• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.

ВСТУП

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................ 4

1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.............................................. 6

1.1. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності........................ 6

1.2. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності....................... 7

1.3. Середовище життєдіяльності людини................................................... 11

1.4. Ризик, як оцінка небезпек....................................................................... 14

2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори................................................ 18

2.1. Джерела забруднення навколишнього середовища............................. 18

2.2. Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів.......... 26

2.3. Вплив виробничого пилу на працездатність людини.......................... 29

2.4. Засоби та заходи захисту від виробничого пилу, організація повітрообміну в приміщеннях........................................................................................... 29

3. Виробничі випромінювання......................................................................... 31

3.1. Виробничий шум, вібрація, їх вплив на людину. Захист від шуму

та вібрації............................................................................................... 31

3.2. Шкідливі випромінювання та захист від них........................................ 36

3.2.1. Іонізуюче випромінювання............................................................. 36

3.2.2. Кількісні характеристики іонізуючих випромінювань................... 36

3.2.3. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм.............. 38

3.2.4. Радіоактивне забруднення води та продуктів харчування............ 39

3.2.5. Вплив електромагнітних полів і випромінювань на живий організм 40

3.2.6. Негативна дія електричного струму............................................... 44

4. Основи виробничої санітарії та фізіології праці......................................... 48

4.1. Умови життєдіяльності людини............................................................. 48

4.2. Основи фізіології та комфортних умов праці....................................... 50

4.3. Мікроклімат робочої зони.................................................................... 55

4.4. Освітлення виробничих приміщень....................................................... 61

5. Діяльність людини як джерело небезпек..................................................... 62

5.1. Види надзвичайних ситуацій та їх класифікація................................... 62

5.2. Природні небезпеки................................................................................ 64

5.3. Загальні положення охорони праці та техніки безпеки при виконанні

будівельно-монтажних робіт................................................................ 65

5.3.1. Влаштування доріг і транспортування вантажів........................... 66

5.3.2. Небезпечні зони на будівельному майданчику.............................. 67

5.3.3. Зберігання та складування матеріалів і виробів............................ 68

5.3.4. Санітарно-побутове обслуговування робітників........................... 68

5.3.5. Техніка безпеки при виробництві земельних робіт....................... 68

5.3.6. Вимоги безпеки при експлуатації машин та механізмів................. 70

5.3.7. Посудини, що працюють під тиском............................................. 72

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................... 73

Безпека життєдіяльності - одна із наймолодших наук, яка спрямована на вирішення основної проблеми сучасного суспільства України - збереження здоров'я населення.

За змістом дисципліна «Безпека життєдіяльності» формує світогляд май­бутнього фахівця, який у своїй повсякденній праці повинен будувати переду­мови запобігання нещасним випадкам, захворюванням та усувати негативний вплив шкідливостей на здоров'я людини в умовах виконання виробничих за­вдань, її існування в життєвому середовищі та в надзвичайних ситуаціях. Без­пека життєдіяльності, як нормативна навчальна дисципліна, підвищує гуманіта­рну складову при підготовці майбутніх спеціалістів інженерного напрямку, а також дає студентам необхідний для подальшої діяльності мінімум технічних знань.

У сучасних умовах людина виступає в суспільстві як в ролі захисника від негараздів, так і в ролі істоти, що сприяє виникненню небезпек внаслідок своєї виробничої та іншої діяльності. Однією з небезпечних галузей людської діяль­ності є будівельна справа. Дисципліна «Безпека життєдіяльності» встановлює зміст регулювання між природою та людиною, суспільством та людиною, виро­бництвом та людиною.

Гармонійний розвиток природи і техніки можливий тільки в результаті науково обґрунтованого компромісу між об'єктами природи і соціальною, ви­робничою та іншою діяльністю людини. Відповідальність за такий компроміс бере на себе «Безпека життєдіяльності», яка є багатопрофільною галуззю знань про закони природозберігаючого формування техносфери планети та її збалан­сованого економічного суспільного розвитку. Мабуть, найправильніше бачити безпеку життєдіяльності як науку про закономірності формування, розвитку і стійкого функціонування систем різного рангу та їх взаємовідносин для встано­влення комфортних умов існування людини. Інакше кажучи, безпека життєдія­льності - міждисциплінарна сфера знань про устрій багаторівневих систем при­родного і штучного характеру. Безпека життєдіяльності забезпечує загальну освіту в галузі безпеки, що є науково-методичним фундаментом для всіх спеці­альних дисциплін з безпеки. Майбутній керівник в будівельній галузі, що до­сконало освоїв дисципліну «Безпека життєдіяльності», здатний грамотно діяти в умовах небезпеки, захищаючи таким чином як своє життя та здоров'я, так і життя та здоров'я інших людей.

Якщо виходити із ствердження Гегеля, що «кожна наука є прикладною логікою», то можна говорити про «Безпеку життєдіяльності» як науку, що міс­тить логіку всіх складових. Але це має місце не на рівнях механічного поєднан­ня, а на рівні побудови логіки нової синтетичної дисципліни. В основі поєднан­ня бачиться формування всеосяжної за своїм значенням логічної категорії -«ЖИТТЯ». Однак існування цієї категорії прив'язане до існування конкретного суспільства. Сучасна людина живе у світі різноманітних небезпек, які постійно

загрожують її здоров'ю, а інколи навіть самому життю. За таких обставин без­пека життєдіяльності, як і безпека самої людини, стає першорядною, тому що торкається сутності людського життя. Таким чином це нова синтетична наука цілеспрямована на вирішення проблем життя людини в суспільстві.

