Заходи щодо поліпшення використання, відновлення і охорони лісових ресурсів та рослинного світу.

Особливостями лісового господарства є: середоутворювальна роль лісу як

компоненту біосфери; здатність лісу до природного відновлення велика тривалість виробничого циклу, динамічність взаємозв'язків між компонентами лісових екосистем; нерівномірне розміщення лісів на території; комплексне і екологічне використання лісових ресурсів у народному господарстві потребує глибокого диференційованого підходу до розробки заходів раціонального їх використання , відновлення і охорони лісових багатств. Лісове господарство має вестись за регіональними системами , які передбачають диференційоване здійснення лісогосподарських заходів.

Одне з головних питань на Україні - більш повне використання деревинної сировини, в тому числі лісосічних відходів і всієї біологічної маси, що дасть змогу повніше задовольнити потреби в деревині і зберегти сотні гектарів лісу. Роль лісу на Україні повинна зростати не лише у зв'язку із збільшенням потреби в деревині і побічних його продуктах , а й у зв'язку з важливістю його як середовище-утворювального фактора. Тому необхідно перейти від звичайної до інтегрованої системи лісовикористання. Збільшення лісистості України передбачається головним чином шляхом залісення невикористовуваних у сільському господарстві земель ( крутих схилів, ярів, пісків ), підвищення продуктивності і цінності 'лісів, створення захисноландшафтних насаджень у промислових районах , розширення площі зелених зон і лісопарків. Першочергового значення набуває удосконалення системи рубок головного і проміжного користування лісом.

У задимлених зонах для культивування цінних видів рослин ( особливо хвойних ) доцільно використовувати метод селекції , щоб досягти підвищеної їх стійкості проти забруднень атмосфери. Газапилостійкість рослин та їх фільтруючу здатність можна підвищити агротехнічним шляхом створення щільних насаджень, поліпшення умов кореневого живлення та ін. Особливу увагу слід приділяти забезпеченності рослин лужними катіонами , які нейтралізують кислі гази і запобігають надмірному підкисленню грунту.

В гірських лісах ( горах ) головним завданням має бути дотримання правил рубок лісу і форм лісокористування. У ялинових лісах Карпат часто виникають вітровали і буреломи , тому основним завданням там є створення високопродуктивних , мішаних біологічностійких насаджень. При залісенні вирубок у ялинових лісах поряд з ялиною слід садити кедр,.ялицю, модрину, явір, сосну, а в хвойно-букових -бук, ялицю, ялину, явір, клен гостролистий, при залісенні кам'янистих осипів - сосну, ялину; березу, кедр карпатський.

Для посилення захисних функцій гірських лісів доцільно застосувати систему протиерозійних заходів і формувати високоповнотні ліси, де можливі багатоярусні насадження з урахуванням типу кореневих систем.

Важливе завдання лісового господарства - відновлення лісу на вирубках, рівнинах, пустирях, горах та інших площах , призначених для вирощування лісу , а також захисне лісорозведення. Вони є об'єктом здійснення лісовідновлювальних заходів, які багато в чому визначаються природними зональними особливостями. Тут треба сприяти природному відновленню, збереження підросту і самосіву;

усунення розривів між рубкою і відновленням лісів господарськи цінними деревними породами; підвищення ефективності боротьби з лісовими пожежами, небезпечними шкідниками і хворобами лісу. У зоні змішаних лісів природне лісовідновлення затягується і часто відбувається із зміною хвойних порід на листяні. Тут потрібні штучне відновлення лісу і відпуск його у суворій відповідності з розрахунковою лісосікою, збереження підросту і подальшого догляду за ним; підвищення рівня інтенсивності лісогосподарського виробництва.

У зоні широколистяніх лісів і лісостеповій зоні здійснюють переважно штучне відновлення лісу. Тут треба посилювати його захисні функції при значному підвищенні продуктивності; забезпечувати оптимальну лісистість створенням полезахисних насаджень, захисних смуг на пісках, у ярах, балках, на крутих схилах, а також залісення не використовуваних у сільському господарстві земель. Особливу увагу при вирощуванні лісу слід звернути на недопущення небажаної зміни порід. У зв'язку з цим треба збільшити обсяг рубок догляду у молодняках. У системі заходів щодо підвищення продуктивності лісів намічається розширення обсягів осушення заболочених і надмірно зволожених лісових земель, застосування мінеральних добрив не лише в розсадниках, а й у спілих та доспіваючих насадженнях. Треба вирощувати таки деревні породи, які б давали максимальний вихід найцінніших промислових сортиментів.

Лісогосподарські заходи можна поділити на три групи:

1) Ті, що дають придатну для реалізації продукцію в момент її здійснення;

2) Ефект заходів по яких реалізується після тривалого періоду;

3) Ефект від заходів виявляється у зменшенні збитків, яких завдають лісу шкідливі комахи, гриби і стихійне лихо.

