II. Загально-шкільні заходи

І. Завдання профорієнтації в школі

1. Вивчати, формувати й розвивати нахили та здібності учнів І-ХІІ класів у навчальній, позакласній і позашкільній роботах, ознайомлювати їх з найбільш поширеними професіями, насамперед з робочими професіями свого району.

2. Організувати роботу для поглибленого ознайомлення учнів УІ1І-ХІ класів з професіями, що відповідають їхнім нахилам і потребам району в робочих кадрах.

3. Допомогти учням УІІІ-ХІ класів ще в школі вибрати професію і місце дальшого навчання або праці.

1. Провести нараду вчителів на тему "Організація і зміст профорієнтаційної роботи в школі".

2. На методичних об'єднаннях:

а) ознайомити вчителів з попитом району на робітничі кадри і можливостями працевлаштування випускників;

б) розглянути питання про роботу вчителів предметників по ознайомленню учнів з професіями в процесі вивчення програмного матеріалу;

в) обговорити можливості використання різних форм позаурочної роботи для розвитку нахилів і здібностей учнів, які особливо цікавляться предметом.

3. Скласти календарний план проведення масових заходів з профорієнтації на рік.

4. Організувати у УІІІ-ХІІ класах проведення профорієнтаційної години за спеціальною програмою.

5. Організувати для учнів XI класів проходження літньої практики за обраними професіями, а для учнів XII класів - індивідуальне і групове відвідування робочих місць для глибшого ознайомлення з вибраними професіями.

6. Забезпечити видачу випускникам школи путівок на роботу за вибраними ними професіями.

7. Створити й обладнати шкільний кабінет профорієнтації.

III. Профорієнтаційна робота в класах:

1. Класним керівникам:

а) провести бесіди з учнями про значення правильного вибору професії;

б) систематично вивчати нахили і здібності учнів за допомогою анкетування, спостережень, порівняльних характеристик і особистих бесід (за існуючими методами);

в) виявляти професійні наміри учнів УШ-ХП класів;

г) ознайомлювати учнів з різними галузями праці і виробничими професіями району. Залучати до цієї роботи батьків, учнів та вчителів школи, спеціалістів з підприємств;

д) забезпечити участь учнів у роботі з розвитку нахилів, залучаючи їх у гурткові і факультативні заняття, групи за нахилами та ін.;

е) допомогти учням УШ-Х11 класів свідомо вибрати конкретну професію відповідно до індивідуальних нахилів і місцевих потреб у робочих кадрах;

є) класним керівникам IX, XII класів подати в четвертій чверті відомості про вибрані учнями виробничі професії для забезпечення допомоги влаштування випускників;

ж) передбачити проведення профорієнтаційної роботи в плані кожного класного керівника.

2. Учителям-предметникам і керівникам гуртків передбачити в календарно-тематичних і урочних планах:

а) ознайомлення учнів з професіями в процесі вивчення програмного матеріалу і а позаурочній роботі, а також вивчення і розвиток нахилів та здібностей кожного учня (відповідно до рекомендацій методичних об'єднань);

б) включення профорієнтаційної тематики в оформлення навчальних кабінетів;

в) у УШ-ХІІ класах проведення в третій чверті писання твору на тему про вибір професії.

3. Учнівським органам самоуправління:

а) обговорити на загальних зборах завдання школи н профорієнтаційній роботі;

б) передбачити в плані роботи активну участь учнів у шкільних заходах по підготовці учнів до свідомого вибору професії;

в) установити контакт і налагодити спільну роботу з іншими підприємствами району для подання допомоги учням в ознайомленні з професіями;

г) підтримувати зв'язок з випускниками шкіл попередніх років, обговорювати підсумки їх працевлаштування;

4. Бібліотекареві школи:

а) підібрані за рекомендованим списком літературу для учнів на допомогу у виборі професії (по роках навчання);

б) організувати виставки книг про професії і читацькі виступи-конференції;

ц) вивчати інтереси читачів і рекомендувати їм літературу, що допомагає у виборі професії.

5. Шкільному лікареві:

а) проводити з учнями групові та індивідуальні консультації з медичних питань набору професії;

б) давати висновки про стан здоров'я учнів у зв'язку з вибором ними професій.

6. Батьківському комітету:

а) проводити бесіди з батьками про допомогу учням у виборі професії;

б) залучати батьків до проведення бесід з учнями про професії і до участі в штих профорієнтаційних заходах школи.

Тільки в такому разі зусилля всіх можна якнайкраще поєднати і створити систему профорієнтаційної роботи.