Професійна освіта покликана забезпечити майбутнього спеціаліста знан­нями, уміннями і навичками безпечної професійної діяльності, зокрема під час управлінських дій при проектуванні чи розробці нових об'єктів будівництва, виконанні конкретних будівельно-монтажних процесів, технологічних операції, тощо.

Методичні вказівки мають допомогти студентам навчитися розпізнавати небезпеки, запобігати їм, захищати від них людей, ліквідовувати наслідки їх проявів, сприяти вихованню в людині свідомого ставлення до питань особистої безпеки та безпеки в різноманітних сферах життєвих та трудових відносин.

Методичні вказівки відповідають вимогам робочої навчальної програми з дисципліни Безпеки життєдіяльності, складеної на основі галузевого стандарту вищої освіти України (ГСВОУ - 04) введеного в дію Наказом Міністра освіти і науки України від 05 жовтня 2004 року, та розробленні у відповідності до «По­ложення про редакційно-видавничу діяльність в ОДАБА». Докладно освітлю­ються характеристики навколишнього і виробничого середовища, дія небезпеч­них та шкідливих виробничих факторів на людину, основи технічної безпеки будівництва, електробезпека, пожежна безпека. Методичні вказівки повинні допомогти студентам оволодіти знаннями з питань безпеки життєдіяльності.

Основний текст методичних вказівок розроблений у відповідності до на­вчальних посібників: «Безпека життєдіяльності» Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. (2003р.); «Безпека життєдія­льності» Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. (2001р., 2005р.); «Безпека життєдіяльності» Пістун І.П. (2004р.); «Основи охорони праці» Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. (2004р.); «Основи охорони праці» Гогіташвілі Г.Г., Лапін В.М. (2005р.); «Цивільна оборона» Стеблюк М.І. (2004р.) за що ав­торам виражається велика вдячність.

Підвищення безпеки життєдіяльності людини завжди було одним з найважливіших завдань розвитку людської цивілізації. Рівень безпеки люди­ни з розвитком цивілізації постійно збільшується. Людство справилося з епі­деміями холери, віспи, чуми, тифу, поліомієліту. Середнє продовження життя людини в розвинутих країнах складає 74...77 років і постійно зростає. Сере­днє продовження життя людини на планеті Земля - 48,5 років: в Україні -66,3 років; в Росії - 67,5 років; в Ботсвані - 35,3 років; в Андоррі - 83,5 років; в Сан-Марино - 81,3 років; в Сінгапурі - 80,3 років. Основним завданням безпеки життєдіяльності є визначення і реалізація надійних засобів захисту і заходів, необхідних і достатніх для реалізації умов виживання. Вирішення такого завдання можливе тільки з позицій системного підходу, який реалізує одночасно комплексні рішення у всіх сферах матеріального виробництва і життєдіяльності суспільства.

Однак розвиток науки і техніки хоча в цілому і підвищував безпеку життєдіяльності людини, але привів до появи нових проблем:

а). Спостерігається ріст ступеня ризику травматизму і загибелі людей при взаємодії з складними технічними системами на виробництві, в транспорті та побуті. В наш час смертність від нещасних випадків перевищує смертність від інфекційних захворювань.

б). Спостерігається ріст випадків техногенних катастроф, зумовлених зниженням надійності техніки та помилками персоналу. Суттєво змінилось відношення людини до ризику. Техніка настільки тісно увійшла в наше жит­тя, що багато хто швидко забуває або не помічає виникнення небезпеки. Лю­ди звикають порушувати правила техніки безпеки як на виробництві так і в побуті.

в). Спостерігається збільшення антропогенного навантаження на середо­вище перебування людини, яка досягла того рівня, що ставить під загрозу саме існування людини, як біологічного виду. Прикладом тому є забруднення гідросфери, літосфери, атмосфери, продуктів харчування.

Все це зумовило появлення нової науки - «Безпека життєдіяльності».

З 1 вересня 1999 року Указом Президента в Україні введена єдина сис­тема забезпечення безпеки життєдіяльності людини, яка включає навчання з трьох річного віку поетапно, включно і при отриманні вищої освіти в учбо­вих закладах 1.. .4 рівня акредитації.

Основні завдання курсу «Безпека життєдіяльності» (БЖД):

- ідентифікація небезпеки - розпізнавання небезпек з зазначенням їх кількі­сних характеристик та координат (х, у, z, t);

- передбачення прояву небезпек на основі теорії ймовірності та статистич­них даних;

- досягнення прийнятого рівня проявлення небезпек;

- попередження та ліквідація негативних наслідків надзвичайних ситуацій;

- розробка та систематизація правил життя та діяльності людства.

Дані завдання вирішуються в процесі управління безпеки життєдіяль­ності з метою досягнення заданого соціально прийнятого рівня безпеки на конкретному етапі розвитку людства в системі «людина - навколишнє сере­довище», збереження здоров'я і високої працездатності в усіх сферах діяль­ності (виробничій, побутовій, соціальній).

Комплексний підхід ґрунтується на всеосяжному розгляданні й обліку впливу на людину, середовище. До середовищ належать: помешкання (а та­кож суспільство, що в ньому мешкає), території (робочі зони) виробничих підприємств, довкілля та території дії надзвичайних ситуацій. При цьому розглядаються три елементи, що формують безпеку життєдіяльності: стан людини, стан середовища, характер взаємодії (мал. 1).

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
4. II. Мета вивчення курсу.
5. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
9. IV. Проблема антропогенних змін клімату або «парниковий ефект».
10. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
11. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
12. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях

Переглядів: 14346