Болонський процесс як засіб інтеграції у вищу освіту європейських країн.

Важливою і багато в чому вирішальною складовою загального процесу європейської інтеграції України є входження української вищої освіти в європейський освітній і науковий простір на основі фундаментальних цінностей і принципів Болонського процесу. На сьогодні 45 європейських країн, включно з Україною, є його учасниками. Україна приєдналася до Болонського процесу 19 травня 2005 р. у норвезькому місті Берген на Конференції міністрів країн Європи, відповідальних за вищу освіту. Крім того, значна кількість міжнародних організації підтримують ідеї процесу та сприяють його реалізації.

Болонський процес - це процес європейських реформ, спрямований на створення загальноєвропейського простору вищої освіти. Болонський процес офіційно розпочався у 1999 р. з підписання Болонської декларації. Передумовою її створення стало підписання у 1988 р. Великої Хартії європейських університетів (Magna Charta Universitatum) та розроблення й прийняття у 1997 р. під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО Лісабонської конвенції про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (в тому числі Україна), більшість з яких і сформулювали згодом принципи Болонської декларації. Лісабонська угода декларує наявність і цінність різноманітних освітніх систем і ставить за мету створення умов, за яких більша кількість людей, скориставшись усіма цінностями і здобутками національних систем освіти і науки, зможе бути мобільними на європейському ринку праці.

У рамках Болонського процесу було сформульовано шість ключових позицій:

1. Уведення двоциклового навчання (бакалавр, магістр). При цьому тривалість навчання на 1-му циклі має бути не менше 3-х і не більше 4-х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після отримання 1-го ступеня) і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).

2. Запровадження європейської кредитної системи. Пропонується запровадити в усіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти ECTS (Європейську кредитно-трансферну систему), зробивши її нагромаджувальною системою, здатною працювати в рамках концепції "навчання впродовж усього життя".

3. Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій, та встановлення стандартів транснаціональної освіти. Оцінка знань і вмінь буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники, відповідно до освітніх стандартів.

4. Розширення мобільності студентів і науково-педагогічних працівни- ків для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.

5. Забезпечення працевлаштування випускників. Знання та уміння випускників повинні бути застосовані й використані на користь всієї Європи. Для забезпечення визнання кваліфікації фахівців планується використання Додатку до диплому, який рекомендований ЮНЕСКО.

6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, узгоджених кваліфікацій тощо сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.

Слід зазначити, що Болонський процес не передбачає створення повністю ідентичних систем освіти в різних країнах, він призначений лише для зміцнення взаємозв'язків та покращення взаєморозуміння між різними освітніми системами.

Україна є активним учасником цих процесів. Принципи Болонської декларації повною мірою вирішено запровадити у 2010 р.

Основним завданням на найближчий період є запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, аналогічній Європейській кредитно-трансферній системі ECTS. Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ECTS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливий момент запровадження акумулюючої кредитної системи - можливість враховувати всі досягнення студента.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стан вищої освіти в Україні.	\|	Система мiжнародних освiтнiх стандартiв ISO - 9000

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.033 сек.