Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.

Взаємодія монетарної та фіскальної політики. Проблема дефіциту державного бюджету. Державний борг. Сеньйораж та інфляційний податок.

Взаємодія монетарної та фіскальної політики призводить до виникнення таких явищ, як сеньйораж та інфляційний податок.

Сеньйораж – дохід уряду від емісії грошей за умови сталого рівня цін.

Алгебраїчно сеньйораж можна представити:

,

де - темп приросту грошової маси, - реальні касові залишки.

Інфляційний податок – це втрати власників грошових засобів внаслідок інфляції:

,

де - темп інфляції

Взаємодію монетарної та фіскальної політики можна розглянути за допомогою різних моделей: моделі позичкового ринку та моделі подвійної рівноваги ().

 

а) б)

 

Рис. 10.1. Взаємодія монетарної та фіскальної політики у закритій економіці:

а) – модель позичкового ринку; б) – модель подвійної рівноваги грошового та товарного ринків; - ставка відсотку; - обсяг націонаціонального виробництва; ( на рисю 10.1 б) замість М читати Y); - крива пропозиціїзаощаджень; - крива інвестиційного попиту;

- крива інвестиції – заощадження; - крива ліквідность – гроші; - початкова точка рівноваги.

Розглянемо закриту економіку. Нехай держава збільшує державні закупки, тоді виникатиме ефект витіснення. Величина ефекту витіснення залежить від цілі монетарної політики.

Якщо здійснюється політика сталої грошової маси (Μ = const), то за такої умови крива пропозиції грошей є вертикальною. Номінальна ставка відсотку коливається найбільше і ефект витіснення буде найбільшим. (Крива та на рис. 10.1).

Якщо грошова маса і ставка відсотку змінюються, крива пропозиції грошей буде нахиленою і ефект витіснення зменшиться (Крива та на рис. 10.1). Якщо ж здійснюється політика сталої ставки відсотку (і = const), крива пропозиції грошей є горизонтальною. Ефект витіснення нульовий (криві ).


а) б)

Рис.10.? Наслідки протилежно спрямованих фіскальної та монетарної політики. На горизонтальній осі - реальний обсяг національного виробництва; на вертикальній осі

і – номінальна ставка відсотку; - крива ліквідність-гроші; - криваінвестиції-заощадження ( на рис. замість слід читати , замість слід читати ).


а)Фіскальна експансія при монетарній рестрикції: ставка відсотку підвищується значить інвестиції знижуються. Питома вага державних закупок та споживання зростає. Монетарна рестрикція здійснюється для подолання інфляції.

 

б)Монетарна експансія при фіскальній рестрикції: ставка відсотку знижується значитьінвестиції зростають. Монетарна експансія здійснюється для подолання можливого падіння обсягу виробництва, внаслідок подолання дефіциту державного бюджету.


Державний бюджет може мати як від*ємне сальдо ((дефіцит) у випадку перевищення видатків над податками , так і додатне сальдо (профіцит) у протилежному випадку

Існують такі основні концепції балансування державного бюджету:щорічнобалансований бюджет, бюджет, що балансується на циклічній основі, функціональні фінанси. В кожній з таких концепцій є свої недоліки.

У випадку щорічного балансування бюджет є проциклічним, він не пом’якшує, а підсилює коливання. Наприклад, нехай економіка на фазі піднесення. В таких умовах виникає профіцит державного бюджету. Якщо держава намагатиметься збалансувати бюджет, то цей надлишок буде потрачений. Відповідно сукупний попит зросте і обсяг виробництва також. Зростання прискориться. На фазі кризи все відбуватиметься навпаки. Боротьба з дефіцитом призведе до зменшення сукупного попиту і поглиблення кризи.

Бюджет, що балансується за період економічного циклу також має недоліки: криза та піднесення можуть мати різні масштаби та різну тривалість, але ж наперед невідомо, які можуть бути строки цих фаз та масштаби. Реалізувати таку концепцію важко. Вона може суперечити задачі стабілізації економіки.

У випадку функціональних фінансів головним завданням є не балансування бюджету, а балансування економіки. Проте проблема полягає в тому, що різні економісти по-різному розуміють балансування економіки.

Як правило проблемою є дефіцит державного бюджету. Його накопичення призводить до збільшення державного боргу, а державний борг може мати негативні наслідки ждя подальшого розвитку економіки: він призводить до скорочення інвестицій і гальмує оновлення основних фондів. Державний борг складається із зовнішнього та внутрішнього державних боргів. Внутрішній борг – борг перед своїм населенням. Зовнішній борг – борг перед іншими країнами та іноземними інвесторами.

Дефіцит державного бюджету породжує ефекти витіснення та інфляції. Він може виниати внаслідок таких причин як кризи та завищені оцінки майбутніх податкових надходжень.

Дефіцит державного бюджету можна або фінансувати (за допомогою державних позик та емісії грошей), або долати - як шляхом зменшення державних видатків, так і шляхом збільшення податків, що однак може мати негативні наслідки. За відсутності або недостатності попиту на державні облігації з боку приватних осіб, необхідним стає купівля державних облігацій Національним банком – спочатку за рахунок продажу свої резрвних активів, а потім за рахунок емісії.

