Валютні курси, платіжний баланс і міжнародна система валютних курсів.

Під валютою розуміють грошові знаки у вигляді банкнот, монет і в інших формах, які в даний час є законними засобами платежу.

Валюта ділиться на національну та іноземну. Розрізняють валюти вільно конвертовані, частково конвертовані, неконвертовані, а також резервні.

Вільно конвертовані — валюти, що їх вільно й необмежено обмінюють на інші валюти.

Частково конвертовані — валюти країн, в яких застосовуються певні валютні обмеження для резидентів і окремих видів обмінних операцій.

Валюта неконвертована — валюта країн, заборонена до обміну на інші валюти без спеціального дозволу державних органів.

Класифікацію валют здійснює Міжнародний валютний фонд.

Резервні валюти - вільно конвертовані валюти провідних країн, які використовують для розрахунків та визначення цін на світових ринках і зберігають в офіційних резервах центральних банків.

Міжнародний товарообмін нерозривно пов'язаний з валютними курсами і валютним ринком, на якому торгують валютами.

Валютний курс— ціна грошової одиниці даної країни у грошових одиницях інших країн, або ціна чужоземної грошової одиниці в національних грошових одиницях.

Економісти розрізняють номінальний і реальний валютні курси. Номінальний валютний курс --це курс, за яким обмінюються валюти. Реальний валютний курс — відносна ціна товарів, виготовлених у двох країнах. Він показує, в якому співвідношенні обмінюються товари однієї країни на товари іншої країни.

Реальний валютний курс =Номінальний валютний курс * Рівень цін в країні

Рівень цін за кордоном

Від величини реального валютного курсу залежить величина чистого експорту. Якщо реальний валютний курс низький і ціни на вітчизняні товари низькі, то населення даної країни купуватиме менше чужоземних товарів і величина чистого експорту буде більша, бо іноземці будуть купувати більше товарів даної країни. Це стимулює експорт. Зворотній процес буває, коли реальний валютний курс буде високий. Отже, чистий експорт є функцією реального валютного курсу.

Величину реального валютного курсу визначають два чинники: поточний рахунок платіжного балансу і різниця між національними заощадженнями й інвестиціями.

Реальний валютний курс перебуває у стані рівноваги, якщо пропозиція національної валюти за кордон урівноважує попит на національну валюту, що його пред'являють чужоземці, які купують чистий експорт даної країни. На реальний валютний курс впливає бюджетно-податкова (фіскальна) політика як усередині даної країни, так і в інших.

Якщо уряд знижує рівень національних заощаджень за рахунок збільшення державних закупівель, то це зменшує величину (S-І) і відповідно NХ. Це сприяє утворенню дефіциту рахунку поточних операцій.

Що відбувається з реальним валютним курсом, якщо в інших країнах збільшують обсяг урядових закупівель і знижують податки? Такі дії призводять до скорочення рівня світових заощаджень і підвищення світової ставки процента. У наслідку знижується рівень внутрішніх інвестицій, зростає (S-І) і відповідно NХ. Додатне сальдо рахунку поточних операцій зростає.

На реальний валютний курс впливає і інвестиційна політика уряду. Стимулювання інвестиційного попиту державою призводить до збільшення національних інвестицій, тому величина (S-1) та NХ зменшується, виникає дефіцит рахунку поточних операцій, а рівноважне значення реального валютного курсу підвищується.

Існують три варіанти системи номінальних валютних курсів:

• система жорстко фіксованих валютних курсів;

• система гнучких (або плаваючих) валютних курсів;

• система регульованих гнучких (або плаваючих) валютних курсів.

Система жорстко фіксованих валютних курсів характеризується тим, що змінам валютного курсу під впливом попиту і пропозиції протистоїть втручання держави, яка через продаж іноземної валюти або скуповування власної утримує курс своєї валюти в певних межах стосовно законодавчо встановленого валютного паритету.

Гнучкі, або вільно плаваючі валютні курси складаються під впливом попиту і пропозиції на валюту.

Гнучкі, або вільно плаваючі валютні курси автоматично коригуються так, що в кінцевому підсумку сприяють зменшенню дефіциту й активу платіжного балансу. Водночас такі курси мають і суттєві недоліки: вони створюють невизначеність і ризик при здійсненні зовнішньоторговельних операцій. Щоб певною мірою усунути цей недолік, у сучасний період держави використовують гнучкі регульовані валютні курси.

Гнучкі регульовані валютні — це курси, які регулює держава для недопущення їх значних коливань.

Номінальний валютний курс залежить від реального валютного курсу і рівня цін у двох країнах.

Зміна номінального валютного курсу у процентному співвідношенні дорівнює зміні реального валютного курсу в процентному співвідношенні плюс різниця темпів інфляції у двох країнах.

На величину номінального валютного курсу конкретно впливають і такі фактори, як відносні зміни в доходах, відносні реальні процентні ставки, спекуляції валютою та ін.

Падіння ціни однієї валюти стосовно іншої валюти або всіх інших називається "знеціненням" валюти. Зростання ціни валюти стосовно іншої або всіх інших називається "подорожчанням" валюти.

У довготривалий період рівноважний валютний курс тяжіє до паритету купівельної спроможності,під яким розуміють співвідношення купівельної спроможності валют стосовно певного набору ("кошика") товарів і послуг.

Для досягнення певних економічних цілей держава може цілеспрямовано змінювати курс своєї валюти, якщо вона сама їх встановлює.

Цілеспрямоване зниження державою курсу своєї валюти стосовно інших валют для досягнення певних проміжних цілей економічної політики називається девальвацією. Девальвацію проводять для стимулювання сукупного попиту в економші. Наслідком девальвації буде збільшення експорту товарів, зменшення імпорту товарів унаслідок їх подорожчання, збільшення припливу чужоземного капіталу і зменшення його відпливу з держави.

Крім того, девальвація стимулює приїзд у країн чужоземних туристів і стримує виїзд власних громадян за кордон.

Цілеспрямоване підвищення державою курсу своєї валюти стосовно чужоземних валют для досягнення певних проміжних цілей економічної політики називається ревальвацією. Ревальвація стримує сукупний попит в економіці. Наслідки ревальвації є протилежні. Вона стримує експорт продукції і стимулює імпорт, сприяє відпливу капіталу з країни і гальмує його приплив. У галузі туризму ревальвація стримує приїзд у країну чужоземних громадян, зате стимулює закордонні поїздки власних громадян. Загалом від ревальвації виграють імпортери. Девальвація і ревальвація проводяться переважно в умовах системи жорстко фіксованих валютних курсів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Теорії міжнародної торгівлі.	\|	Міжнародні системи валютних курсів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.