Проведення робіт з лісовідновлення і лісорозведення неможливе без насіння. До вступу насадження у стадію плодоношення минає тривалий час, а в період плодоношення їх крона стає важкодоступною. Найбільш поширені способи заготівлі насіння і шишок - із стоячих і зрубаних дерев. Останнім часом для одержання насіння елітних і плюсових дерев та створення стійкої насінницької бази закладають лісонасінні плантації.

Економічну ефективність затрат на закладання розсадників(Ез.р-) визначають за коефіцієнтом ефективності:

Ц - С

Е зр = -----------------,

де С - собівартість річного випуску продукції, грн;

Ц - вартість річного випуску продукції в оптових цінах, грн;

К- кошторисна вартість закладання розсадника.

Рубка догляду є одним із заходів, які вже на стадії їх проведення дають придатну для реалізації продукцію. Доцільні такі види рубок догляду: освітлення - проводиться в насадженнях усіх порід у віці до 10 років; прочищення - від 11 до 20 років; проріджування - здійснюють у насадженнях хвойних порід, а також дуба, ясена, клена насінного походження у віці від 21 до 40 років, у насадженнях решти порід (ясена, дуба, клена) -. від 21 до ЗО років. Прохідні рубки проводять у насадженнях хвойних порід у віці від 41 до 100 років; у насадженнях решти порід і дуба, ясена, клена порослевого походження - від 31 до 40 років; у східних і північних областях колишнього СРСР у насадженнях хвойних порід - від 41 до 100 років; у м'яколистяних і порослевих твердолистяних насадженнях - від 31 до 50 років. Припиняють рубки догляду у хвойних і твердолистяних насадженнях за 10 років до встановленого віку рубки, а в м'яколистяних насадженнях - за 5 років.

Особливе значення має догляд за молодняком, оскільки саме в цьому віці формується породний і якісний склад майбутніх лісів. Розширюється застосування хімічних засобів догляду за лісом, санітарних рубок як заходу його оздоровлення. У першу чергу рубки догляду проводять там, де є збут заготовленої при цьому продукції. За інших однакових умов вони здійснюються насамперед у молодняках мішаних насаджень вищих бонітетів, в яких треба забезпечити переважання основної породи.

Проріджування має бути середньої інтенсивності (15-25%), комбінованим або низовим. Прохідні рубки як правило, слабкої інтенсивності. На схилах великої крутизни (понад 25%) інтенсивність рубок догляду знижується на 5-10%, а прохідні рубки на цих ділянках не слід проводити. У ялинниках на кам'янистих грунтах рубки догляду повинні мати санітарний характер (вирубування хворих дерев, тих, що всихають).

Для захисту лісів від пожеж, шкідників і хвороб треба збільшити кількість пожежно-хімічних станцій і повністю забезпечити їх засобами пожежогасіння в лісгоспах, радіотелефонним зв'зком усі лісогосподарські підприємства і лісопожежну службу. Для лісозахисту потрібні: використання більш досконалої апаратури, машин і механізмів для захисту лісів від шкідників і хвороб, дослідження біопрепаратів, безпечних для людини і фауни; розширення використання біологічних методів боротьби із шкідниками лісу. Великого значення надається авіаційній охороні лісів від пожеж. Пожежні захисти поділяються на запобіжні (влаштування протипожежних розривів і смуг, оборювання молодняків.організація служби спостереження та ін.) й оперативні (організація протипожежних хімічних станцій, наземної і повітряно-десантної служб по гасінню пожеж). Ефектитвність пожежних заходів полягає у зниженні чи ліквідації збитку від пожеж і визначається відношенням ефекту до витрат на пожежні заходи. Сумму щорічного збитку можна визначити, помноживши розмір фактичного збитку - від однієї пожежі (середні дані за кілька минулих років до проведення заходів) на кількість пожеж (спалахав ) протягом певного року.

Коефіцієнт ефективності заходів:

∑З - С

Е з = -------------------,

С + ЕК

де ∑З - сума збитку, який міг бути завданий або вже завданий пожежами;

С - собівартість пожежних заходів;

ЕК - капіталовкладення на будівництво і обладнання протипожежних об'єктів.

Мета лісомеліоративних заходів - поліпшити умови використання лісу і на цій основі підвищити його продуктивність. Значні площі державного лісового фонду у зоні надмірного зволоження - 38млн га, у тому числі в європейській частині - 23млн.га. Ефект від осушення виявляється швидко. В Україні першочергового освоєння потребуюють близько 5млн.га, а загальна площа заболочених земель становить 308,6 у тому числі в європейській частині - 64,7млн.га. Загальними принципами для всіх напрямів і типів лісового господарства мають стати суворе додержання правил лісокористування і створення сприятливих умов для поліпшення навколишнього середовища і охорони здоров'я людини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення економічного збитку від забруднення лісу, рослинності і тваринного світу.	\|	Показники забруднення атмосферного повітря та його наслідки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.