Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу

Лекція 12

План

1. Поняття «міжнародна економіка».

2. Характеристика міжнародного поділу праці та фактори, які на нього впливають.

3. Суб’єкти та об’єкти МЕВ.

4. Елементи системи міжнародних економічних відносин

Міжнародні економічні відносини (МЕВ), з одного боку, являють собою масштабну і найбільш динамічну частину міжнародних відносин (наряду з воєнними, політичними, гуманітарними, дипломатичними), а з іншого боку, – це система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання, що вийшли за рамки національних границь (рис. 1).

В основі МЕВ лежить міжнародний поділ праці (МПП), як обмін між країнами факторами та результатами виробництва у певних кількісних і якісних співвідношеннях. МПП є безпосереднім продовженням суспільного поділу праці за родом діяльності та його просторової диференціації. Формами МПП є міжнародна спеціалізація та кооперація. Вирізняють предметну, подетальну і технологічну спеціалізацію окремих країн, груп країн або регіонів світу. Розвиток міжнародної спеціалізації обумовлює розвиток видів та форм міжнародної кооперації – міжгалузевої,

внутрішньогалузевої, окремих підприємств. МПП за родом діяльності розвивається за двома напрямками: вертикальним та горизонтальним. Вертикальне - спостерігається, коли різні виробники формують однолінійний технологічний ланцюг та виконують ряд послідовних виробничних операцій. Горизонтальний поділ праці передбачає виготовлення окремими виробниками компонентів, які поєднуються у технологічно та технічно складному виробі. Горизонтальний та вертикальний міжнародний поділ праці на міжнародному рівні реалізується як загальний (між крупними групами галузей), частковий (відокремлення крупних груп галузей на менш агреговані галузі та підгалузі) і одиничний (внутрішньогалузевий поділ та всередині підприємства) (рис. 2).

Таким чином, МПП це взаємопов’язаний процес спеціалізації окремих країн (табл. 1), підприємств та їх об’єднань на виробництві окремих продуктів або їх частин з кооперуванням виробників задля спільного випуску кінцевої продукції.

Історично МПП виник як система, основним структурним елементом якої були національні господарські комплекси. На початкових стадіях розвитку світогосподарські зв’язки зводились до відносин обігу, перш за все товарного пізніше міграції капіталу та робочої сили. Таким чином, міжнаціональні економічні відносини з’явились як похідні, вторинні відносно розвитку суспільного поділу праці в середині країн.

Виникнення та подальший розвиток МПП здійснюється під впливом цілої низки різноманітних факторів, які можливо систематизувати за такими ознаками:

· Природно-географічні – відмінності у кліматичних умовах, економіко-географічному положенні, наділеності природними ресурсами;

Соціально-економічні – характеристики робочої сили, науково-технічний потенціал, виробничий апарат. Масштаби і серійність виробництва, темпи створення об’єктів виробничої і соціальної інфраструктури, особливості

історичного розвитку, виробничих і зовнішньоекономічних традицій, соціально-економічний тип національного виробництва і зовнішньоекономічних зв’язків, політичні фактори країн;

· Науково-технологічний прогрес – розширення та поглиблення науково-дослідних та конструкторських робіт, прискорення темпів морального зносу, збільшення оптимальних розмірів підприємств, технологічна диверсифікація.

Взаємодія різних факторів в умовах цивілізаційного розвитку визначає роль країни у МПП та її місце у світогосподарських зв’язках. Значення та роль окремих факторів на тому чи іншому етапі глобального розвитку може мати різноспрямований вплив або неоднакову силу цього впливу. Міжнародний поділ праці та його міжнародна кооперація є базою для виникнення світового ринку, який розвивався на основі внутрішніх ринків,


 

 


Рисунок 1.1. Формування системи міжнародних економічних відносин

 


Рисунок 1.2. Міжнародний поділ праці

 


