• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Допомiжнi заходи

Використання за призначенням

Основна група засобів передбачає вибiр засобiв вимiрювання, формування схеми вимiрювання, проведення вимiрювань, обробку та оцінку одержаних результатiв.

Робота починаеться пiсля вводу засобу вимiрювання (ЗВ) в експлуатацiю і полягає в проведеннi пiдготовчих робiт: контроль i приймання ЗВ, перевiрка на вiдповiднiсть встановленим вимогам, закрiплення за вiдповiдальними особами.

Показниками та якiсними ознаками, якi визначають технічний стан ЗВ, виявляються :

- комплектність

- зовнiшнiй вигляд;

- ресурс роботи;

- запас часу до перiодичної повiрки;

- правiльнiсть функцiонування;

- наявнiсть несправностей;

- цiлiсть перевiрювальних клейм ;

- стан експлуатацiйної документацiї.

Використовувати можна лише тi прилади, якi знаходяться в справньому станi , мають вiдбитки повiрочних клейм та вiдмiтку в документацiї про проходження чергової повiрки.

Необхідно провести аналiз умов, в яких буде експлуатуватися даний засiб вимiрювання, при цьому враховуються:

h рiвнi механiчних навантажень ( вiбрацiя , шум i т.д. );

h клiматичнi умови ( температура , вологiть , тиск i т.д.);

hнаявнiсть активно-руйнуючого середовища ( агресивнi гази, рiдини, грибки );

h наявнiсть електричних та магнiтних полів.

Рiвнi даних навантажень не повиннi перебiльшувати величин, які вказані в технiчнiй документацiї.

При пiдготовцi ЗВ до роботи необхiдно :

— провести зовнiшнiй огляд;

— встановити захисне заземлення;

— встановити прилад в правильне робоче положення;

— встановити робочi органи в початкове положення;

— перевiрити функцiонування приладу у вiдповiдностi з iнструкцiєю по експлуатацiї;

— експлуатувати прилад у вiдповiдностi з iнструкцiєю.

1. Технiчне обслуговування приладів (ТО)

Перiодичнiсть, об'єм i порядок проведення технiчного обслуговування для приладiв, якi використовуються автономно, визначаються експлуатацiйною документацiєю на цi прилади, а для приладів, якi використовуються у складi установки – в експлуатаційній документацiї на цю установку. В основному, ТО- це комплекс найпростіших операцій, які необхідно регулярно проводити з приладом для його підтримання у робочому стані (чистка контактів, регулювання зажимів та ін.)

При ТО не припускається порушення пломб та вiдбиткiв клейм, якщо це не передбачено експлуатаційною документацiєю.

Розрiзняють ТО по встановленному регламенту та поточному стану.

ТО по встановленному регламенту, в залежностi вiд важливостi приладу та частоти його використовування, може бути щоденним, щомiсячним, щоквартальним та щорiчним. ТО по поточному стану проводиться у випадку необхідності.

Результати проведення ТО обов'язково заносяться в експлуатаційну документацiю.

2. Повiрка

Порядок повiрки регламентується по ДСТ 8.513-84. Для приладiв, якi пiдлягають повiрцi, частота проведення повірок встановлюється головними метрологами або директором пiдприемства.

Повірку засобів вимірювання здійснюють для визначення похибок цих засобів та встановлення їх придатності для застосування за призначенням.

Державна повірка здійснюється органами державної метрологічної служби, що мають відповідний на це дозвіл. Такий дозвіл видається їм, якщо вони мають умови, необхідні для забезпечення належної якості повірки – засоби, кадри, нормативні документи, приміщення. До виконання повірки засобів вимірювання допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання і здали відповідні екзамени.

Результати повірки оформляють протоколом, в який вносять формальні дані (назва, тип, завод-виробник, рік випуску, заводський номер), а також номінальні характеристики засобу вимірювання, результати вимірювань при перевірці, висновки про придатність чи непридатність засобу вимірювань для застосування його за призначенням.

Повірка засобів, що не підлягають державній повірці, здійснюється акредитованими метрологічними службами підприємств.

Тривалiсть мiжповірочних iнтервалiв визначаеться фактичною надiйнiстю засоба вимiрювання, умовами експлуатацiї, iнтенсивнiстю його використання, а також важливiстю результатiв вимірювання.

