Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.

Лекція 1

План

1. Євроінтеграція як соціально-економічний процес.

2. Чинники євроінтеграції іншомовної освіти.

3. Хронологія подій Болонського процесу.

4. Залучення європейських держав у Болонський процес.

5. Основні документи Болонського процессу.

 

Ключові слова:

Євроінтеграція суспільства, Європейський освітній простір, іншомовна освіта, Болонський процес, вища освіта, комунікативна компетентність.

 

1. Проблема підготовки фахівців, здатних ефективно працювати в умовах внутрішньої та міжнародної конкуренції, поєднувати високу культуру та глибокі фундаментальні знання з умінням працювати в колективі, приймати рішення організаційного плану на різних рівнях професійної діяльності набуває особливої актуальності за умов трансформації політичних та економічних структур в українському суспільстві. Від комунікативної компетентності фахівців залежать успіхи держави у світовому економічному та культурному просторі, що, своєю чергою, зумовлює необхідність підготовки спеціалістів усіх ланок, які вільно володіли б іноземною мовою.

Реформування освіти в Україні, що є частиною загальноєвропейських освітніх перетворень, передбачає усунення недоліків системи освіти попередніх років, одним із яких була слабка мовна підготовка фахівців. Інституціоналізовані Болонським процесом інтеграційні тенденції в освіті, до якого залучені більшість європейських країн, зумовлюють інтерес до вивчення досвіду організації освіти в інших країнах.

2. Необхідність кардинального переосмислення методології іншомовної освіти в Україні обґрунтовується такими чинниками:

· експериментально доведено, що рекомендовані Радою Європи типові рівні підготовки фахівців з іноземних мов не відповідають рівню володіння ними в багатьох постсоціалістичних країнах, а також в Україні;

· розроблення державних освітніх стандартів не може бути про­ведено коректно, до тих пір поки не будуть визначені та детально описані показники типових рівнів підготовки;

· оновлення базових цілей і принципів організації іншомовної освіти в рамках міжпредметної конструкції: мова — культура — особистість, кінцевою метою якої є формування особистості суб’єкта міжкультурної комунікації.

3. Хронологія подій Болонського процесу

 

Дата Місце проведення Подія
25 травня 1998 року Париж, Франція Міністри, що представляють Великобританію, Німеччину, Італію і Францію, прийняли Спільну декларацію
Березень 1999 року Веймар, Німеччина Зустріч генеральних директорів ЄC і керівництва Ради ректорів європейських країн для обговорення проблем акредитації й оцінки у вищій освіті
Травень 1999 року Копенгаген, Данія Публікація звіту «Тенденції у вищій освіті – I» на замовлення CRE, Конфедерації Рад ректорів країн, що входять у EU, і при фінансовій підтримці ЄC
18-19 червня 1999 року Болонья, Італія Перша зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту, і прийняття спільної декларації
8-10 лютого2001 року Лісабон, Португалія Семінар «Акредитація / Надання законної сили»
14-15 лютого 2001 року Берлін, Німеччина Національний семінар із питань Болонського процесу
16-17 лютого 2001 року Гельсінкі, Фінляндія Міжнародний семінар «Університетські ступені короткого циклу»
1-3 березня 2001 року Упсала, Швеція Неформальна зустріч європейських міністрів, що відповідають за освіту і наукові дослідження
2-4 березня 2001 року Мальме, Швеція Міжнародний семінар «Транснаціональна освіта»
10 березня 2001 року Антверпен, Бельгія Семінар фламандського співтовариства з проблем Болонського процесу
10-12 березня 2001 року Антверпен, Бельгія Семінар студентів Європи «Втілення в життя Болонської декларації»
13-14 березня 2001 року Белград, Югославія Національний семінар із проблем Болонського процесу
22-25 березня 2001 року Ґетеборґ, Швеція Прийняття Ґетеборзької конвенції конференцією Асоціації національних студентських спілок у Європі
29-30 березня 2001 року Саламанка, Іспанія Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій, прийняття спільного документа
9 квітня 2001 року Стокгольм, Швеція Зустріч Групи керівництва в Болонському процесі
21 квітня 2001 року Брюссель, Бельгія Зустріч Ради Асоціації європейських університетів  