До єдиних положень, на яких повинна ґрунтуватися робота з професійної орієнтації ^в школі, слід віднести:

Виховний характер роботи з професійної орієнтації. У зв'язку з цим особливо великі завдання покладаються на трудове навчання. Численні дослідження, проведені з учнями середніх шкіл, свідчать про те, що серед деякої частини з них спостерігається зневажливе ставлення до робочих професій, хоч для цього немає ніяких об'єктивних причин. Таке становище можна пояснити лише тим, що частина учнів не має правильного уявлення про зміст робочих професій.

У цьому можна частково звинуватити засоби масової інформації (радіо, телебачення), письменників, які захоплюють молодь, розкриваючи романтику таких професій, як фізик, геолог та ін., і забувають про масові професії. Під впливом цього школи виникає негативне ставлення до буденних професій. Тимчасова праця сучасного робітника може здатися буденною лише тому, хто не знає її змісту. Тут завжди можна знайти можливості для творчості. Саме в цьому і слід переконувати учнів учителям, більшість випускників середньої школи повинна включатись у сферу матеріального виробництва. Отже, робота вчителя проходить під лозунгом "Усі професії потрібні, усі професії почесні". Лише при такій умові в учнів формуються установки і готовність до праці, прагнення давати користь суспільству при виконанні різноманітної фізичної і розумової праці.

Широке ознайомлення учнів з професіями. Як було вже зазначено, сучасне суспільство характеризується досить диференційованим поділом праці між людьми. Тому під час навчання в школі просто неможливо ознайомити учнів з усіма професіями, які є в промисловому і сільськогосподарському виробництві, а також у сфері побутового обслуговування. Проте всі професії в сучасних умовах розвитку науки і техніки ставлять спільні вимоги до тих, хто бажає ними оволодіти. При ознайомленні учнів з цими вимогами фактично можна поширити їх уявлення про професії. Наприклад, останнім часом спостерігається підвищення інтелектуального рівня фізичної праці. Зростають вимоги до культури розумової діяльності, до вміння поводити себе в трудовому колективі і знаходити спільну мову з товаришами по роботі. Ураховуючи це, профорієнтаційну роботу можна будувати так, щоб учні зрозуміли, що вони дістають уявлення не лише про конкретні професії, а й про деякі спільні вимоги до трудової підготовки.

Вивчення і виявлення нахилів та здібностей учнів. Вибір професії є надзвичайно важливою справою, яку учні дуже часто не можуть розв'язати самостійно. Допомогти їм у цьому нелегко. У багатьох школах на кожного учня класний керівник заводить облікову картку, куди заносить характеристику всіх учителів-предметників про ставлення учня до предмета, його зацікавленість професією і успіхи в навчанні. Завдяки цьому поступово вдається встановити нахили учня. Якщо нахили виявляються сталими, то класний керівник починає з'ясовувати, чи має учень здібності до тієї професії, яку бажає вибрати. Тут стають у нагоді психофізіологічні характеристики окремих професій. Буває так, що стан здоров'я учня не відповідає вимогам професії. Це питання вирішує лікар. Після цього вчителі разом з багатьма проводять роботу, спрямовану на те, щоб зацікавити дитину іншою професією. Роблять це дуже тактовно, щоб не травмувати підлітка, не створити в нього почуття своєї неповноцінності.

Слід застерегти вчителя від надмірного використання свого впливу на учнів при виборі ними професії. Інколи авторитет учителя приводить до того, що учні вибирають його професію. Тут треба бути досить обережним і з'ясувати, чи справді учень захопився професією, чи просто має намір наслідувати приклад людини з поваги до неї. В останньому випадку любов до професії може в майбутньому дуже швидко зникнути.

Урахування економіки свого району. Проводячи профорієнтаційну роботу, не можна відриватись від реальних умов, в яких працює школа. Адже відомо, що різні райони і мікрорайони нашої країни мають неоднакову виробничу базу. Якщо, наприклад, мова йде про місто, розташоване на узбережжі Чорного моря, то доводиться враховувати, що значна частина учнів має працювати в сфері обслуговування. Таким чином, економіка певного району визначає до певної міри можливості працевлаштування, а отже, обмежує вибір професії. Виникає питання: як це узгодити з вільним вибором професії. Відповідаючи на таке запитання, слід мати на увазі, що індивідуально-психологічним особливостям людини завжди відповідає не одна, а багато професій і що нахили учнів піддаються формуванню.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Система профорієнтаційної роботи з учнями.	\|	Форми професійної орієнтації школярів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.