Таблица 1

Сучасна міжнародна спеціалізація промислово розвинутих країн*

Основні галузі міжнародної спеціалізації Країни за рейтингом у світовій торгівлі, 1994 р.
США Німеччина Японія Франція Великобританія Італія Канада Гонконг Нідер-ланди Бельгія Сінга-пур Південна Корея Тайвань Іспанія Швей-царія Австра-лія Швеція
Загальне машинобудування                                  
Верстатобудування та інжиніринг                                  
Автомобілебудування                                  
Суднобудування                                  
Авіація, космос, оборона                                  
Електротехніка                                  
Електроніка                                  
Виробництво ЕОМ                                  
Виробництво побутових приладів                                  
Телекомунікації                                  
Інформатика                                  
Енергоресурси                                  
Нафтогазова                                  
Нафтопереробна                                  
Хімічна                                  
Фармацевтична                                  
Гірничорудна. Видобуток золота                                  
Чорна металургія                                  
Кольорова металургія                                  
Будівництво та виробництво будівельних матеріалів                                  
Лісна та целюлозно-паперова                                  
Виробництво меблів                                  
Легка                                  
Харчова                                  
Послуги                                  
Банківська справа                                  

що поступово виходили за національні кордони. Світовий ринок – сфера тривалих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. На основі розвитку світового ринку, перш за все товарів, на рубежі ХІХ – ХХ віків відбувається інтенсифікація міжнародних економічних зв’язків, які стали виходити за рамки міждержавного обміну товарів. Динамічний розвиток продуктивних сил та зростання фінансового капіталу призвели до виникнення світового господарства. На відмінність від світового ринку, світове господарство охоплює наряду з сферою обміну, також і сферу виробництва. Це один із існуючих підходів щодо характеру розвитку світового господарства, якій відображає стадійність процесу. Інші автори позиціонують поняття “світовий ринок” та “світова економіка” (Лук’яненко, Пахомов, Губський, стор. 87) за стадійно-функціональним характером. З тієї точки зору “світова економіка” визначається як сукупність взаємодіючих національних економік (але з певною мірою умовностей, порівняно з поняттям “міжнародна економіка”), а контури “світового ринку” мають окремі прояви у взаємодіючих міжнародних ринках “тріади”.

Таким чином, об’єктом сучасних МЕВ є світове господарство, як сукупність національних господарств та їх економічних взаємовідносин. (Школа, Киреев). Визначення світового господарства ще не є усталеною категорією (Школа). Основні дискусії провадяться у площинні, що вважати первинним - міжнародні економічні відносини або національні господарства. На нашу думку, розвиток сучасних світогосподарських зв’язків свідчить про формування системи світового господарства з тісним переплетінням та взаємним впливом її елементів та відносин між ними, наслідком чого буде формування нової глобальної економіки. (Пахомов, Лук’яненко, Губський).

Основними формами МЕВ є:

· Міжнародна торгівля – обмін товарами та послугами між державнооформленими національними господарствами;

· Міжнародний рух капіталу – переміщення капіталу між країнами світу в пошуках сфери найбільш вигідного його вкладання.

· Міжнародна міграція робочої сили – переміщення між країнами працездатного населення переважно з економічних причин.

Слід відзначити тісний взаємозв’язок між формами МЕВ. Історична первинність міжнародної торгівлі у сучасних МЕВ врівноважена значенням, динамікою та масштабами розвитку інших форм. На практиці досить важко провести чітку межу між різними формами МЕВ, тому в літературі можливі інші підходи щодо класифікації форм реалізації міжнародних економічних відносин. Так, наприклад, торгівля технологіями може виділятися як самостійна форма МЕВ (Школа, ВЭД предприятия). Інші автори (МБ) міжнародні валютні відносини розглядають як форму МЕВ. Щодо останніх, то необхідно загострити увагу на особливім значенні світової валютної системи для розвитку сучасних відносин між країнами. Сучасні валютні ринки перетворились із суто обслуговуючих товарні операції та операції руху капіталу у самостійний системи МЕВ.

Суб’єкти МЕВ – це їх учасники, які здатні відносно незалежно і активно діяти з метою реалізації своїх переважно економічних інтересів.

Основними суб’єктами МЕВ є фізичні та юридичні особи, держави та міжнародні організації.

