• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Середовище життєдіяльності людини.

Неможливо вивчати особливості людини, колективу чи суспільства, не враховуючи їх місця в навколишньому середовищі і стану цього середовища, тому безпека життєдіяльності вивчає людину і її навколишнє середовище в системі «людина - життєве середовище». Ця система є складною в тому ро­зумінні, що до неї, як правило, входить велика кількість змінних, між якими існує велика кількість зв'язків.

Людина є одним з елементів - суб'єктом - зазначеної системи, в якій під терміном «людина» розуміється не лише одна істота, індивід, а й група людей, колектив, мешканці населеного пункту, регіону, країни, суспільство, людство загалом.

Життєве середовище - другий елемент системи «людина - життєве се­редовище», її об'єкт. Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи її життєза­безпечення.

Людину постійно оточує природне та соціальне навколишнє середови­ще, а також створені нею матеріальні та духовні умови її існування. Крім то­го саме людина має своє індивідуальне зовнішнє середовище організму.

Зовнішнє середовище організму - це всі тканини і органи організму, в яких протікають ті фізіолого-біологічні процеси, які визначають життя орга-

нізму, як цілого і які відгороджені від зовнішнього середовища шкірою і сли­зовими оболонками.

Навколишнє середовище - це вся сукупність природних та антропоген­них факторів у середовищі яких існує людина.

Атмосфера - зовнішня газова оболонка Землі, товщиною близько 3000 км; її склад: азот - 78%, кисень - 21%, вуглекислий газ, озон, водяна па­ра, інертні гази та інші гази і домішки - 1%.

Літосфера - зовнішня тверда оболонка, що включає земну кору з час­тиною верхньої мантії Землі. Земна кора має товщину до 80 км, складається на 99,5% з кисню, кремнію, водню, алюмінію, заліза, магнію, натрію та каль­цію, інші елементи - 0,5%.

Гідросфера - сукупність океанів, морів, льодовиків, води континентів та островів, що складає 16 млрд.м³ води і становить 0,25% маси планети.

Біосфера - область існування живих організмів на Землі, що включає частину атмосфери, літосфери та гідросфери. Верхня межа біосфери сягає 85 км, нижня - 2 км в літосфері, та до 11 км в гідросфері.

Аналізуючи процеси у біосфері Землі, видатний український вчений В.І. Вернадський дійшов висновку, що еволюція видів переходить в еволю­цію всієї біосфери, і відзначив, що спостерігається перехід біосфери в якісно новий стан - ноосферу. Він зазначив, що на наших очах біосфера різко змі­нюється: перебудова її наукою через організовану людську працю є природ­ний процес, корені якого лежать глибоко і який готувався еволюційним про­цесом, тривалість якого вимірюється мільйонами років.

Ноосфера - (сфера розуму, буквально «мисляча оболонка») - фаза роз­витку біосфери, у ході якої розумна діяльність людства стає головним визна­чним фактором її функціонування.

Середовище життєдіяльності - сукупність природних та антропогенних факторів, з якими людина взаємодіє прямо чи опосередковано протягом жит­тя. Середовище життєдіяльності є складовою навколишнього середовища і визначається для кожної людини окремо. Середовищем життєдіяльності людства в цілому практично є навколишнє середовище. Середовище життє­діяльності людства можна класифікувати таким чином:

Природне середовище - середовище, в якому антропогенні фактори не присутні.

Відкрите середовище - середовище, в якому переважають природні фа­ктори над антропогенними (вулиці міст, сіл, територія стадіонів, парків).

Внутрішнє середовище - середовище, в якому питома вага антропоген­них факторів перевищує питому вагу природних факторів (закриті примі­щення, відкриті території складів, майстерень).

Виробниче середовище - найбільш небезпечне для людини, саме на виробництві на неї діють підвищені рівні шуму, вібрації; гостріше проявля­ються психофізіологічні фактори (стрес, втома); в повітрі робочої зони часто знаходяться токсичні речовини; на виробництві людина більше взаємодіє з машинами та механізмами, що є потенційно небезпечними. Проводячи тре­тину свого життя, чи майже половину активного часу на виробництві, необ­хідно дбати про забезпечення безпечних та прийнятних умов праці.

Із збільшенням антропогенного впливу на природу, виникла необхід­ність контролю за побутовим середовищем, умови якого до недавнього часу визначалися кожною сім'єю самостійно. Стан забруднення води та повітря, рівень вологості, шуму, випромінювань в домашніх приміщеннях не вважа­лися проблемою, проте, дослідження визначили небезпечне перевищення рі­вня зазначених показників в оселях. До такого стану призводить ряд факто­рів:

- близьке розташування підприємств без санітарно-захисної зони;

- викиди підприємств, що розташовані поблизу, перевищують норми;

- специфічні кліматичні та мікрокліматичні умови;

- близьке розташування автомобільних доріг з інтенсивним рухом;

- використання різноманітних технічних засобів;

- використання хімічних речовин.

Людина вже давно живе не в «природі», а мешкає в середовищі, антро­погенно зміненому, трансформованому під впливом своєї діяльності. Людст­во, розростаючись чисельно і розповсюджуючись на планеті відтіснило ін­ших мешканців природи. Та і саму природу воно відкинуло на задвірки біо­сфери, замінюючи останню техносферою, або біотехносферою.

Техносфера - це регіон біосфери, перетворений людиною за допомо­гою прямого або непрямого впливу технічних засобів з метою найкращої відповідності своїм матеріальним і соціально-економічним потребам.

Створена руками і розумом людини техносфера, призначена максима­льно задовольняти її потреби в комфорті та безпеці, далеко не виправдала надії людей. Техносфера включає в себе регіони міста, промислові зони, ви­робниче та побутове середовище. Нераціональна господарська діяльність, ба­гаторазово піднесена здобутками науково-технічного прогресу, призвела до пошкодження і вичерпання природних ресурсів, зміни регенераційних меха­нізмів біосфери, деформації природного кругообігу речовин та енергетичних потоків на планеті, порушила динамічну рівновагу глобальної земної соціое-косистеми.

У глобальної екосистеми, біосфериі, яка є єдиним цілим, ніщо не може бути виграно або втрачено. Усе, що добуто з неї людською працею, повинно бути повернено. Оплати цього «векселя» не можливо уникнути, він може бу­ти лише відстрочений.

Читайте також:

1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
2. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
3. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
4. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
5. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
6. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
7. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
8. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
9. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
10. Аналіз ризику в життєдіяльності людини.
11. АНАЛІЗАТОРІВ У ПРОЦЕСІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ.
12. Антропогенний вплив на навколишнє середовище

Переглядів: 9565