Аналіз та оцінка рентабельності продукції

Рентабельність – відносна характеристика фінансового результату діяльності підприємства, що комплексно відображає ефективність використання ним матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Розраховується рівень рентабельності діяльності підприємства як відношення одержаного ним прибутку до деякого базового показника, що характеризує дохід (виручку) від реалізації продукції, витрати на її виробництво та реалізацію.

Існує велика кількість показників рентабельності в залежності від того, що є базовим показникрм для розрахунку, який вид фінансового результату (прибутку) з ним зіставляють. Зазвичай виділяють дві великі групи показників рентабельності:

а) рентабельності продукції;

б) рентабельності капіталу (інвестицій).

Основним джерелом інформації для аналізу та оцінки рентабельності діяльності підприємства є форма №2 «Звіт про фінансові результати», додатковими – форма №1 «Баланс», фінансовий план підприємства та ін.

У вітчизняній і західній обліково-аналітичній теорії та практиці використовують різні варіанти оцінки рівня рентабельності продукції (рентабельності продажів) залежно від того, який з показників фінансового результату покладений в основу розрахунку. Найчастіше це показники валового, операційного і чистого прибутку. Відповідно й розраховують такі показники рентабельності:

– валова рентабельність продукції – відношення суми валового прибутку (П_в) до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (ЧД):

– операційна рентабельність продукції (к_ро) – відношення суми прибутку від операційної діяльності (П_о) до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції:

– чиста операційна рентабельність продукції (к_рчо) – відношення суми чистого операційного прибутку від реалізації продукції (П_чо) до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

Наведені вище показники рентабельності продукції показують, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і характеризують ефективність його основної діяльності.

У вітчизняній обліково-аналітичній практиці часто використовують варіант розрахунку показника рентабельності продукції – чиста рентабельність основної діяльності (к_рч), коли в чисельнику виразу для його визначення наводиться чистий прибуток підприємства (ЧП):

Рентабельність окремих видів продукції можна розрахувати на основі даних бухгалтерського обліку за формулою:

де к_рі – рентабельність одиниці і-го виду продукції;

ц_і – ціна одиниці продукції і-го виду;

с_і – собівартість одиниці продукції і-го виду.

У процесі аналізу показників рентабельності продукції оцінюють їх рівень, динаміку та вплив факторів на зміну рентабельності, виявляють резерви її підвищення.

Одним з основних завдань, яке вирішують в процесі аналізу рентабельності продукції, є дослідження впливу факторів на зміну цього показника. Факторами першого рівня при цьому є фактори зміни чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), факторами другого та наступного рівнів – зміна ціни та собівартості одиниці продукції, якості продукції, кон’юктури ринку, структури реалізованої продукції, рівня прямих матеріальних витрат і витрат на оплату праці тощо. Вплив факторів першого рівня визначають способом ланцюгових підстановок або способом абсолютних різниць.

Модель, що відображає взаємозв’язок першого з розглянутих вище показників рентабельності продукції (валової рентабельності продукції) та факторних показників першого рівня – чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД) і собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (С_р) матиме вигляд:

Вплив зміни чистого доходу на коефіцієнт валової рентабельності визначимо за формулою:

де розраховується за формулою

ЧД₁ – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції у звітному періоді, тис. грн.

С₀ – собівартість реалізованої продукції у базисному періоді, тис. грн.

де ЧД₀ – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції у базисному періоді, тис. грн.

Вплив зміни собівартості на коефіцієнт валової рентабельності визначимо за формулою:

де розраховується за формулою:

де С₁ – собівартість реалізованої продукції у звітному періоді, тис. грн.

5.5 Аналіз рентабельності капіталу (інвестицій)

Показники рентабельності капіталу (інвестицій) характеризують взаємозв’язок прибутку і капіталу, інвестованого у формування активів підприємства з метою одержання цього прибутку.

За базовий показник їх розрахунку (знаменник формули) береться будь-який з показників капіталу, а показником фінансового результату (чисельник формули) при цьому є відповідний показник прибутку.

У вітчизняній і зарубіжній обліково-аналітичній практиці базовими для розрахунку рентабельності капіталу (інвестицій) найчастіше є:

а) активи підприємства (підсумок балансу), вартісна оцінка яких відповідає сумі всього інвестованого в підприємство капіталу;

б) власний капітал, що характеризує загальну вартість майна підприємства, яке належить йому на правах власності;

в) довгостроковий інвестований капітал – сума власного і довгострокового позикового капіталу.

Загальноекономічну оцінку рентабельності ресурсів підприємства з позицій учіх зацікавлених користувачів аналітичної інформації можна здійснити шляхом розрахунку операційної рентабельності активів:

де П_о – прибуток від операційної діяльності

– середня вартість активів.

Показник характеризує ефективність використання майнового потенціалу підприємства, показує, скільки гривень операційного прибутку приносить кожна гривня інвестованого в активи підприємства капіталу. Порівнюється з середньогалузевим значенням або процентною ставкою по депозитах, зростання показника в динаміці, розглядається як позитивна тенденція.

Для розрахунку рентабельності капіталу, використовують показник чистої рентабельності активів, або коефіцієнт економічної рентабельності, коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт окупності інвестицій:

де ЧП – загальна сума чистого прибутку підприємства.

Показник характеризує рівень чистого прибутку, що генерується всіма активами підприємства, прибутковість інвестованого в активи капіталу.

Показником ефективності інвестування коштів у звичайні акції підприємства, інших внесків (учасників) до його статутного капіталу є чиста рентабельність власного капіталу, відома також як коефіцієнт фінансової рентабельності, коефіцієнт рентабельності власного капіталу:

– середня сума власного капіталу.

Показник хараткризує прибутковість інвестованого в підприємство капіталу з позицій його власників, тобто рівень прибутку на інвестиції власників звичайних акцій.

В аналітичних цілях іноді розраховують чисту рентабельність довгострокових інвестицій (рентабельність інвестицій):

середня сума позикового капіталу (довгострокових зобов’язань).

Показники рентабельності можуть бути розраховані також за окремими видами активів (необоротними активами, оборотними активами), а також за окремими складовими необоротних і оборотних активів, окремими формами залученого капіталу, оукермими об’єктами реального та фінансового інвестування.

Показники рентабельності капіталу можна моделювати за факторними залежностями. Факторні моделі відрізняються за кількістю та рівнем факторів.

Найпростішою з моделей факторного аналізу рентабельності капіталу є двофактрна модель аналізу чистої рентабельності активів –«Модель Дюпона».

Помноживши чисельник і знаменник цього виразу на чистий дохід (виручку) від реалізації продукції, одержують:

де – чиста рентабельність основної діяльності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аналіз доходів і витрат підприємства	\|	Аналіз рівня, динаміки і структури обсягу виробленої та реалізованої продукції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.026 сек.