• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Ризик, як оцінка небезпек.

Завданням безпеки життєдіяльності є вивчення всіх можливих потен­ційних небезпек та забезпечення таких умов, при яких вони не реалізуються.

Прихована (потенційна) небезпека проявляється за певних, часто важко передбачуваних умов і реалізується у формі надзвичайних ситуацій, захво­рювань чи травм. Кількісна оцінка небезпеки називається ризиком.

З поняттям ризику часто пов'язують уявлення про можливі чи загро­жуючи події. Тому існує точка зору, що такої події треба уникнути за будь-яку ціну. Взагалі зустрічається різне розуміння терміна «ризик» і в нього іно­ді вкладають зміст, який вельми відрізняється один від одного. Однак загаль­ним у всіх цих уявленнях є те, що ризик містить якусь невпевненість - відбу­деться ця небажана подія і виникне цей неблагополучний стан, чи ні.

Ризик - це міра очікуваної невдачі, неблагополуччя в діяльності й існу­ванні; небезпеки, пов'язані з погіршенням здоров'я людини, змінами в до­вкіллі, матеріальними витратами.

Ризик - це відношення числа тих чи інших фактичних проявів небезпе­ки до їх можливого теоретичного числа за певний період часу.

Ризик - частота реалізації небезпеки.

Щодо ризиків екологічної небезпеки, то вона пов'язана з такими група­ми чинників: техногенними, природними, військовими, соціально-економічними, політичними, терористичним.

Найбільший інтерес в межах безпеки життєдіяльності становлять чин­ники техногенні і природні.

Техногенний екологічний ризик виникає у зв'язку з аваріями на АЕС, танкерах, небезпечних хімічних виробництвах, руйнуванням гребель водо­сховищ та іншого. Отже, причинами аварій є інтенсивність технологічних

процесів, висока концентрація виробництва, ресурсоємність і багатовідход-ність технологій, слабке обладнання очисними утилізаційними пристроями.

Природний екологічний ризик пов'язаний з імовірністю проявлення ба­гатьох несприятливих природних явищ.

В обох випадках необхідно урахувати особливості геологічного устрою (властивості надр, наявність чи відсутність порушень та інше), рельєфу (на­приклад, посилення ризику забруднення в котловинах), ландшафтів (ступінь їх стійкості до техногенних навантажень). Необхідно також ураховувати су­сідство цінних і унікальних природних об'єктів.

У виробничих умовах розрізняють: індивідуальний ризик, який харак­теризує реалізацію небезпеки відповідного виду діяльності для конкретного індивідуума і колективний ризик - це травмування чи загибель двох чи біль­ше людей від впливу небезпечних та шкідливих виробничих чинників.

Прийнятний ризик сполучає в собі технічні, економічні, соціальні і по­літичні аспекти та є деяким компромісом між рівнем безпеки і можливим її досягненням.

Перш за все треба мати на увазі, що підвищення рівня захисту від не­безпеки автоматично підвищує загальну вартість виробництва. Вимоги дося­гнення нульового ризику можуть повернутися до людей соціальною трагеді­єю за сценаріями безробіття. Класифікації джерел небезпек та рівнів ризику загибелі людини наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Класифікація джерел та рівнів ризиків загибелі людини в промислово-розвинутих країнах (R- кількість смертельних випадків люд^-1•рік^-1)

Джерела	Принципи	Середнє значення
Внутрішнє середовище організму	Генетичні і соматичні захво­рювання, старіння
Природне середовище існування	Нещасні випадки від стихійних лих (землетруси, урагани, по­вені та ін.)	; повені ; землетруси;грозиурагани
Техносфера	Нещасні випадки в побуті, на транспорті, захворювання від забруднення оточуючого сере­довища
Професійна діяльність	Професійні хвороби, нещасні випадки на виробництві (під час професійної діяльності)	Професійна діяльність безпечна Rcep<10-4 Відносно безпечна небезпечна особливо небезпечна
Соціальне середовище	Самогубства, каліцтва, зло­чинні дії, військові дії, тощо

На мал. З наведено спрощений варіант визначення прийнятного (допу­стимого ризику). При підвищенні витрат на удосконалення обладнання тех­нічний ризик знижується, але зростає соціальний. Сумарний ризик має міні­мум, коли створено необхідне співвідношення між інвестиціями в технічну і соціальну сферу. Ці обставини треба ураховувати під час вибору прийнятно­го ризику. Рівень прийнятного ризику за міжнародною домовленістю вирі-шено рахувати в межах 10" ...10" (смертельних випадків люд" -рік" ), а вели­чина 10" є максимально прийнятим індивідуальним ризиком.

