V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності

Злочинність по своїй сутності - явище негативне, яке приносить шкоду як суспільству в цілому, так і конкретним його членам. В той же час були вчені, які головрили про злочинність - таке ж звичайне явище, як народження людини, смерть та зачаття (ламброзо), що злочинність є явище, притаманне всякому здоровому суспільству (Дюркгейм). Злочинність в своїх проявах різноманітна, багатоліка, що створює великі труднощі як для її теоретичного усвідомлення, так і для практики боротьби з нею.

Злочинність- негативне соціально-правове явище, яке існує в суспільстві, має свої закономірності, якісні і кількісні характеристики, які тягнуть за собою негативні для суспільства і людей наслідки, які потребують специфічних державних та суспільних мір контролю за нею.

Таке визначення дає академік, доктор юр.наук Росії Кудрявцев.

Сергій Іванович Курганов дає таке визначення поняттю злочинності:

Злочинність- масове, відносно стійке соціально обумовлено, історично змінено, суспільно-небезпечно соціально-правове явище, яке виражається в багатьох вчинених злочинах.

Основні якості злочинності:

Уявлення про масовість дають статистичні матеріали, які фіксують та узагальнюють багато одиничних явищ (елементів), причому закономірності функціонування явища в цілому не виводяться з закономірностей поведінки окремих елементів.

Стійкість злочинності виявляється в тому, що вона знаходиться у всіх суспільних формаціях, крім первіснообщинній, що в рамках одного суспільства вона відносно стабільна по основним показникам.

Соціальна обумовленістьозначає, що причини виникнення, існування та зміни злочинності мають соціальний характер, що злочинність породжується самим суспільством.

Історична мінливість - означає, що різним історичним періодам в розвитку суспільства відповідає свій тип злочинності: змінюється правова оцінка діяння і виникають нові види злочинів.

Суспільна небезпека- означає, що злочинність наносить шкоду суспільним відношенням негативно відображається на розвитку суспільства. Характеристика злочинності, як соціально-правового явища означає, що воно відноситься до певної області соціальних явищ. Є також явища соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-культурні і т.ін.

Кількіснахарактеристика злочинності являє собою число вчинених злочинів, а також число осіб, вчинивших злочини. Данні показники звичайно виражаються в абсолютних цифрах. На практиці для визначення стану злочинності загальна її цифра, н-д за поточний рік зрівнюється з цифрою злочинності за рік минулий; за п”ятиріччя - з п”ятиріччям передуючим даному. Чим більш довготривалі періоди стану злочинності зрівнюються між собою, тим з більшою ступенню достовірності можна виявити її закономірності, що дуже важливо для виробітки боротьби зі злочинністю.

Стан злочинності - цей цифра окремих її видів. Стан злочинності оцінюється і більш традиційно: в загальній їх цифрі виділяються особливо тяжкі, чи просто тяжкі злочини, злочини середньої тяжкості та злочини, які не являють великої суспільної небезпеки (малозначні). Межа між ними подвижна. Стан злочинності оцінюється і по її видам: по цифрі організованої професіональної рецидивної злочинності, злочинності неповнолітніх, посадових осіб і т.ін.).

Важливий показник стану злочинності - її індекс або коефіцієнт, який вираховується із кількості злочинів в розрахунку на 1000, 10000 або 100000 людей населення в цілому або відповідних суспільних або вікових груп. Необхідно підкреслити, що коефіцієнт злочинності - найбільш об”єктивний показник стану злочинності.

При характеристиці стану злочинності треба мати на увазі її рух, динаміку від одного періода часу до іншого, рух видів злочинності.

Якісні показники злочинності - це її структура і характер.

Структура злочинності - це питома вага (удельный вес) і відповідність різних видів злочинів в загальній їх кількості за визначений період часу на визначеній теориторії.

Виділяються слідуючі показники структури злочинності:

а) співвідношення тяжких, менш тяжких та малозначних злочинів;

б) співвідношення навмисних та необережних злочинів;

в) співвідношення та питома вага груп злочинів, виходячи з диференціації по главам Спеціальної частини КК;

г) питома вага і співвідношення 6-8 найбільш розповсюджених злочинів (н-д: злочини проти життя та здоров”я, хуліганства, крадіжок та інше);

д) питома вага рецидивної, організованої, професіональної, групової злочинності;

е) питома вага злочинності неповнолітніх.

Тут є характер злочинності. Характер злочинності визначається числом найбільш небезпечних (тяжких) злочинів в структурі злочинності, а також тим, яка характеристика особистостей тих, хто вчиняє злочин.

Латентна злочинність - тобто прихованість, невиявленість наявної її частини, інформація про яку в державні органи не надходила, тому в статистику не попала.

Більш усього латентні крадіжки не дуже крупні і розкрадання особливо в системі кооперації та приватних фірм.

Можна сказати, що латентність завжди буде висока. Дуже багато інтересів - політичні, корисливі, кар”єристські.

Є деякі визначення латентності (латентні злочини). Одні вчені наполягають, що латентна злочинність - це совокупність злочинів, залишившихся невиявленими, невідомими органам міліції, суда. На думку інших вчених латентним треба вважати злочин, прихований від одного з органів, яким по закону надано право розслідування або розглядання справи про вчинені злочини.

Виявити латентність злочинності можна за допомогою науково організованих опитувань населення, передбачаємих потерпілих від злочинів. Такий метод називається методом віктімологізації.

Відомості про рівень прихованих тілесних ушкоджень можна отримати в бюро судово-медичної експертизи, в клиніках та лікарнях, травмопунктах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	ВІДКРИТОГО КЛЮЧА ТА СЕРТИФІКАЦІЇ АТРИБУТІВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.