• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Аналіз ефективності використання основних засобів.

На перший погляд динаміка коефіцієнтів руху ОЗ негативна: усі зменшуються (i<0). Але співвідношення коефіцієнтів у кожному році говорить про інше. У базисному році Кпопов більше Ко , а у звітному вони рівні. Це означає, що в базисному році поповнення основних фондів відбувалося частково за рахунок старих, а у звітному повністю тільки нових фондів. Крім того, у звітному році Ко більше Квиб . Таким чином, можна зробити висновок про те, що в цілому намітилася тенденція до відновлення всього виробничого парку. Про це ж свідчить індекс розвитку. Загальний висновок: виробничий потенціал зростає.

Для оцінки використання окремого обладнання або машин, або виробничої площі можуть застосовуватися натуральні показники в знаменнику: кількість обладнання, м2 площі й т.п.

Для аналізу ефективності використання основних фондів також часто використовуються показники: фондоємність і рентабельність основних фондів.

Фондоємність є зворотним показником фондовіддачі й показує, скільки в середньому (за вартістю) використовується на підприємстві основних виробничих засобів для виробництва 1 грн. продукції.

Рентабельність основних фондів розраховується як відношення прибутку (операційного, чистого) до середньої вартості основних фондів (див. формулу 3.16).

У процесі дослідження ефективності вивчається динаміка перерахованих показників, проводиться порівняльний аналіз за різними напрямками, визначаються фактори зміни їх величини.

Наприклад, розрахуємо основні показники ефективності використання основних фондів (табл. 3.6).

На підставі розрахунків можна зробити висновок: на підприємстві фондовіддача збільшилася з 4,25 грн. на 1 грн. вартості основних коштів до 5,1 грн./грн., тобто на 20%. Рентабельність підвищилася на 68%: якщо в базисному році на 1 грн. вартості основних коштів доводилося 8,5 коп. прибутку, то у звітному - 14,3 коп. Отже, у звітному періоді в порівнянні з базисним підвищилася ефективність використання основних коштів.

Таблиця 3.6 – Показники використання основних фондів

Аналіз фондовіддачі провадиться за двома напрямками: вивчення впливу факторів на зміну фондовіддачі та вивчення впливу фондовіддачі на обсяг виробництва.

На рівень фондовіддачі впливають різні фактори, пов'язані як зі зміною обсягів продукції, так і з ефективністю використання основних виробничих засобів, зокрема, їх активної частини. При відборі факторів для подальшого аналізу потрібно враховувати ті, що:

1) прямо пов'язані з рівнем фондовіддачі, характеризують її як з точки зору екстенсивного завантаження знарядь праці (завантаження за часом), інтенсивності їх використання, так і з точки зору вартості знарядь праці, яка склалася на ринку;

2) містять параметри, які мають кількісну визначеність і можуть бути отримані з даних бухгалтерського обліку (або визначені на їх базі).

Використовуючи методики, викладені в працях вітчизняних і зарубіжних фахівців, можна побудувати мультиплікативну модель, за допомогою якої виявляється вплив окремих факторів на фондовіддачу. Робиться це шляхом перетворення формули фондовіддачі способами розширення й подовження факторної системи за рахунок введення в неї параметрів, потрібних для побудови логічної та зручної для обробки моделі.

З цією метою спочатку окреслюється коло показників, які стосуються функціонування основних виробничих засобів, формують рівень фондовіддачі, відомості про які накопичуються засобами управлінського обліку та статистичних спостережень. До них належать:

– ОЗАКТ – вартість активної частини основних засобів, грн.;

– ОЗД – вартість діючих основних засобів, грн.;

– К – кількість одиниць діючого обладнання;

– С – середня вартість одиниці обладнання, грн.;

– ТЗМ – кількість верстато-змін, відпрацьованих усім обладнанням;

– ТГОД – кількість машино-годин, відпрацьованих усім обладнанням.

