Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.

Основні поняття безпеки життєдіяльності: людина, життя, безпека (небезпека), чинники та інші. Між собою ці поняття за своїм звичайним змістом не мають видимого зв'язку, але такі зв'язки існують на рівні глибинного змісту. Наприклад, основні змістові уявлення понять «людина» і «життя» є такі:

- «людина» відіграє роль головного об'єкта, а також об'єкта, який потребує захисту;

- «життя» є показником стану людини, а також впливу небезпек.

За основу смислового розгляду прийняті пари, взаємодія кожної пари має визначений смисловий зв'язок: «людина» - «життя»; «життя» - «небезпеки»; «небезпеки» - «чинник»; «чинник» - «людина».

Безпека життєдіяльності - наука що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності, це сукупність знань та правил поведінки, що забезпечують здоров'я, довголіття, розкриття творчого потенціалу людини, забезпечують оптимальні умови існування людства на планеті Земля.

Мета безпеки життєдіяльності - забезпечення оптимальних умов життя для кожної людини окремо та людства в цілому. Аксіоми безпеки життєдіяльності: а). Усяка діяльність (бездіяльність) потенційно небезпечна; б). Для кожного виду діяльності існують комфортні умови, що сприяють її максимальної ефективності;

в). Всі природні процеси, антропогенна діяльність і об'єкти діяльності мають схильність до спонтанної втрати стійкості або до тривалого негативного впливу на людину та середовище його перебування, тобто мають залишковий ризик;

Мал. 1. Загальна структура взаємодії людини з середовищем і забезпечення її безпеки.

г). Залишковий ризик є першопричиною потенційних негативних впливів на людину і біосферу;

д). Безпека реальна, якщо негативні впливи на людину не перевищують гранично припустимих значень з урахуванням їхнього комплексного впливу;

е). Екологічність реальна, якщо негативні впливи на біосферу не перевищують гранично припустимих значень з урахуванням їхнього комплексного впливу;

є). Припустимі значення техногенних негативних впливів забезпечуються дотриманням вимог екологічності та безпеки до технічних систем, технологічносте), а також застосуванням систем екобіозахисту (екобіозахистної техніки);

ж). Системи екобіозахисту на технічних об'єктах і в технологічних процесах мають пріоритет уведення в експлуатацію та засоби контролю режиму роботи;

з). Безпечна та екологічна експлуатація технічних засобів і виробництв реалізується при відповідності кваліфікації і психофізичних характеристик оператора, вимогам розробника технічної системи та при дотриманні оператором норм і вимог безпеки та екологічності.

Актуальність дисципліни ще більше зростає у зв'язку з існуванням аксіоми про потенційну небезпеку людської діяльності: в жодному виді діяльності неможливо досягнути абсолютної безпеки, будь-яка діяльність людини потенційно небезпечна. В зв'язку з цим, виникає поняття безпеки.

Безпека - це стан діяльності людини, при якому з певною ймовірністю виключаються прояви небезпек.

Безпека - це мета, а БЖД - засоби, шляхи, методи її досягнення.

Небезпека - центральне поняття БЖД, що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров'ю людини.

Небезпека - це наслідок дії на людину певних факторів. До них відносяться вражаючі, небезпечні і шкідливі фактори.

Вражаючі фактори приводять до загибелі людини.

Небезпечні фактори викликають в певних умовах травми або різке погіршення здоров'я.

За наявності небезпечних обставин під час виконання будь-яких робіт людина сприяє, усвідомлює, приймає і реалізує відповідні рішення в послідовності показаній на мал. 2.

Шкідливі фактори можуть викликати зниження працездатності людини, погіршення самопочуття і навіть захворювання, які можуть проявитися через деякий час.

Мал. 2. Ступенева логіко-імітаційна модель виникнення нещасного випадку.

Поділення факторів на вражаючі, небезпечні і на шкідливі досить умовне. Один і той же фактор може викликати смерть, погіршення здоров'я, або не подіяти на людину взагалі.

Таксономія небезпек - класифікація та систематизація явищ, процесів, інформації, об'єктів, які здатні завдати шкоди людині.

Класифікація небезпек: а), за походженням - природні, техногенні, екологічні; б), за локалізацією - космос, атмосфера, літосфера, гідросфера; в), за сферою проявлення - виробнича, транспортна, побутова, спортивна; г). за наслідками - загибель, травми, захворювання, зниження працездатності.

Ідентифікація небезпек - знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації наслідків.

Номенклатура небезпек - перелік назв, термінів, систематизованими за окремими ознаками.

Квантифікація небезпек - введення кількісних характеристик для оцінки рівня небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.

Безпека життєдіяльності становить фундамент для розвитку інших дисциплін, що розглядають «людський фактор»:

- охорона праці, фізіологія праці, психологія праці, гігієна праці;

- цивільна оборона вивчає заходи, що проводяться для захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу;

- екологія та соціоекологія - науки про взаємовідношення людства та природного середовища.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.	\|	Середовище життєдіяльності людини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.