• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення економічного збитку від забруднення лісу, рослинності і тваринного світу.

С

Е

O = ------------ К₁ * К₂, де

О - економічна кадастрова оцінка лісових земель, тис. грн. / га;

Е - потенціальний середньорічний економічний ефект від реалізації деревини, тис. грн. / га);

С - коефіцієнт капіталізації (0,02);

К₁ - коефіцієнт обліку витрат інших лісових ресурсів;

К₂ - коефіцієнт оцінки лісів чи земель від лісистості території

лісистість • оптимальна, %

К_{2 =} лісистість • фактична, %

Економічна оцінка лісових ресурсів яка може здійснюватись за рентним підходом визначається за наступною формулою:

MiKi (Вз - В) S

R_h = -------------------------,

(1 - Е) ^{Ti - ti}

де R_h - економічна цінність насаджень;

Вз-замикаючі витрати на виробництво 1м³ деревини, грн.;

З - індивідуальні зведені витрати на виробництво 1м³ деревини конкретної породи, грн.;

Т_і - період вирощування лісу, що дорівнює віку рубки насадження і-ї породи, років;

ti - вік насадження і-ї породи,років;

М_і - запас деревини на 1га у віці рубки, м³;

S - площа ділянки лісу, що оцінюється, га;

К_і - коефіцієнт, що характеризує якість деревини і-ї породи.

Економічна оцінка ресурсів побічного користування лісом (дикорослі плоди, ягоди, горіхи, гриби, деревні соки, лікарська сировина тощо) визначається за формулою:

Rпк = ∑ Vi Ci,

де Rпк - економічна цінність ресурсів побічного користування, лісом, грн.;

Vі - запас і-го ресурсу, економічно доступного до використання, грн.;

Сі - ринкова (закупівельна) ціна одиниці і-го ресурсу, грн/т.

Економічний ефект від використання ресурсів побічного користування лісу, ще не є економічною оцінкою в повному сенсі. Їх економічна оцінка - це сума ефектів за певний розрахунковий період і визначається шляхом капіталізації ефекту, саме так, як це інколи має місце при проведенні оцінки землі. Вказане визначається формулою:

Vi ri

Rпк = ∑ ------------------,

E

де Vі - обсяг і-го ресурсу, т.;

гі - рента з одиниці і-го ресурсу, грн/т;

Е - норматив капіталізації (0,03).

Економічна оцінка полезахисних функцій лісосмуг (лісових насаджень) визначається за формулою:

в Sm (Zз * Кз - Зн)

Rзф = ------------------------------,

Ек

де Rзф - економічна цінність захисної функції лісових насаджень,грн.;

Zз - замикаючі затрати на виробництво 1ц продукції рослинництва залежно від впливу лісових насаджень;

Зн - індивідуально зведені витрати на виробництво 1ц продукції рослинництва, грн;

в - середньозважена врожайність с/г культур на 1 га земельної площі, ц.;

5м - площа земель, що підлягає меліорації, га.;

Кз - коефіцієнт продуктивності (ефективності);

Ек - коефіцієнт капіталізації, рівний 0,12.

Замикаючі витрати (Zз) складаються з витрат, пов'язаних з відновленням родючості грунту (Эк), втраченого в результаті ерозії, технологічних витрат на вирощування захисних насаджень (Зо) і втрат для вилучення с/г угідь для створення лісових насаджень (По). У загальному вигляді їх величина визначається:

Zз=Эк+Зо+По

Як замикаючі приймаються ділянки з найбільш високими витратами на виробництво 1ц продукції рослинництва. Визначення затрат на відновлення втрат грунту від ерозії методично зводиться до встановлення вартості його компенсації шляхом внесення родючого грунту або добрив, кількість яких повинна бути еквівалентна вартості змитих речовин. Витрати на ці заходи визначаються за формулою:

m

Эк = ∑ Ci * Пі,

i

де Сі - вартість компенсації і-го ресурсу (грунт, органічні добрива тощо) з урахуванням витрат на доставку і розкидання, грн/т;

Пі - кількість і-го ресурсу (грунт, добрива тощо), еквівалентного втратам на змитих землях, т.

У загальному вигляді економічна оцінка рекреаційного лісокористування (Rр), яке щорічно приносить народногосподарський ефект з урахуванням періоду ротації лісових насаджень, визначається за формулою:

r*g [(1 + Епр)′ - 1]

Rр = ----------------------------------------,

Епр (1 + Епр)

де r - рента від рекреаційного лісокористування,грн.;

g - коефіцієнт ефективності рекреаційного лісокористування;

1 - фактичний вік насадження, років;

Т - вік лісового насадження у віці природної стиглості, років;

Е - норматив дисконтування (0,03).