· Фізичні особи – це особи, які наділені правоздатністю та дієздатністю, переважно виступають як комерсанти або підприємці;

· Юридичні особи – це об’єднання, які наділенні відокремленим майном, діють від свого імені і в межах свого майна, мають права та обов’язки і від свого імені виступають як сторона громадських відносин (все це закріплено в установчих документах юридичної особи, підсилено власною печаткою та відображено на банківському рахунку).

Відрізняють наступні типи організаційно-правової форми юридичних осіб:

Ø об’єднання людей - відповідальність учасників за результати діяльності поширюється на майно об’єднання та власне майно учасників (повне та командитне товариство)

Ø об’єднання капіталів – відповідальність учасників обмежена розміром вкладу кожного в уставний фонд підприємства (товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства)

Законодавство кожної країни може по різному відзначати конкретні організаційно-правові форми юридичних осіб (відповідно законодавства Великобританії повне товариство не є юридичною особою) або давати різні назви однаковим за суттю формам (корпорація – відповідно законодавства США, відкрите акціонерне товариство – відповідно законодавства України).

Законодавство України визначає наступні організаційно-правові форми юридичних осіб:

Ø повне товариство

Ø командитне товариство

Ø товариство з додатковою відповідальністю

Ø товариство з обмеженою відповідальністю

Ø акціонерне товариство

· Держава – як суб’єкт міжнародних економічних відносин це суверене утворення, яке володіє верховною владою на своїй території на незалежністю по відношенню до інших держав. Держава реалізує як пряму участь у МЕВ (через міждержавні стосунки, державні підприємства, державні органи), так і побічну (формування умов для здійснення МЕВ всіма іншими учасниками). Внаслідок свого особливого місця серед інших учасників МЕВ, держава має можливість найбільш повно реалізувати принципи міжнародної економічної взаємодії. Основою особливого місця держави є її суверенність.

· Міжнародні організації – формування та об’єднання, які приймають участь в МЕВ в залежності від цілей, завдань та напрямків їх діяльності. Міжнародні організації систематизують за наступними ознаками:

Ø юридична природа (міжурядові, позаурядові)

Ø склад учасників (універсальні, регіональні)

Ø масштаби діяльності (загального характеру, спеціальної компетенції)

Ø характер діяльності (координуючі, оперативної дії, консультативні)

Ø термін діяльності (постійної дії, періодичної дії, тимчасові)

Деякі міжнародні організації, акумулюючи значні кошти і маючи відповідні повноваження. Істотно впливають як на розвиток тієї чи іншої сфери міжнародної діяльності, так і на національний економічний розвиток.

Слід відзначити, що специфічними суб’єктами МЕВ є міжнародні підприємства:

· Багатонаціональні корпорації (міжнародні за капіталом, управлінням та сферами діяльності);

· Транснаціональні корпорації (національні за каналом управління, міжнародні за сферами діяльності);

· Міжнародні спільні підприємства (підприємства, які об’єднують різнонаціональних партнерів в інвестуванні, управління підприємством, розподілі прибутків та ризиків).

Реалізація різноманітних форм МЕВ суб’єктами здійснюється на тому чи іншому рівні, які розрізняються в залежності від ступеню інтенсивності взаємодії:

· Економічні контакти – це найпростіші економічні зв’язки, які мають епізодичний характер і регулюються переважно одиничними угодами, контрактами;

· Взаємодія – стійкі економічні зв’язки на основі міжнародних угод і домовленостей, які складені на тривалий час;

· Співробітництво – міцні економічні зв’язки, на основі спільних, попередньо вироблених і узгоджених намірів, які закріплені в угодах довгострокового характеру;

· Міжнародна економічна інтеграція – це рівень розвитку МЕВ, коли в процесі інтернаціоналізації господарського життя відбувається переплетіння економік двох або більше країн і проводиться узгоджена політика з елементами національного регулювання.

Розвиток міжнародних економічних відносин здійснюється за певними принципами, дія яких має загальний та специфічний характер впливу на МЕВ. Можна виділити слідуючи загальні принципи розвитку МЕВ:

· Еволюційність або розвиток МЕВ на основі об’єктивних економічних законів;

· Системність або розвиток МЕВ як системи із взаємопов’язаними елементами (рис. 3), коли зміни в одному елементі ведуть до обов’язкових змін в іншому елементі та всієї системи в цілому;

· Еквівалентність обміну відзначає, що участь у МЕВ здійснюється на основі взаємного узгодження інтересів кожного учасника, які мають не обов’язково грошовий вираз.

