Тема 3. Міжнародна геoхронологічна шкала

Наприкінці XIX ст. виникла потреба узагальнення даних про численні стратиграфічні розрізи різних країн Європи. Загальна схема стратиграфічної класифікації прийнята 1881 р. на IІ сесії Міжнародного геологічного конгресу. Потім цю схему ще декілька разів уточнювали і доповнювали. За основу загальної схеми стратиграфічної класифікації взятопроект швейцарця Е.Ренев'є, названий "геологічним хронографом". Хронограф Ренев'є узагальнив стратиграфічні схеми окремих країн Європи. За основу загальної схеми взято результати геолого-стратиграфічних досліджень німецьких "нептуністів" під керівництвом професора геогнозії Фрайберзької гірничої академії Вернера, англійських геологів Конібера і Філіпса, які, на відміну від німецьких геогностів, активно використовували палеонтологічний метод, бельгійського геолога д'Алуа та ін.

На цей час у Європі під різними назвами було виділено комплекси відкладів, які відповідали всім системам сучасної геохронологічної шкали – від девону до палеогену. Однак стратиграфічні аналоги сучасних додевонських і надпалеогенових утворень не виділяли.

Розчленування нижньопалеозойського інтервалу виконано у 30-х роках XIX ст. в Англії А.Седжвіком та Р.Мурчисоном. Були виділені лише кембрійська та силурійська системи. Межа між ними стала багаторічним предметом дискусії. "Кембрійський конфлікт" – приклад впливу суб'єктивного фактора на проблему розчленування стратиграфічних утворень. У 1879 р. неузгоджену частину розрізу Англії Лепворт виділив в ордовицьку систему.

Існування принципової різниці в об'єктивності визначення об'єму і меж стратиграфічних комплексів на підставі вивчення регіональних даних і кореляційних співставлень між різними регіонами. Проблеми зіставлення одновікових різнофаціальних розрізів регіонального значення. Приклади: виділення девонської системи в континентальних фаціях Англії (древній червоний пісковик) і в морських фаціях Арден. Аналогічна проблема існування двох стратотипів пермської системи - у Західній Європі й на Уралі.

Міжнародна геохронологічна шкала фіксує певні етапи розвитку органічного світу. Всі підрозділи фанерозою рангу систем та відділів виділені незалежно від палеонтологічних даних як регіональні стратиграфічні одиниці. Спосіб виділення ярусів різний. Більшість ярусів палеозою виділена одночасно чи навіть раніше, ніж більші підрозділи. Значна кількість ярусів мезокайнозою виділена як відклади певних етапів розвиткуорганічного світу. Вплив ідей катастрофізму д'Орбіньї на виділення ярусів юри і крейди.

Міжнародна геохронологічна шкала і геологічніцикли. Намагання геологівнадати власним регіональним спостереженням континентальне та глобальне значення. Відродження на початку ХХ ст. ідей катастрофізмунагеотектонічних засадах.Уявлення Ога (1908–1911) про світові епохи трансгресій і регресій. Ідеї Штілле (1924)про планетарні фази складчастості. Сучасні дані про відсутність прояву на Землі синхронних глобальних тектонічних фаз.

Особливості побудови Міжнародної стратиграфічноїта геохронологічної шкали на сучасному етапі. Використання шкал абсолютного віку, палеомагнітної шкали таінших даних. Міжнародна геохронологічна шкала–інструмент визначення глобальної хронології геологічних подій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи абсолютної геохронології	\|	Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.