Досягнути «нульового» ризику не можливо. Якщо витрати на змен­шення ризику в одній області збільшувати, то грошей на зменшення ризику в іншій області буде не вистачати і в цієї області ризик буде збільшуватися. Наприклад: розглянемо загальний ризик в технічній області і в соціально-економічній, в умовах обмеженого фінансування. Якщо збільшувати фінан­сування в технічній сфері, наприклад, для удосконалення автомобіля - зміни­ти шини, удосконалити гальмуючі пристрої, вбудувати подушки безпеки та інше, то в умовах обмеженого фінансування, зменшуються витрати в соціа­льно-економічній сфері: погіршиться навчання водіїв, контроль за станом їх здоров'я, медичне обслуговування, поліпшення умов праці і ризик в цій обла­сті зросте.

Визначити мінімальний (min), тобто сумарний ризик можна за допомо­гою математичних методів:

(1)

Min значення функції можна визначити дорівнюючі першу похідну до «0», тобто

(2)

де х - кількість коштів, які витрачені на технічне удосконалення, тобто

(3)

Ризик класифікується на мотивований (виправданий) і немотивований (невиправданий). У випадках виробничих аварій, пожеж, з метою рятування людей, які постраждали від аварій, тощо, людині доводиться йти на ризик. Виправданість такого ризику пов'язана з необхідністю надання допомоги по­терпілим людям, бажанням урятувати від руйнування цінне обладнання чи споруди підприємства. Невиконання з боку робітників правил безпеки, тех­нологічних процесів, невикористання засобів захисту і таке інше формують невиправданий ризик, що, як правило, складає передумови виникнення травм і аварій на виробництві.

У технічній сфері поняття ризику ви­значають дещо інакше в порівнянні зі зви­чайними оцінками. Так, за ризик мають кількісну характерис­тику дії небезпек, які формуються за конк­ретною діяльністю людини, чи інакше -кількість смертельних випадків, випадків за­хворювання, тимчасо­вої та стійкої непра­цездатності (інвалід­ності), які спричинені дією на людину конк­ретної небезпеки і на­лежать до певної кі­лькості жителів (робі­тників).

У багатьох джерелах запропоновано формулювання ризику як величи­ни, що визначає добуток величини події на міру можливого її початку.

Одним із методів оцінки ризику є метод порівняння цієї ризикованої ситуації з аналогічною, що мала місце в минулому. Таке порівняння дає більш надійні вихідні передумови.

Загроза безпеки людей найчастіше складається з багатьох складових ризику, наприклад з основного існуючого ризику, ризику як результату по­милок, і ризику, на який ідуть свідомо під час відповідних подій.

Усі групи рішень, що беруть відповідно до змісту ризиків, складаються з трьох варіантів: зменшення ризику; мінімізація ризику; оптимізація ризику. Методи визначення ризику:

а). Інженерний - спирається на розрахунки частоти проявлення небезпек та ймовірний аналіз.

б). Модельний - базується на моделювання впливу небезпек на людину і на групи людей.

в). Експертний - ймовірність небезпек визначається спеціалістами – експертами.

г). Соціологічний - базується на опитуванні населення.

д). Статистичний - базується на статистичних даних прояву небезпек.

За статистичним методом ризик обчислюється за формулою:

(4)

де R - ризик за певний період часу;

п - кількість фактичних проявів небезпеки за цей період (травм, аварій, катастроф, загибелі);

N - теоретична можлива кількість небезпек для даного виду діяльності чи об'єкта.

Управління ризиком передбачає проведення різних заходів з метою зниження реалізації потенційних небезпек. Це складний процес в якому мож­на виділити елементарні складові, вихідні положення, ідеї, що іменуються принципами.

Принципи зменшення ризику

законодавчі орієнтуючі управлінські технічні організаційні

Законодавчі принципи - закріплені законом правила, що забезпечують прийнятий рівень безпеки.

Орієнтуючі принципи - основоположні ідеї, що визначають напрямок пошуку безпечних рішень і служать методологічною та інформаційною ба­зою.

Технічні принципи - спрямовані на безпосереднє відвернення дії не­безпечних факторів і базуються на використанні фізичних законів.

Управлінські принципи - плановість, контроль, підбір кадрів, відпові­дальність.

Організаційні принципи - принципи, за допомогою яких реалізується науково обґрунтовані рішення щодо зменшення ризику.

Читайте також:

1. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
2. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка
3. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу
4. Аналіз і оцінка стану охорони праці
5. Аналіз рейтингових підходів і оцінка інвестиційної
6. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
7. Аналіз стану й оцінка рівня нормування праці
8. Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
9. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
10. Аналіз та оцінка організаційних структур управління
11. Аналіз та оцінка проведеного уроку
12. Аналіз та оцінка рентабельності продукції

Переглядів: 3576