 

 

10.3. Класична та кейнсіанська концепція макроекономічного регулювання. Передавальний механізм. Адаптивні очікування. Монетарне правило.

Передавальним механізмом називається система каналів, по яких реалізується вплив грошей в економічній системі. Суть цього механізму полягає в тому, що зміна монетарної політики змінює резерви комерційних банків, а вони , в свою чергу, пропозицію грошей. Однак, подальші зміни економістами класичного та кенсіанського напрямків пояснюються по-різному.

Розглянемо спочатку класичну концепцію макроекономічного регулювання. З цієї точки зору зміна пропозиції грошей безпосередньо впливає на сукупний попит , а він на номінальний обсяг виробництва . Швидкуість грошового обігу стабільна в тому розумінні, що вона змінюються повільно та передбачуваним чином. Окрім цього швидкість обігу грошей не залежить від їх пропозиції, попит на гроші не залежить від їх пропозиції , а визначається номінальним обсягом виробництва . При збільшенні пропозиції грошей у населення виникне їх надлишок, від якого воно захоче позбутися – шляхом збільшення закупок, тобто сукупного попиту.

Класична концепція ґрунтується на певних постулатах.

1) в умовах повної зайнятості нестача сукупних видатків для закупівлі виробленої продукції є мало ймовірна. В економіці й діє зако Ж.Б. Сея - пропозиція породжує власний попит, тобто виробництво створює дохід, що дорівнює вартості вироблених товарів. В результаті все що виробляється, те й купується.в

2) відхилення сукупних видатків від обсягу виробництва включає гнучкий механізм цін, ставок відсотку та заробітної плати і рівновага відновлюється.

3) Інвестиції покривають будь-яке падіння споживчих видатків внаслідок заощадження.

4) Вимушене безробіття неможливе – будь-який бажаючий працюючи за ринковою ставкою заробітної плати знаходить собі роботу.

5) При еластичністичних цінах та ставках заробітної плати коливання сукупного попиту не змінюють реальний прибуток фірм, а отже і реальний обсяг виробництва. Рівень цін є пропорційним ставкам заробітної плати і навпаки.

6) Сукупний попит змінюється насамперед внаслідок зміни грошової маси, тому втручання держави є зайвим.

 

Сучасною версією класичної концепції є монетаризм. Монетаризм робить акцент на ролі грошей. Основним рівнянням – є рівняння обміну: ,

де M – кількість грошей, V – швидкість грошового обігу, Р – рівень цін в економіці, Y- реальний обсяг національного виробництва.

В монетаризмі формулюється монетарне правило. Відповідно цього правила – пропозиція грошей має зростати з таким же темпом, як і природний обсяг виробництва. З точки зору цієї концепції, державна політика є неефективною, оскільки державні органи не мають достатньої інформації, зокрема про різноманітні лаги.

Розглянемо тепер передавальний механізм з кейнсіанської точки зору: зміна пропозиції грошей змінює ставку відсотку. Ставка відсотку змінює інвестиції, а інвестиції змінюють номінальний обсяг виробництва. З кейнсіанської точки зору швидкість грошообігу мінлива та непередбачувана. При зростанні пропозиції грошей, ставка відсотку знижується, а спекулятивний попит на гроші збільшується. В результаті - швидкість грошообігу зменшується. Внаслідок цього економіка потрапляє в ліквідну пастку. Монетарна політика стає неефективною. Окрім цього, на думку кейнсіанців, інвестиції є низькоеластичними за ставкою відсотку. Тому, навіть при значних зниженнях ставки відсотку, інвестиції зростають мало. Отже на думку кейнсіанців, монетарна політика є в цілому неефективною, а ефективною є фіскальна політика.

Кейнсіанська концепція спирається на певні постулати:

1) Заощадження викликають вилучення грошей з потоку доходів і тим самим підривають дію закону Сея.

2) Економіка може бути збалансованою () і при значному безробітті та інфляції, капіталізм не є саморегульованою системою.

3) Суб’єкти заощаджень та інвестицій – це різні групи осіб. Інвестують фірми, а заощаджують як фірми (у вигляді нерозподіленого прибутку), так і домашні господарства.

4) Мотиви заощаджень та інвестування різні. Вирішальним чинником заощаджень та інвестування є не ставка відсотку, а дохід.

5) За рахунок накопичених заощаджень (багатства) та банківської системи, пропозиція заощаджень може відхилятися від їх поточної величини та поточних інвеатицій.

6) Внаслідок ефекту хроповика – ціни та заробітна плата нееластичні вбік зниження, тобто зростають вони швидко, а падають повільно. Якщо діє цей ефект, то у випадку падіння попиту, фірми замість зниження цін, будуть скорочувати обсяг виробництва (замість зниження заробітної плати – будуть звільняти працівників). На думку кейнсіанців, цей ефект виникає внаслідок дій монополії та профспілок.