Для засобiв вимiрювання, якi знаходяться на збереганнi, також обов'язково проведеня ТО та повiрки. Тривалiсть мiжповiрочного iнтервала не повинна перевищувати гарантiйного термiну слугування.

3. Ремонт

Пiд ремонтом розумiють комплекс операцiй по вiдновленню справностi засобiв вимiрювання , а також по вiдновленню ресурсу засобу вимiрювання або його частин.

В залежностi вiд характера вiдмови, ступеня виробiтку та трудомiсткостi вiдновлювальних операцiй розрiзняють види ремонту: поточний, середнiй та капiтальний ремонт.

До поточного ремонту вiдносять роботи, що пов'язанi з усуненням окремих несправностей, які не потребують складного дiагностичного технiчного обладнання та високої квалiфiкацiї персоналу.

До середнього ремонту відносять роботи, коли опрiч вищеперерахованих операцiй виконуються операції по заміні або відновленню елементів та їх складових частин, роботи по частковому вiдновленню ресурсу прилада, контроль технiчного стану усiх складових частин приладу та комплексне регулювання i настроювання прилада пiсля ремонту.

При капiтальному ремонтi ресурс повністю або майже повністю відновлюється, для цього учиняеться повне розбирання приладу, оцiнка стану всiх деталей, усунення усiх несправностей, замiна або відновлення всiх зношених частин та деталей, вiдновлення гальванiчних покрить, комплексне настроювання та регулювання приладу.

Пiсля капiтального ремонту обов'язково проводять випробування прилада.

У багатьох випадках проведення капiтального ремонту є економiчно невигiдним, так як витрати на його проведення бувають бiльшими за вартiсть нового приладу, а якість відремонтованого ЗВ значно поступається новому. Капiтальний ремонт проводять лише у випадках гострого дефiциту засобiв вимiрювань.

На час та вартiсть ремонту впливають методи ремонту :

Детальний метод – замiна окремих деталей, якi вiдмовили (метод потребує високої квалiфiкацiї персоналу , значних працевитрат, складного діагностичного обладнання).

Агрегатний метод – проводиться замiна окремих вузлiв, блокiв або агрегатiв новими або відремонтованими. Переваги цього методу: швидкiсть проведення ремонту, невисокі вимоги до кваліфікації ремонтного персоналу. Недолiки: дороговизна методу (вартість у 10 разів більше, ніж при детальному) i необхідність блочно-модульного побудування прилада.

Звичайно агрегатний ремонт виконується у два етапи :

1) Замiна агрегата чи блока;

2) Ремонт агрегатів у спецмайстернях, де є спеціалізоване обладнання.

4. Транспортування

Транспортування приладів спряжене з дією багатьох зовнішніх факторів, характеристики яких виходять за межі робочих умов експлуатації (удари, вібрація, підвищена вологість, пил та ін.).

Для запобігання наслідків транспортування потрібно дотримуватись деяких вимог:

- при транспортуваннi робочи органи приладiв установлюються в положеннi, яке визначене iнструкцiєю по експлуатацiї;

- ряд приладiв перевозиться в заарретованому станi;

- у приладiв магнiтоелектричної системи замикають вихiднi клеми; для багатомежованих приладiв вони замикаються на нижнiй межi;

- транспортування повинно здійснюватись у штатнiй упаковцi, зразковi прилади повинні транспортуватися у тарi iз амортизаторами, особливу увагу приділяють укладанню та кріпленню нормальних елементів.

5. Зберiгання приладiв

Прилади повинні зберiгатися у примiщеннях з температурою від +10 до +35° С i вологiстю не бiльше 80%.

Загальнi правила зберiгання:

— прилади зберігають окремо вiд аккумуляторiв, кислот, луг;

— батареї та нормальнi елементи загортають у пергаментний папiр та зберiгають разом з приладами;

— прилади з постiйними магнiтами та намагнiченими елементами не можна зберiгати на залiзних та сталевих полицях та бiля масивних залізних або сталевих предметiв;

— прилади, якi мають аррiєтири, зберiгаються у заарретованому станi;

— вихідні клеми магнітоелектричних приладів замикаються;

— аккумулятори зберігаються в спеціальних окремих приміщеннях;

— прилади в упаковці зберiгаються у два ряди по висоті, без упаковки – тільки у один ряд.