Перетворення формули фондовіддачі виконується у наступній послідовності:

Відповідно, фондовіддача всієї сукупності виробничих засобів прямо пропорційна питомій вазі їх активної частини, питомій вазі діючих об'єктів у активній частині основних засобів та їх фондовіддачі. Далі, враховуючи, що вартість основних засобів можна подати у вигляді добутку кількості одиниць і середньої вартості одиниці, а також вводячи у модель параметри ТЗМ і ТГОД, одержуємо формулу:

Таким чином, рівень фондовіддачі прямо пропорційно залежить від питомої ваги активної частини основних засобів, питомої ваги діючого обладнання, середньої тривалості однієї верстато-зміни. середньої кількості відпрацьованих верстато-змін на одиницю обладнання й зворотно пропорційний середній вартості одиниці обладнання. Оскільки кількість відпрацьованих верстато-змін на одиницю устаткування (ТЗМ/К) можна представити як добуток коефіцієнта змінності роботи обладнання (КЗМ) й кількості робочих днів у періоді, що аналізується (Д) отримаємо наступну модель:

Використання персонального комп’ютера робить вирішення подібного аналітичного завдання технічно досить простим.

Проведемо аналіз використання основних засобів за даними таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 - Дані для аналізу використання основних засобів.

Визначимо вплив різних факторів на зміну фондовіддачі способом ланцюгових підстановок (можна і іншім).

В першому році фондовіддача розраховується таким чином:

В другому році фондовіддача дорівнює:

Проведемо розрахунок умовних результативних показників, поступово замінюючи значення фактора за перший рік його значенням на другий рік:

Перевіримо баланс відхилень:

Для проведення розрахунку впливу факторів за допомогою способу ланцюгових підставок можна використати допоміжну таблицю 3.8.

Таблиця 3.8 - Порядок виявлення величини впливу факторів на фондовіддачу способом ланцюгових підстановок

Для визначення зміни обсягу виробництва продукції при зміні фондовіддачі використовують спосіб абсолютних різниць. Для цього зміну фондовіддачі основних виробничих засобів за рахунок кожного фактора необхідно помножити на фактичні середньорічні залишки основних виробничих засобів за звітний період, а зміну середньорічної вартості основних виробничих засобів – на рівень фондовіддачі основних засобів за минулий період.

На підставі даних таблиці 5.8 розрахуємо зміну обсягу виробництва за рахунок зміни:

– кількості робочих днів у звітному періоді проти базового (розраховується множенням середньорічної вартості основних виробничих засобів за 2-й рік на зміну фондовіддачі за рахунок збільшення кількості робочих днів):

Проводячи дослідження, необхідно враховувати, що використання основних засобів визнається ефективним, якщо відносний приріст обсягу продукції або прибутку перевищує відносний приріст вартостей основних засобів за аналізований період.

Співвідношення темпів приросту вартості основних засобів і темпів приросту обсягів виробництва дозволяє визначити граничний показник фондомісткості, тобто приріст основних засобів на 1 % приросту продукції.

Якщо граничний показник фондомісткості менше 1, має місце підвищення ефективності використання основних засобів та збільшення коефіцієнта використання виробничої потужності.

Збільшення фондовіддачі призводить до відносної економії виробничих основних засобів і збільшення обсягу продукції, що випускається. Відносна економія основних засобів розраховується як різниця між величиною середньорічної вартості основних засобів звітного періоду й середньорічної вартості основних засобів базового (попереднього) року, скоригованої на збільшення обсягу виробництва продукції.

Запропонована методика факторного аналізу показників фондовіддачі в динаміці може бути використана для обґрунтування управлінських рішень у сфері управління ресурсами, вкладеними в основні виробничі засоби підприємства, якщо за період, що аналізується, не спостерігається суттєвої зміни матеріалоємності виробленої продукції.

Якщо ж у зв'язку з переходом на випуск іншого асортименту продукції зміни матеріалоємності мали місце, формулу аналізу факторів, що впливають на фондовіддачу, обов'язково необхідно доповнити співмножником Км (коефіцієнт співвідношення матеріаломісткості), прийнявши його значення у базовому періоді за 1, а у звітному – відповідно КМ < або >І.

У такому разі ланцюгових підстановок буде на одну більше, що надасть змогу відокремити фактор зміни випуску продукції в розрахунку на одну машино-годину на зміну як таку, що характеризує саме зміну продуктивності використання обладнання, і таку, що викликана збільшенням (зменшенням) матеріаломісткості продукції й не пов'язана з рівнем використання обладнання.

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
3. SWOT-аналіз у туризмі
4. SWOT-аналіз.
5. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
6. V. Нюховий аналізатор
7. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
8. АВС (XYZ)-аналіз
9. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
10. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
11. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
12. Амортизація основних засобів

Переглядів: 5543