II. Поняття соціального процесу.

Висновки по першому питанню

Отже, соціальні зміни – одна з найважливіших проблем соціології. Соціальні зміни – це перехід соціальних систем, спільностей, інститутів і організацій з одного стану в інший, у тому числі виникнення чи зникнення тих чи інших соціальних явищ, їхніх елементів. Існує багатопланова класифікація соціальних змін: за масштабом, за глибиною, за характером тощо. Соціальні зміни можуть набувати таких форм, як відкриття, винахід, дифузія, інновація.

Соціальні зміни в суспільстві протікають у вигляді соціальних процесів.

Соціальні процеси – це соціальні зміни в суспільстві, що являють собою сукупні односпрямовані і відтворювані соціальні дії людей.

Завдяки тому, що в житті відбувається безліч соціальних процесів, можна виділити таку ж безліч їхніх типів. Найбільш коректною на сьогодні є така класифікація типів соціальних процесів:

I. Інтеграційні і дезінтеграційні, серед яких у свою чергу можна виділити:

а) співробітництво – погоджена діяльність соціальних суб'єктів, спрямована на досягнення загального результату (пов'язаний, як правило, з кооперацією, поділом праці, але не зводиться до них, тому що представляє такий ступінь функціонального взаємозв'язку сторін, коли успіх індивіда чи групи обов'язково обумовлена загальним успіхом усієї групи). Зі співробітництвом безпосередньо зв'язані проблеми групової згуртованості;

б) суперництво – соціальний процес, що виникає при прагненні індивідів і груп задовольнити свої потреби, реалізувати свої інтереси за допомогою тих же об'єктів і засобів, якими інші індивіди і групи також намагаються задовольнити свої інтереси.

Виділяють наступні види суперництва:

а) сховані: конкуренція, змагання.

Конкуренція – спроба досягнення винагороди шляхом усунення чи випередження суперників, що прагнуть ідентичних цілей.

Конкуренція присутня у всіх суспільствах, оскільки люди ніколи не можуть задовольнити усі свої бажання. Вона може виявлятися на особистісному рівні (наприклад, два керівники змагаються за вплив в організації) чи носити безособовий характер (підприємець бореться за ринки збуту, не знаючи особисто своїх конкурентів). Конкуренція має сильний стимулюючий вплив.

б) відкриті: соціальні конфлікти і соціальна боротьба, (див. тему «Соціальні конфлікти»).

II. Процеси соціальної мобільності (див. теми «Соціальна структура суспільства» і «Особистість у системі суспільних зв'язків», а також питання даної теми «Соціальні зміни в процесі трудової діяльності».).

III. Ціннісно – з орієнтовані процеси формування цінностей, норм поводження, див. тему «Особистість у системі суспільних зв'язків».

IY. Процеси соціального керування (див. аналіз стосовно до професії в темі «Соціологічні аспекти правоохоронної діяльності».).

Висновки по другому питанню

Таким чином, соціальні зміни протікають у вигляді соціальних процесів, які являють собою сукупні односпрямовані й відтворювані соціальні дії людей та поділяються на інтеграційні та дезінтеграційні, соціальної мобільності, ціннісно-зорієнтовані, соціального керування.

III. Соціальні зміни в процесі трудової діяльності.

Одним з основних видів соціальних змін під час трудової діяльності є соціальна мобільність.

Як основний різновид соціальної мобільності в період трудової діяльності – як горизонтальної, так і вертикальної – розглядають адаптацію.

А Д А П Т А Ц І Я – пристосування індивіда чи групи до нового соціального середовища.

Головний метод адаптації – прийняття людиною чи групою норм і цінностей нового для нього соціального середовища.

Однак процеси адаптації набагато складніші, тому що:

1) не тільки особистість чи група пристосовується до нового середовища, але і середовище випробує на собі вплив «адаптантів», тобто в результаті приходу практично кожного нового індивіда змінюється і сам колектив, доповнюється новими нормами і цінностями, носіями яких є нові члени колективів;

2) адаптація не зводиться лише до пристосування до середовища, колективу. Нерідко саме нове соціальне середовище «приходить» у колектив, змушуючи його адаптуватися до нього.

Наприклад, сьогодні на Україні люди працюють на тих же робочих місцях, але змушені пристосовуватися до нових ринкових умов.

Трудова адаптація працівників припускає їхню взаємодію з організацією, колективом, у ході якої здійснюється їх взаємне пристосування.

Т р у д о в а а д а п т а ц і я в к л ю ч а є:

1)психофізіологічну адаптацію індивіда в процесі праці - тобто освоєння індивідом сукупності всіх умов трудової діяльності (пристосування до техніки і технології, санітарно-гігієнічним умовам, ритму праці, спецодягу і тощо);

2)соціально-психологічну адаптацію, тобто процес входження особистості в новий для неї колектив, формування особистісних зв'язків і відносин з іншими людьми;

3)професійну адаптацію, тобто процес звикання людини, що володіє визначеною професією, до нових для неї умов конкретної професійної діяльності, засвоєння нею виробничо-технічних й інших норм поводження, необхідних для виконання відповідних трудових функцій.

Професійна адаптація викликається трудовими переміщеннями, що являють собою процес зміни працівником, соціальною групою під час трудової діяльності під впливом різних факторів своєї соціальної позиції, місця, що вони займають у колективі, на підприємстві.

Виділяють чотири форми соціальних трудових переміщень:

1. Соціальні переміщення, пов'язані зі зміною своїх соціальних позицій (тобто це не чисто трудові переміщення, а ті, які пов'язані зі зміною соціального статусу: наприклад, перехід в інший, «вищий» соціальний прошарок, у зв'язку зі шлюбом, одержанням спадщини і тощо).

2. Професійно-кваліфікаційні переміщення, пов'язані зі зміною соціального стану через оволодіння новою спеціальністю, службове просування тощо і, відповідно, заняття нової соціальної позиції.

3. Плинність кадрів, тобто стихійні переміщення працівників, обумовлені їхньою особистою незадоволеністю різними аспектами умов праці на відповідному робочому місці.

4. Соціальні трудові переміщення, пов'язані з проблемами зайнятості, безробіття, тобто з тенденціями вивільнення працівників, що склалися об’єктивно, їхнього перенавчання, заняттям ними нових соціальних позицій.

Остання форма соціальних переміщень особливо актуальна зараз, в умовах переходу до ринкових відносин і росту безробіття.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
І. Сутність і види соціальних змін.	\|	Висновок по третьому питанню

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.