 

26 квітня 2001 року Брюссель, Бельгія Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з Болонського процесу
Квітень 2001 року Гельсінкі, Фінляндія Публікація звіту «Тенденції у вищій освіті – II» при фінансовій підтримці ЄC і ETF
6-8 травня 2001 року Хальмстад, Швеція Зустріч генеральних директорів ЄC і керівництва Рад ректорів європейських країн
10-16 травня 2001 року Братислава, Словаччина Міжнародний семінар і 40-ва зустріч Ради Асоціації національних спілок студентів у Європі
17 травня 2001 року Прага, Чехія Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з Болонського процесу
18-19 травня 2001 року Прага, Чехія Зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту
Червень 2001 року Рига, Латвія 8-а спільна зустріч у рамках мереж ENIC і NARIC і прийняття документа «Визнання результатів (навчання) у Болонському процесі»
5-8 грудня 2001 року Тампере, Фінляндія 13-а щорічна конференція EAIE, розгляд питань Болонського процесу
1-2 березня 2002 року Брюссель, Бельгія Болонський процес: Зона європейської вищої освіти: перспективи і розвиток для сільськогосподарських і зв’язаних з ними наук; компетенція випускників
21-23 травня 2003 рік Ґрац, Австрія Друга конференція представників європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій
19-20 вересня 2003 рік Берлін, Німеччина Третя зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту.

 

4. З Залучення європейських держав у Болонський процес

Рік підписання Болонської декларації Скорочена назва країни
Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція
Кіпр, Ліхтенштейн, Туреччина, Хорватія
Албанія, Андорра, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Македонія (Сербія і Чорногорія), Росія

 

5. Основні документи Болонського процесу.

Велика хартія університетів.У Болоньї 1988 року ректори 430 університетів в урочистій обстановці у присутності багатьох представників громадськості, урядовців та духовенства підписали Велику хартію. Цей документ окреслює фундаментальні принципи, якими мають керуватись університети, щоб забезпечити розвиток освіти та інноваційний рух у світі, який швидко змінюється. Метою документа стало відзначення найважливіших цінностей університетських традицій і сприяння тісним зв'язкам між університетами Європи. Однак, оскільки цей документ має універсальну спрямованість, його можуть підписувати також університети з інших регіонів світу.

Сорбонська декларація (була підписана Францією, Італією, Великобританією та Німеччиною 25 травня 1998 року як Спільна декларація про гармонізацію архітектури Європейської системи вищої освіти), в якій висувалися ідеї навчання протягом всього життя, створення відкритої Зони європейської вищої освіти, мобільності студентів та викладачів, гнучкості системи освіти, диверсифікації навчальних програм, їх міждисциплінарний характер; було схвалено створення загальної системи, спрямованої на зовнішнє визнання йполегшення мобільності студентів, а також розширення можливостей їх працевлаштування; було зроблено спробу створити Зону європейської вищої освіти, де національні особливості й спільні інтереси можуть взаємодіяти й посилювати один одного задля вигоди Європи, її студентів; пролунав заклик до інших європейських країн приєднатися з метою підсилення становища Європи у світі через плавно регульоване поліпшення й модифікацію освіти для своїх громадян.

Болонська конвенція, спільна заява європейських міністрів освіти, 18 червня, м.Болонь, яка була підписана 23 країнами світу. Підтверджуючи свою підтримку загальним принципам, викладеним у Сорбонській декларації, в документі ставиться за мету протягом перших трьох десятиріч ХХ століття затвердити загальноприйняту систему вчених ступенів бакалавра, магістра та/або кандидата наук; створити систему кредитів на зразок Європейської системи взаємозаліків (ECTS); забезпечити студентам доступ до навчальних можливостей, сприяти європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв і методологій; просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти, зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності й інтегрованих навчальних, дослідних і виховних програм.

