• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

IV. Проблема антропогенних змін клімату або «парниковий ефект».

Механічне руйнування озонового екрану відбувається внаслідок запусків космічних апаратів.

ІІІ. Проблема стратосферного озону або «озонові діри».

Одним з найбільш вражаючих наслідків антропогенних забруднень атмосфери стало зменшення загального вмісту озону в атмосфері, і перш за все - в стратосфері, де зосереджена основна кількість озону. Наприкінці 80-х - початку 90-х років ХХ століття було помічено утво­рення „озонової діри" над Антарктидою навесні (в жовтні). З року в рік розміри „озонової діри" збільшувались (хоча й з коливання­ми). Під час утворення „діри" загальний вміст озону в товщі атмосфери надАнтарктидою може зменшуватись на 20-50 %. Остан­нім часом, помічено весняне зменшення вмісту озону і над поляр­ними регіонами північної півкулі.

Руйнування озонового шару атмосфери пов'язують:

1)Зі збільшен­ням антропогенних викидів в атмосферу галогенорганічних сполук. Висхідні потоки повітря і турбулентна дифузія частково підні­мають ці сполуки у стратосферу, де вони розкладаються послідов­но, вивільняючи атоми фтору, хлору і брому. Найбільшу концентра­цію в стратосфері з усіх галогенів має хлор, який відіграє роль ка­талізатора руйнування озону у такому циклі реакцій: СІ + 0₃ =СІО + 0₂, СІО + О = СІ + 0₂. За час, поки він буде виведений із стратосфери, один атом хлору може в середньому зруйнувати сотні, а то й тисячі молекул озону. Ще ефективніший як каталізатор руйнування озону бром. Один атом брому може зруйнувати десятки тисяч молекул озону.

2) З викидами в стратосферу оксидів азоту реактивними двигунами стратосферних літаків.

Якщо зменшення загального вмісту озону в атмосфері буде продовжуватися, то виникне реальна загроза для існування життя на Землі. Справа в тому, що озо­новий шар атмосфери дуже сильно ослаблює ультрафіолетове випромінювання Сонця на його шляху до земної поверхні. Ультрафіолетове випромінювання біологічно дуже активне. Збільшення потоку УФ-В вдвоє в даній місцевості викличе значне збільшення ймовірності захворювань людей на рак шкіри і катарак­ту, змінить генетичний код багатьох рослин і мікроорганізмів, по­мітно зменшить врожаї багатьох сільськогосподарських культур.

Ще одним наслідком антропогенних впливів на атмосферу є істотне збільшення вмісту оксиду вуглецю (IV). За останні кілька десятків років середній вміст оксиду вуглецю (IV) в атмосфері збільшився вже на 13 %. Це пов'язано як з техноген­ними викидами С0₂ в атмосферу, так і з вирубуванням лісів (особ­ливо тропічних), розширенням пустель, зменшенням рослинного покриву внаслідок будівництва населених пунктів, промислових підприємств, шляхів, полігонів тощо.

Водяна пара, оксид вуглецю (IV), метан, оксиди азоту та деякі інші гази атмосфери створюють так званийпарнико­вий ефектпідвищення температури приземного повітря, пропуска­ючи більшу частину енергії сонячного випромінювання і поглинаю­чи інфрачервоне теплове випромінювання земної поверхні і атмос­фери. Підвищення загального вмісту оксиду вуглецю (IV) та інших парникових газів в ат­мосфері призведе до збільшення парникового ефекту, тобто до глобального потепління.

Підвищення температури на 3-4°С може спричи­нити незворотні зміни клімату. Почнеться швидке розтоплення полярної криги, що різко зменшить відбиван­ня сонячних променів і викличе ще більше підвищення темпера­тури. Рівень світового океану підвищиться, що призведе до за­топлення величезних територій низин на узбережжях, наприклад значної частини Голландії, М'янми. Підвищення температури по­вітря буде неоднаковим у різних частинах земної кулі, що разом зі зміною загальної циркуляції атмосфери перетворить на пустелі величезні нині квітучі території.

Читайте також:

1. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
2. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
3. Безпека— це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.
4. Близькосхідна проблема на рубежі 60-70-х років.
5. Вибір місця розташування підприємства як проблема прийняття рішень.
6. Виживання людини і людства–нагальна проблема сучасності
7. ВОДА В ЖИТТІ ЛЮДИНИ ТА ПРОБЛЕМА ЇЇ ОЧИЩЕННЯ.
8. Вплив антропогенних факторів на Світовий океан
9. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
10. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини.
11. Вступ. Здоров’я як проблема. Здоров’я - основне поняття

Переглядів: 1432