• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі

Уведення А.Греслі (1838 р.) поняття "фація" для осадових порід. Сучасне ширше розуміння терміна. Групи фацій для різних генетичних типів порід: осадові, магматичні, метаморфічні. Принципи виділення фацій та керівні ознаки. Для осадових утворень визначником фації є фізико-географічні умови на поверхні; магматичні фації виділяють за глибиною застигання магми, метаморфічні фації – за тиском і температурою умов мінералоутворення. Можливість виділення фацій за широким спектром умов залежно від мети дослідження. Аналіз послідовності зміни фацій у часі та просторі – ключ до розуміння напряму геологічного процесу.

Осадова фація – це парагенезис осадів чи осадових порід, які утворилися у певних фізико-географічних умовах. Такі умови відображені у складі порід, їхніх структурно-текстурних особливостях, рештках біот чи слідів їхньої життєдіяльності. Фаціальний тип виступає інтегральним показником дії багатьох чинників. Явище конвергенції фаціальних ознак. Різниця понять "фація" і "генетичний тип". Фація – це реальне геологічне тіло з чітко визначеними координатами місця і часу утворення. Під генетичним типом розуміють відклади, що утворюються в однакових фізико-георафічних умовах без урахування часу їхнього накопичення.

Фаціальне районування морських басейнів за Г.Ф.Крашенінніковим. Літо­ральна, неритова, батіальна та абіссальна зони. Характерні особливості літогенезу в цих зонах.

Головні типи континентальних фацій. Елювіальні, делювіальні, пролювіальні, колювіальні, алювіальні, озерно-болотні, льодовикові та інші генетичні групи осадів. Важливе значення клімату і контакту осадів з атмосферою. Особливості осадко­накопичення в умовах аридного і гумідного клімату, різних ландшафтів.

Принципи складання палеогеографічних і палеофаціальннх карт для певних одиниць геологічного часу. Геологічна інформативність такого типу карт та їхніх серій.

Фації магматичних порід виділяють за глибиною застиганнямагми, а також за положенням порід усередині магматичного тіла (крайові та центральні фації). Структура порід є головним визначником глибини застигання: Глибинні породи мають крупнозернисті структури, приповерхневі породи слабо розкристалізовані і мають мікрозернисті та вітрофірові структури.

Фації метаморфічних порід прив'язані до фізико-хімічних умов їхнього утворення. Нижче розглядаємо лише фації регіонального метаморфізму – метаморфізму занурення. Такі фації виділяють за мінеральними рівноважними асоціаціями, які утворюються за певних умов тиску і температури. В напрямі підвищення інтенсивності метаморфізму відомі такі фації: зелених сланців (серицит, хлорит, епідот, актиноліт, альбіт), амфіболітова (рогова обманка, біотит, мусковіт, олігоклаз), гранулітова (піроксен, силіманіт, гранат із значним вмістом піропу). Особливе місце посідає еклогітова фація (складається тільки із темноколірних мінералів), яку зачисляють до верхньої мантії. Ізохімічність процесів регіонального метаморфізму. Ультраметаморфізм, мігматизація та походження гранітів. Прогресивний та регресивний тренди метаморфізму і їхні петрографічні ознаки. Значення рідкого флюїду в процесі анатексісу та глибинного метасоматозу. Проблема визначення первинного складу метаморфічних порід. Геологічні, петрохімічні, ізотопні, петрографічні, мінералогічні методи реконструкцій. Структурно-речовинні ансамблі метаморфічних комплексів. Дискордантні "теплові структури". Карти ізоград.

Поняття геологічної формації. Розуміння формації, як терміна вільного користування. Розвиток формаційного напряму російською геологічною школою (М.С.Шатський, М.П.Херасков., М.А.Усов та ін.). Геологічна формація як "парагенезис гірських порід, сформованих на певному етапі розвитку регіональних структур". Геологічні формації й еволюція геосинкліналі. На початковому етапі розвитку геосинклінального трогу утворюються спіліт-кератофірова, аспідна, граувакова формації. Закінчує етап прогинання флішова формація. Унаслідок подальшого розвитку структури під час гороутворення відкладається нижня та верхня моласові формації. Поняття “конкретної формації” та “формаційного типу”. Горизонтальні і вертикальні ряди формацій. Метаморфічні, магматичні та рудні формації.

Читайте також:

1. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
2. Акціонерні товариства як механізм трансформації
3. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
4. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
5. Алювіальні фації
6. Аналіз зовнішньої інформації
7. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
8. Аналіз та інтерпретація інформації
9. Аналіз та узагальнення отриманої інформації.
10. Аналіз якості виробничої інформації
11. Аналітико-синтетична переробка інформації

Переглядів: 2048