У березні 2001 року в м. Саламанка зібралися представники понад 300 європейських навчальних закладів та їх представницьких організацій з метою обговорення основних цілей, принципів та пріоритетів європейської освіти, які вилилися в основні постулатиКонвенціі вищих навчальних закладів Європи "Формування європейського простору вищої освіти". Основними положеннями документу стали: автономність із відповідальністю навчальних закладів у формуванні своїх стратегічних цілей, визначенні першочергових завдань в освіті та дослідженнях; спрямовуванні своїх ресурсів, складанні програми навчання та формулюванні своїх критеріїв підбору викладацького складу та прийому студентів; освіта як суспільна відповідальність; вища освіта, що ґрунтується на наукових дослідженнях; організаційне розмаїття у галузі мов, національних систем, типів навчальних закладів та їхніх програм. Серед основних питань, які розглядалися були питання якості – як головної основоположної умови для довіри, відповідності, мобільності, сумісності та привабливості вищої освіти в Європейському просторі; формування довіри шляхом процедури «акредитації»; сумісність; мобільність; порівнянність кваліфікацій бакалаврських та магістерських рівні; привабливість умов навчання талановитих студентів усіх країн світу.

Вже у травні 2001 року у Празі відбулася Конференція міністрів вищої освіти Європи "На шляху до європейського простору вищої освіти", у ході якої представники 32 країн, що підписали документи проаналізували досягнення та визначили напрями і пріоритети на найближчі роки щодо розвитку процесу. Міністри знову підтвердили свою відданість меті створення Європейського простору вищої освіти до 2010 року. Міністри підтримали та розглянули звіт "На шляху Болонських домовленостей", замовлений утвореною після Болонської зустрічі робочою групою, і дійшли висновку, що закладені Болонською декларацією цілі отримали широке визнання і їх взято за основу для розвитку вищої освіти більшістю країн, які підписали декларацію, університетами та іншими закладами вищої освіти. Міністри знову підтвердили, що слід і надалі докладати зусиль до забезпечення мобільності студентів, викладачів, науковців та адміністративних праців­ників з метою надання можливості скористатися багатством Європейського простору вищої освіти, включаючи демократичні цінності, розмаїття культур, мов та систем вищої освіти. Окрім цього було визначено подальші заходи в світлі шести цілей Болонського процесу, прийнято систему зрозумілих і співвіднесених ступенів навчання, яка б головним чином ґрунтувалася на двох основних циклах; було розглянуто процес запровадження системи кредитів, забезпечення мобільності, сприяння європейській співпраці в гарантуванні якості, включення до програм європейського компонента та поліпшення привабливості Європейського простору вищої освіти.

У ході Конференції міністрів вищої освіти Європи «Утворення європейського простору вищої освіти», яка відбулася у Берліні, 19 травня 2003 року, наголошувалося на активній участі усіх партнерів процесу, самостійності університетів у прийнятті рішення щодо своєї внутрішньої організації та управління; навчальні заклади отримали заклик надалі впроваджувати реформи в усі сфери свого життя та активно залучати студентські спілки до участі у Болонському процесі та вважають студентство повноправним партнером в управлінні вищою освітою; вказується на потребу забезпечити гідні умови проживання та навчання для студентів, маючи на увазі, щоб вони могли успішно завершити курс навчання упродовж обумовленого строку без перешкод, пов'язаних із соціальною і економічною ситуацією в їхніх сім'ях; також відзначалася важливість збору даних про соціальне й економічне становище студентства.

Необхідно зазначити ще декілька значних нормативних постанов у процесі досягнення мети Болонського процесу:Витяги Конференції міністрів вищої освіти Європи “Європейський простір вищої освіти: виконання завдань” (Берген, 2005), Лондонське Комюніке (2007), Комюніке в Льовені і Лувені-Ля-Ньов (2009), Будапештсько-Віденська Декларація (2010)

Остання зустріч на рівні міністрів відбулася в Румунії (Бухарест) у квітні 2012 року. Наступні конференції на рівні міністрів будуть проведені у 2015, 2018 та 2020 роках.

 

 


Читайте також:

  1. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
  2. PR-відділ організації: переваги і недоліки
  3. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
  4. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
  5. Акти з охорони праці в організації.
  6. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  7. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
  8. Актуальні проблеми біоетики
  9. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
  10. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  11. Актуальність дослідження




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Система законодавства про інтелектуальну власність | Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.