Рента розраховується за формулою:

r = ZрКр-3,

де Zр - замикаючі витрати на вирощування 1га рекреаційного лісу,грн.;

Кр - коефіцієнт якості лісових насаджень;

З - індивідуальні зведені витрати на відновлення , вирощування лісових насаджень рекреаційного призначення, грн.

Оцінка економічного збитку, що завдається лісовому господарству забрудненням навколишнього середовища, приводиться до базового періоду за формулою:

T Kt + Ct

С = ∑ -------------------

t= t₀ (1 + Eпр)

де Кt - капітальні вкладення на створення захисних насаджень, грн/га;

Сt - експлуатаційні витрати на вирощування насаджень, грн/га;

Епр - нормативний коефіцієнт різночасових витрат, рівний 0,03;

1 - базовий період, до якого приводяться витрати 1-го року;

Т - період функціонування захисних насаджень, років;

tо - рік закладки (посадки) лісових насаджень.

За базовий період приймається рік створення захисних насаджень, проведення рубок догляду і здійснення інших лісогосподарських заходів. Всі технологічні витрати обчислюються на 1га с/г угідь, на 1га захисних насаджень, на виробництво 1ц продукції рослинництва.

Величина економічного збитку, що виникнув у процесі лісовідновлення загинувших насаджень, може бути визначена по формулі:

T N

Улв = ∑ ą^t * ∑ S^tлв (З^tлрі + У ^tлрі + З ^tрі + З ^t н)

t=1 t=1

де S^tлв - площа дільниці на якій ведеться відновлення в 1-ому році, га;

З^tлрі - витрати на створення зімкнувшихся лісокультур на і-дільниці в 1-ому році.грн./га;

У^tлрі* - питомий збиток від зниження приживання лісокультур на і-й дільниці в 1-ому році, грн./га;

З^tрі - витрати на рекультивацію на 1-тій дільниці в 1-ому році, грн./га;

З^tн - витрати на проведення заходів по підвищенню газостійкості лісових культур на і-тій дільниці в 1-ому році, грн./га.

Для лісодефіцитних районів величина економічного збитку може бути визначена по формулі:

Уд = Vд∆Зд + Vдн k_дз g _дз(З^п_дз + З^m_дз + Удз),де

Vд - об'єкт ділової деревини, яка заготовляється у забрудненому район;

∆Зд - додаткові витрати на заготовку ділової деревини у забрудненному районі (знижується діаметр деревостоїв, об'єм хлистів), грн/м ;

Vдн - недозаготовлений об'єм ділової деревини у забрудненому районі з причин зниження деревинного запасу (розрахункові лісосіки), м³;

З^п_дз - витрати на виробництво деревозамінюючих матеріалів, грн./т;

Удз - збиткова ємність виробництва деревозамінюючих матеріалів у район споживання, грн./т;

З^m_{дз -} витрати на постачання деревозамінюючих матеріалів, грн./т;

Кдз - коефіцієнт цінності ділової деревини, яка заготовлюється на даному підприємстві.що визначається відношенням середньої ціни деревини до середньої ціни деревозамінюючих матеріалів;

g _дз - питома вага деревозамінюючих матеріалів.т/м³;

Госпрозрахункова (комерційна) величина економічного збитку від зниження продуктивності деревостоїв, що виникає у сфері промислової діяльності лісних підприємств, визначаються по формулі:

У^хр_д; = Vд [(Ц^н_д - Ц^з_д) + (С^з_д - С^н_д)] + Vдн П^н_д,

де Ц^н_д, Ц^з_д - ціна реалізації ділової деревини відповідно в забрудненому районі і при умові відсутності фактора забруднення, грн./м³;

С^з_д, С^н_д - собівартість заготовки ділової деревини при умові відсутності фактора забруднення, грн./м³;

П^н_д - середній розмір прибутку від реалізації ділової деревини при умові відсутності фактора забруднення, грн./м³.

Економічний збиток, що виникає при використанні відходів лісозаготовок, можна буде визначати по вищевказаній формулі.

Величина економічного збитку від зниження природозахисних і оздоровчих послуг лісу в загальному випадку має вид:

Уе=3н+3в,

де Зн - затрати на підтримку нормативного стану лісу, що забезпечують визначений рівень використання його природозахисних і оздоровчих послуг,які виникають внаслідок забруднення;

Зв - витрати на відновлення (компенсацію) екологічних корисностей лісу в інших галузях народного господарства.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. V. Антропогенне забруднення навколоземного простору.
6. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
7. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
8. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
9. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
10. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
11. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
12. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні

Переглядів: 1196