Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу

Вигоди і витрати соціальної відповідальності

Природно, що виконання соціальних програм є витратним заходом і в остаточному підсумку велика частина витрат покривається споживачем продукції компанії, що здійснює соціальні проекти. Тому серед економістів і соціологів не припиняється дискусія, пов’язана з оцінкою позитивних і негативних результатів активної соціальної політики.

На цей час виділяють чотири основні підходи до аналізу й оцінки соціальної відповідальності бізнесу:

· ринковий підхід;

· з позицій державного регулювання;

· з позицій «корпоративної совісті»;

· з позицій «зацікавленої особи».

Ринковий підхід.

Споживач зацікавлений використовувати продукцію підприємства, що націлено на задоволення потреб, зростання прибутку і не розпорошує засоби на соціальну добродійність.

Недоліком цього підходу є те, що не приймаються до уваги побічні ефекти, що часто виникають у процесі економічної діяльності і які виробник не може самостійно дозволити. Тому необхідне об'єднання всіх зацікавлених сторін для спільної розробки проблем і важлива допомога виробників. Задачею державних органів управління є організація і координація робіт.

Підхід з позицій державного регулювання.

Держава як вища регулююча сила повинна здійснювати дії, спрямовані на стимулювання або примус виробників вести раціональну з точки зору суспільства політику, а отже, здійснювати соціальні заходи. Етична поведінка багатьох компаній є не внутрішньою властивістю, а дією під впливом юридичних чинників. Але більшість законів, що діють як у розвинутих, так і державах, що розвиваються, недосконалі з погляду моралі або ігнорують головні моральні принципи. Крім того безліч законів переслідує цілі обмеження членів співтовариства і лобіюються визначеними угрупованнями в процесі з прийняття. Законодавство, пов’язане з регулюванням діяльності промисловості й інших сфер економіки, створюється в багатьох випадках в екстрених ситуаціях, коли необхідно термінове втручання «третьої сторони». У виражені проблем беруть участь зацікавлені особи, але не завжди результат відповідає проголошеним благим намірам.

Підхід з позицій «корпоративної совісті».

Прояв корпоративної культури є прагненням до розвитку не тільки трудового колективу, але й оточення. Внутрішнє прагнення – це найважливіший фактор для росту відповідальності за розв’язання загальнолюдських проблем. Будь-яка особа, яка є співробітником організації, одночасно залишається членом людського співтовариства. Його особистий внесок у дозвіл суспільним проблем є цеглинкою, з яких потім зводиться будинок суспільного благополуччя. Аналогічно, внесок кожної структурної виробничої одиниці також важливий для придушення негативних тенденцій сучасності і підтримки досягнень цивілізації. Природно, що необхідно чітке регулювання діяльності, координація й оптимізація, спрямовані на рішення найбільш важливих аспектів.

Підхід з позицій «зацікавленої особи» (stakeholder).

Термін «зацікавлені особи» уперше був використаний у внутрішньому меморандумі в Стенфордському дослідницькому інституті в 1963 р. і був визначений як “групи, без підтримки яких організація припинила б своє існування”. Загальний зміст концепції полягає в тім, що корпорація для досягнення своїх стратегічних цілей повинна погоджувати свої інтереси з менеджерами, співробітниками, акціонерами, постачальниками, кредиторами і споживачами, а також суспільством. У такий спосіб використовується безліч соціальних проблем.

«Зацікавлена особа» у вузькому змісті – це будь-які група, або особа, що підлягає ідентифікації і можуть уплинути на досягнення поставлених організацією цілей або на які може вплинути досягнення поставлених організацією цілей. Тобто «зацікавлені особи» - це є об'єднані загальними інтересами суспільні групи, урядові органи, профоб'єднання, конкуренти, союзи, робітники та службовці, покупці й акціонери.

Протягом останнього десятиліття дана проблема аналізувалася И.Ансоффом і Р.Стюартом, Р.Аккофом, школою бізнесу при Гарвардському університеті, Центром прикладних досліджень при школі Хартона.

У сучасній інтерпретації концепція «зацікавлених осіб» використовується на трьох рівнях: як теорія менеджменту, як практичний інструмент стратегічного управління і як координаційна система для аналізу.

Для цілей управління використовується розподіл поняття «зацікавлена особа» на: загальні зацікавлені особи (у широкому змісті слова) і приватні зацікавлені особи (у вузькому змісті слова). Конкретизація поняття дає можливість чітко обґрунтувати етапи управління і досягти поставлених цілей найбільш ефективними способами.

В останні десятиліття ряд міжнародних корпорацій – світових лідерів, намагаються внести корективи в виробницько–господарську діяльність з метою створення екологічно чистих процесів і продуктів.

Основними технологічними показниками, що визначають якість захисту навколишнього середовища, є:

· кількість сировини, що йде у відходи при переробці;

· ступінь безпеки продукції для здоров'я людини і навколишнього середовища;

· енергоспоживання на всьому життєвому циклі використання продукції,

· ступінь готовності товару пройти вторинну переробку;

· можливість тривалого збереження продукції.

У 90-і рр. уряди більшості розвинутих держав світу розгорнули активну діяльність, пов’язану з формуванням державної системи охорони навколишнього середовища. Виразилася ця діяльність у прийнятті циклів постанов, що носять рекомендаційний або обов'язковий характер. Відповідно до законодавства багато міжнародних корпорацій розробили політику в області природоохоронної діяльності і створили програми їхнього впровадження.

Всесвітній економічний форум із стійкого розвитку упровадив термін «екоефективність».

Екоефективний режим роботи знімає вплив підприємства на стан навколишнього середовища, одночасно підвищуючи його рентабельність/ прибутковість. Екоефективна корпорація зобов'язана інформувати громадкість про результати екологічних заходів. У такий спосіб створюється нова культура поведінка, що підвищує конкурентноспроможность на міжнародних ринках.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міжнародна організація праці та соціальне регулювання ПЕР	\|	Екологічна звітність міжнародних корпорацій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.