і спрямовує в кору. Ядра таламуса, що відносяться до ретикулярної формації, регулюють стан сну і бадьорості.

Гіпоталамусє важливим інтегральним центром вегетативних, соматичних і ендокринних функцій. Центри гіпоталамусу формують прості акти травної та емоційної поведінки: відчуття спраги, голоду, насичення, прояв агресії, страху, задоволення і незадоволення. Гіпоталамус тісно пов’язаний з діяльністю гіпофіза, який бере участь у регулюванні функцій ендокринних органів, регулює розмноження і лактацію, імуногенез.

В епіталамусі знаходиться епіфіз (шишкоподібна залоза) – залоза внутрішньої секреції, що контролює пігментний обмін в організмі.

Резервуаром спинномозкової рідини в проміжному мозку є третій шлуночок, який розміщений між зоровими горбами і має кільцеподібну форму. Він з’єднується каудально з мозковим водопроводом середнього мозку, а назально – крізь міжшлуночковий отвір з бічними шлуночками мозку.

Середній мозок складається з пластинки покрівлі середнього мозку, покриву ніжок та ніжок великого мозку.

Покрівля середнього мозку поділяється на чотири горби: два передніх, які є підкірковими центрами зору та два задніх – підкіркові центри слуху. В нижчих хребетних горби покрівлі є вищими асоціативними зоровими і слуховими центрами. В ссавців їх функцію в більшості бере на себе кора великих півкуль і, тому, в них вони беруть участь в утворенні загальних орієнтовних рефлексів.

Покрив ніжок містить парні ядра сірої мозкової речовини: ядра ІІІ і ІV пар черепно-мозкових нервів, ядро Якубовича (парасимпатичне ядро окорухового нерва), червоне ядро, сітчастий утвір, чорна субстанція.

Червоне ядро – рухове, від нього починається руховий рубро-спінальний шлях до спинного мозку, а сигнали поступають у червоне ядро з моторної зони кори, гангліїв смугастого тіла, ядер мозочка і нейронів чорної субстанції.

Чорна субстанція приймає участь в актах жування, ковтання, регулюванні тонких рухових актів та емоційної поведінки.

Ретикулярна формація (сітчастий утвір) – дифузний ланцюг вставних нейронів, розміщений у глибині стовбура головного мозку, утворює єдиний функціональний комплекс з аналогічними структурами спинного мозку. Ретикулярна формація – енергетичний центр головного мозку. Сітчастий утвір має важливе значення поряд з мозочком у координації руху. На кору головного мозку він має тонізуючий вплив, що підтримує його в діяльному стані та зумовлює емоційну поведінку. При руйнуванні переднього відділу сітчастого утвору настає кома. Таким чином, емоційне виснаження, байдужість, апатія пов’язані з порушенням функції нейронів ретикулярної формації.

Ніжки великого мозку утворені провідними шляхами проміжного мозку, смугастого тіла і кори великих півкуль, розміщені на базальній поверхні мозку у вигляді двох товстих валиків. Основні масу ніжок утворюють пірамідні шляхи, які починаються від пірамідальних клітин кори.

Порожнина середнього мозку перетворилась на мозковий водопровід. Дно мозкового водопроводу утворюють ніжки великого мозку, дах – покрівля середнього мозку. Він з’єднується каудально з четвертим мозковим шлуночком, а назально – з третім мозковим шлуночком.

Мозочок – це спеціалізований виріст стовбурової частини головного мозку, який розміщений дорсально від моста і довгастого мозку. Сіра речовина мозочка розміщується на поверхні і утворює кору, що відноситься до підкіркових центрів головного мозку. Кора має складну структуру і складається із трьох шарів нейронів. Крім того, в товщі мозочка розрізняють ще й ядра: зубчасті, ядро вершини.

Функціонально мозочок представляє собою мозковий центр, що забезпечує координацію і регуляцію рухової активності, зберігання пози і рівноваги, деякі вегетативні функції. В ссавців він відіграє ще й важливу роль у локомоції. При видаленні мозочка відбувається розлад рухової системи:

- відсутність здатності зберігати нерухомість у стані статики;

- нездатність підтримувати позу і рухатися;

- відсутність координації рухів, різкість рухів, промахи мимо цілі;

- порушення взаємодії між окремими групами м’язів.

Мозковий містзнаходиться попереду довгастого мозку. Сіра речовина моста містить ядра 5-8 пар черепно-мозкових нервів, ядра сітчастого утвору і власне ядра моста. Біла речовина моста складається з поздовжніх і поперечних волокон, що утворюють провідні шляхи. Поздовжні волокна йдуть по вентральній поверхні моста в довгастий мозок і далі продовжуються як піраміди, а поперечні – йдуть у ніжки мозочка.

Довгастий мозокє продовженням спинного мозку, дуже з ним схожий, проте має деякі відмінності:

1. Центральний спинномозковий канал розширюється і утворюється четвертий мозковий шлуночок, дно якого називається ромбоподібна ямка, дах формують мозкові паруса і черв’як мозочка, бічні стінки – ніжки мозочка. На дні ямки знаходиться парне серединне підвищення, а на ньому – лицевий горбок. На каудальному кінці підвищення виділяється поле під’язикового нерва, а латерально від нього – сіре крило та його задній кінець – писальне перо. Позаду середніх ніжок мозочка і медіально від них з обох боків розміщені присінкові поля.

Шлуночок з’єднується краніально з мозковим водопроводом, каудально – з центральним спинномозковим каналом, дорсально – з підоболонковими порожнинами головного мозку;

2. В спинному мозку сіра мозкова речовина розміщена у вигляді стовпів, а в довгастому – утворює скупчення чутливих і рухових ядер (соматичні і вісцеральні):

- ядра 5-12 пар черепно-мозкових нервів;

- тонке і клиноподібне чутливі ядра;

- ядра серцево-судинного центру – регулює роботу серця і кров’яний тиск;

- ядра дихального центру дихального центру – регулює скорочення і розслаблення м’язів грудних і черевних стінок, акт вдиху та видиху;

- центри рефлексів смоктання, ковтання, кашлю, чхання, миготіння, жування, слиновиділення, сльозовиділення, блювоти, скорочення кишечнику;

- рухові ядра Дейтерса і Бехтєрєва – вплив на підтримання пози шляхом посилення тонусу розгинальних м’язів.

3. Біла мозкова речовина утворює провідні шляхи. Через довгастий мозок проходять всі висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку. По дорсальній поверхні проходять дорсальні канатики, які закінчуються в тонкому і клиноподібному ядрах довгастого мозку, де відбувається переключення висхідних шляхів спинного мозку і передача збудження до таламуса і кори великих півкуль. На вентральній поверхні низхідні рухові шляхи утворюють два поздовжні підвищення – піраміди, в яких проходять пірамідні провідні пучки. При цьому піраміди перехрещуються, утворюючи перехрестя пірамід і продовжуються у вентральні і, частково, бічні канатики спинного мозку, закінчуючись у нейронах вентральних рогів спинного мозку.


Читайте також:

  1. Амортизація основних засобів
  2. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  3. Амортизація основних засобів.
  4. Амортизація основних фондів
  5. Амортизація основних фондів
  6. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації
  7. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації.
  8. Амортизація основних фондів, методи її нарахування.
  9. Аналіз ефективності використання основних засобів.
  10. Аналіз основних засобів
  11. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
  12. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємств будіндустрії




Переглядів: 436

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку | IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.