• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів

Малі і середні підприємства використовують власні і позичені кошти. Позичені кошти повинні залучатися тоді, коли це підвищує рентабельність власних коштів.

В практиці господарювання збільшення або зменшення рентабельності оборотних коштів за рахунок отримання кредиту з врахуванням його платності називають ефектом фінансового важеля (ЕФВ).

ЕФВ показує зміну рівня рентабельності власних обігових коштів у зв’язку із залученням позичених коштів і визначається за формулою:

де ЕР – рівень економічної рентабельності, %; СП – ставка плати за кредит, %; ЗК – залучені кошти, тис. грн.; ВК – власні кошти, тис. грн.; ЗК : ВК – плече важеля.

Чим більшою є величина залучених коштів, тим довший важіль, а, отже, і ризик підприємства, пов’язаний з оплатою своїх зобов’язань.

До показників фінансового важеля відноситься показник боргу:

де П_заг – загальні пасиви підприємства, тис. грн.; А_заг – загальні активи підприємства, тис. грн.

Якщо К_6орг→1 і більше, то підприємство має ослаблену здатність до майбутніх позик, високий рівень боргів.

Ще одним показником фінансового важеля є рівень покриття процентів, який характеризує здатність підприємства сплачувати відсотки по боргах з отриманих доходів:

,

де ВД – сума валового доходу підприємства, тис. грн.; П_р – сума на виплату процентів за рік, тис. грн.

У сучасному фінансовому плануванні широко використовується показник Альтмана, який характеризує ймовірність банкрутства підприємства, його фінансову стійкість. Він визначається за формулою:

,

де

де Р_пот, Р_заг – поточні і загальні резерви підприємства; В_акц - вартість звичайної акції.

Якщо загальний рахунок Z перевищує 2,6, то підприємство має стійкий фінансовий стан. Якщо Z-рахунок менший за 1,1, то організація близька до банкрутства.

V. Показники активності (оборотності)

Ця група показників характеризує ефективність використання підприємством економічних ресурсів.. В цю групу показників включаються:

Коефіцієнт обороту запасів характеризує рівень збалансування запасів підприємства, оцінює швидкість проходження товарів від закупівлі ресурсів до продажу готової продукції:

де В_реал – доход (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.; З – запаси товарно-матеріальних цінностей, тис. грн.

Коефіцієнт обороту основних засобів:

де В_чист – сума чистого продажу продукції, тис. грн.; ОЗ – основні засоби (без нематеріальних активів).

Коефіцієнт обороту загальних активів характеризує ефективність управління використанням ресурсів підприємства:

Коефіцієнт обороту рахунків до оплати визначається як співвідношення величини продажу в кредит до суми рахунків до оплати:

де – сума чистого продажу в кредит, тис. грн.; ДЗ – сума дебіторської заборгованості, тис. грн.

Чим вищим є даний показник, тим коротшим є час між продажем товарів та їх оплатою (отриманням коштів).

Читайте також:

1. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка
2. Аналіз для прийняття рішень стосовно залучення інвестицій
3. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу
4. Аналіз і оцінка стану охорони праці
5. Аналіз рейтингових підходів і оцінка інвестиційної
6. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
7. Аналіз стану й оцінка рівня нормування праці
8. Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
9. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
10. Аналіз та оцінка організаційних структур управління
11. Аналіз та оцінка проведеного уроку

Переглядів: 1482