V. Антропогенне забруднення навколоземного простору.

Останнім часом освоєння навколоземного космічного простору стає все більш важливою цариною людської діяльності. Особливо важливе й економічно вигідне використання низькоорбітальних, геосинхронних і геостаціонарних штучних супутників Землі (ШСЗ) для глобальних систем: телемережі, радіо, оптичного і телефонного зв'язку; оперативного контролю стану посівів, лісу і навколишнього середовища; оптимізації маршрутів і попередження катастроф у мореплавстві й авіації; геологічної і військової розвідки. Загальна вартість вже реалізованих космічних програм - сотні мільярдів доларів.

У космос було запущено тисячі ШСЗ, більшість з яких вже давно не працюють, але продовжують рухатись навколо Землі. Навколо Землі рухаються також тисячі ракетоносіїв і безліч уламків ракетоносіїв, ШСЗ і продуктів їхньої діяльності. Створилась цілком реальна загроза згубних зіткнень з цим техногенним космічним мотлохом нових надзвичайно дорогих космічних апаратів, в тому числі пілотованих.

США вже змушені були організувати спеціальну службу контролю руху цього космічного мотлоху і захисту від нього своїх космічних апаратів.

Зміни атмосферного повітря, пов’язані з антропогенною діяльністю, вимагають вжиття невідкладних заходів, які спрямовані на попередження забруднення атмосфери.

Є різноманітні організаційні, технологічні та інші методи боротьби із забрудненнями атмосфери:

1) зменшення кількості ТЕС за рахунок будівництва потужніших, забезпечених найновішими системами очищення й утилізації газових і пилових викидів. Як відомо, одна потужна ТЕС забруднює повітря менше, ніж сотня котелень тієї ж сумарної потужності. Гази, що виходять із топок ТЕС, перш ніж потрапити в атмосферу, очищаються в спеціальних установках. Деякі країни навіть мають таким чином економічну вигоду. Наприклад, Франція забезпечує свої потреби в сірчаній кислоті за рахунок утилізації відхідних газів ТЕС;

2) очищення вугілля від піритуперед його спалюванням у топках ТЕС. Це стає необхідним у зв'язку з використанням для ТЕС вугілля чимраз нижчої якості зі значним умістом піриту. В результаті ефективного очищення вугілля від піриту вміст оксидів сірки в димах ТЕС зменшується на 98—99 %;

3) заміна вугілля й мазуту для ТЕС екологічно чистішим паливом — природним газом. ТЕС, що працюють на природному газі, викидають в атмосферу тільки СО₂ та оксиди азоту й не забруднюють повітря іншими шкідливими викидами;

4) ширше використання, а з часом і повний перехід до альтернативних джерел енергії;

4) регулювання двигунів внутрішнього згоряння в автомобілях, установлення на них каталізаторів, що нейтралізують чадний газ (СО) до СО₂; заміна екологічно небезпечного етильованого бензину (який забруднює повітря свинцем) менш шкідливим паливом;

5) ширше використання, а з часом і повний перехід до транспорту на електротязі;

5) озеленення міст і селищ;

6) правильне планування житлових і промислових районіву межах міста. Треба розташовувати їх якомога далі один від одного, а між ними обов'язково створювати зони зелених насаджень. Автомобільні траси з напруженим рухом необхідно планувати в обхід житлових районів;

7) використання звукопоглинальних матеріалів під час будівництва житлових і промислових споруд;

8) улаштування ліній електропередач за межами сіл і міст.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
IV. Проблема антропогенних змін клімату або «парниковий ефект».	\|	Загальні принципи природокористування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.