Крім того на національному рівні, міжнаціональному та наднаціональному рівнях виробляються, узгоджуються та реалізуються специфічні принципи МЕВ. На глобальному рівні вироблені та продекларовані (у “Хартії економічних прав та обов’язків держав”, яка прийнята ІV спеціальною сесією генеральної Асамблеї ООН у 1974 р.) такі специфічні принципи МЕВ:

- Суверенітет;

- Територіальна цілісність і політична незалежність держав;

- Суверена рівність всіх держав;

- Ненапад та невтручання;

- Взаємна та справедлива вигода;

- Мирне співіснування;

- Рівноправ’я та самовизначення народів;

- Мирне врегулювання суперечностей;


 


Рисунок 1.3. Елементи системи міжнародних економічних відносин.

 

- Усунення несправедливості, що виникла внаслідок застосування сили;

- Добросовісне виконання міжнародних зобов’язань;

- Поважання прав і основних свобод людини;

- Відсутність прагнення до гегемонії та сфер впливу;

- Сприяння міжнародної соціальної справедливості;

- Міжнародне співробітництво з метою розвитку;

- Вільний доступ до моря і від нього для не морських країн.

Принципи зовнішньоекономічної діяльності України визначенні у Законі України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, в якому зазначені наступні принципи:

- Суверенітет народу України;

- Свобода зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів;

- Юридична рівність і недискримінація;

- Верховенство закону;

- Рівний захист інтересів українських та зарубіжних суб’єктів;

- Еквівалентність обміну, недопустимість демпінгу.

Сучасним МЕВ у цілому притаманні такі особливості:

- Активна участь і міжнародна взаємодія фізичних та юридичних осіб, різних типів об’єднань, держав і міжнародних організацій;

- Взаємозв’язок форм – міжнародної торгівлі, міжнародного руху капіталу і робочої сили. Форми сучасних МЕВ реалізуються в умовах становлення та розвитку світової валютної системи, яка, з одного боку, забезпечує реалізацію вищеназваних форм МЕВ, а з іншого, – набуває рис окремої самостійної форми міжнародних економічних відносин;

- Різний рівень глибини: від простого міжгалузевого поділу праці до транснаціоналізації, від одиничних економічних контактів між країнами до їх економічної інтеграції;

- Вихід за межі національних економік не лише результатів і факторів виробництва, а й безпосередньо самого виробничого процесу, що призводить до активізації факторів мікрорівня МПП;

- Поглиблення процесів інтернаціоналізації* різних форм та рівнів, що надає можливість говорити про формування певних тенденцій розвитку глобальної економіки;

- У сучасних МЕВ можна виділити цілу низку протиріч (між формами МЕВ, суб’єктами МЕВ і т.і.). В цілому сукупність цих протиріч в загальному вигляді зводиться до несумісності між незалежністю національної економічної політики держав та політичними, економічними, соціальними та інфраструктурними передумовами розвитку глобалізма.

 

 


 

 


Читайте також:

  1. VII. ТЕСТИ З ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНА
  2. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
  3. Безпека життєдіяльності людини – найважливіше завдання людської цивілізації
  4. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.
  5. Болонський процесс як засіб інтеграції у вищу освіту європейських країн.
  6. Боротьба українського народу за національну освіту й рідну мову
  7. В орбіті кочового світу. Полтавщина, як частина Дешт-і-Кипчака.
  8. В українському інформаційному просторі аналітична журналістика також повинна відіграти вже зараз видатну роль: збудувати духовну будівлю українського національного світу.
  9. Валютні курси, платіжний баланс і міжнародна система валютних курсів.
  10. Видатки бюджетів на загальну освіту
  11. Виділяють класичну наукову картину світу, і некласичну (сучасну) наукову картину світу.
  12. Визначення економічного збитку від забруднення лісу, рослинності і тваринного світу.




Переглядів: 1862

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Правова культура юриста

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.