7) Внаслідок зниження ставок заробітної плати, зайнятість також буде знижуватися. Це пояснюється тим, що доходи населення будуть падати, попит на продукцію з боку населення буде падати, внаслідок падіння споживання будуть скорочуватися інвестиції та обсяг виробництва.

8) Сукупний попит є мінливим, він змінюється внаслідок мінливості інвестицій а не грошової маси, тому необхідне втручання держави.

9) Базисною моделлю є модель доходи – видатки, а базисним рівнянням є:

 

Згідно основних концепцій, що розгдядалися, фіскальна політика держави впливає лише на сукупний попит . З точки зору теорії економіки пропозицій, фіскальна політика впливає не тільки на сукупний попит, але й на сукупну пропозицію . Це відбувається завдяки тому, що зниження ставок податків на бізнес підвищує норму прибутку, що викликає збільшення інвестицій та виробництва. Збільшення ставок податків має й інші позитивні наслідки, а саме:

- збільшує заощадження, в результаті чого виробничі потужності підприємств зростають, що збільшує продуктивність праці;

- збільшує заробітну плату після сплати податків і, як наслідок, пропозицію робочої сили;

- підвищує стимули до праці; це пояснюється тим, що збільшення витрат альтернативного часу сприяє підвищенню тривалості та інтенсивності праці; скорочення трансфертних платежів, зокрема допомоги по безробіттю, посилює стимули до праці;

- підвищує схильність до ризику.

Внаслідок зниження ставок податків загальна сума податкових надходжень може навіть зростати . це ілюструється за допомогою кривої Лафера.

 

Рис.10.4. Крива Лафера. - ставка податків, - оптимальна ставка податків, -податкові надходження, - максимальна їх сума. (на горизонтальній осі координат замість слід читати )

 

Крива Лафера показує, що існує деяка оптимальна ставка податків, при якій податкові надходження досягають максимуму. Подальше збільшення ставок податків зменшує надходження до державного бюджету через ухилення від сплати податків та внаслідок згортання виробництва.

На думку прихильників економіки пропозиції, державне регулювання сприяє зростанню витрат виробництва та створенню легальних монополій

З точки зору прихильників інших концепцій теорія економіки пропозиції має суттєві недоліки:

- точне розташування економіки на кривій Лафера невідоме; однакова сума податкових надходжень може досягатись як при t>t opt( і тоді необхідно t знизити), так і у випадку < і тоді ставку податку необхідно збільшувати;

- позитивний ефект від зниження ставок податків може бути слабким;

- зрушення кривої сукупної пропозиції на відміну від кривої сукупного попиту відбувається в довгостроковому періоді;

- зниження ставок податків призводить до збільшення сукупного попиту, а, отже, і до зростання рівня цін.

Другою альтернативною теоріїю є теорія раціональних очікувань. Згідно цієї теорії люди діють раціонально: використовують всю наявну інформацію про функціонування економіки та економічну політику держави. Всі ринки є конкурентними , ставки заробітної плати та ціни гнучкими. Нова інформація швидко і навіть миттєво відображається на кривих та . В результаті загальна реакція населення на свої очікування робить державну політику неефективною. Наприклад, збільшення грошової маси призводить до того, що населення очікуватиме інфляцію. Працівники вимагатимуть підвищення ставок заробітної плати, сприятиме підвищенню рівня цін. Номінальні ставки відсотка також зростатимуть. В результаті реальні величини норми прибутку, відсотка та заробітної плати не зміняться, а отже не зміниться реальний обсяг виробництва.

З точки зору прихильників цієї теорії державна політика підсилює циклічні коливання. Напрклад, на фазі кризи підприємці будуть відстрочучвати інвестиції, очікуючи податкові пільги, що підсилює кризу, а коли ставки податків знизяться інвестиції в різко підвищаться.

0Проти теорії раціональних очікувань висувалися такі аргументи:

- навряд чи споживачі, працівники та фірми розуміють, як функціонує економіка;

- ринки не є суто конкурентними;

- в реальних умовах державна політика справді впливає на реальний обсяг виробництва та зайнятість.

 

 


Читайте також:

  1. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
  2. Аксіоматичний метод у математиці та суть аксіоматичної побудови теорії.
  3. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
  4. Альтернативні варіанти довгострокового фінансування діяльності підприємства
  5. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
  6. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
  7. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
  8. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
  9. Альтернативні парадигми організаційного процесу
  10. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИДІЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ
  11. Альтернативні стратегії за матрицею Мак-Кінсі.
  12. Альтернативні теорії вартості




Переглядів: 831

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні економічні функції держави | ПРОПОЗИЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ ЗА РАХУНОК ПОТОЧНИХ ТОВАРІВ. КРИВА ПРОПОЗИЦІЇ У ВИПАДКУ ВИСОКО- ТА НИЗЬКОЕЛАСТИЧНОГО ПОПИТУ НА ІМПОРТНІ ТОВАРИ. ЇЇ ЕКЗОГЕННІ ЧИННИКИ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.