Особливості зберігання окремів типів приладів вказуються в інструкції по експлуатації.

Під час зберігання прилади повинні підлягати оглядам, технічному обслуговуванню та перевірці.

6. Категорування та списування

Категорія засобу вимірювання – це умовна характеристика, яка визначається у залежності від технічного стану та витраті ресурсу.

Всi засоби вимiрювання подiляються на чотири категорiї :

1) нові прилади, якi не були в експлуатацiї та гарантiйнi термiни яких не скiнчилися;

2) справні прилади, якi були у експлуатацiї, або прилади, які не були у експлуатацiї, але гарантiйні терміни яких скiнчилися;

3) несправні прилади, якi пiдлягають ремонту;

4) несправні прилади, якi не пiдлягають ремонту, або їх ремонт не буде доцільним ( iз економiчних мiркувань), а також морально застарiлi .

Зміна категорії приладу оформлюється відповідними документами. Списуванню пiдлягають прилади IV категорiї.

7. Ведення облiку та експлуатацiйної документацiї

До експлуатацiйних документiв вiдносяться : iнструкцiя по експлуатацiї, технiчний опис, паспорт або формуляр та вiдомість ЗІН (запас інструментальних належностей) .

Основним документом, що відображає технічний стан засобів вимірювань в процесі експлуатації є формуляр. В ньому повиннi вестись такi графи :

— закрiплення за вiдповiдальними особами;

— роботи по ТО та постановці на зберiгання;

— проходження перевiрки;

— напрацьованість приладу в розділі “Облік годин праці”;

— облік несправностей.

ТЕМА11: ЕЛЕКТРОМЕХАНIЧНI ВИМIРЮВАЛЬНI ПРИЛАДИ

Усi електромеханiчнi вимiрювальнi прилади складаються з двох частин: вимiрювального ланцюга та вимiрювального механiзму.

Вимiрювальний ланцюг служить для перетворення вимiрюваної величини у іншу величину, яка дiє на вимiрювальний механiзм. У вимiрювальному механiзмi ця величина перетворюється у механiчну енергію, необхідну для перемiщення рухомої частини приладу.

Оскiлькi перемiщення, як правило, кутове, то в подальшому розраховує мо не сили, які діють на прилади, а моменти.

Момент, що виникає в приладі під дією величини, яка вимірюється, і повертає рухому частину, має назву обертаючого .Для електромеханічних приладів може бути написаний загальний вираз обертаючого моменту, який випливає з рівнянь Лагранжа другого роду, що є загальними рівняннями динаміки системи:

,

де Моб – обертаючий момент;

a — кут обертання рухомої частини;

We – повна енергiя електромагнітного поля, засереджена у вимiрювальному механiзмi.

Окрiм обертаючого моменту повинен бути протидiючий момент. Протидiючий момент може бути органiзований двома способами :

а) механiчний протидіючий момент – коли протидiя досягаеться з допомогою пружин, спiралей та розтяжок, які при обертанні рухомої частини закручуються;

Рiвняння протидiючого моменту :

,

де W – питомий протидiючий момент;

a — кут вiдхилення рухомої частини;

б) електричний протидіючий момент – коли в систему введена додаткова рамка або обмотка, і протидія досягається тим же методом, що і обертання.

В залежностi вiд способу перетворення енергiї електромеханічні вимiрювальнi прилади (ЕМВП) пiдроздiляються на магнiтоелектричнi, електромагнiтнi, електродинамiчнi (як рiзновiднiсть електродинамiчних – ферродинамiчнi), електростатичнi i iндукцiйнi.

Для високочастотних вимірів існують випрямовувальні та термоелектричні електромеханічні прилади.

Читайте також:

1. II. Загально-шкільні заходи
2. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
3. Адміністративно-запобіжні заходи
4. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
5. Бар’єри стратегічного планування та заходи щодо їх подолання
6. Винищувальні дезінсекційні заходи
7. Витоки повітря і заходи боротьби з ними
8. Вплив господарської діяльності на ґрунт. Заходи по його покращенню.
9. Гарантії законності - умови суспільного життя і заходи, що приймаються державою для забезпечення режиму законності і стабільного правопорядку.
10. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
11. Державні заходи щодо захисту населення.

Переглядів: 911