III. Бухгалтерський баланс

1. Бухгалтерський баланс як елемент методу бухгалтерського обліку, його зміст і побудова

Баланс — це не просто складова частина методу бухгалтерського обліку, його елемент; це найважливіший документ бухгалтерської звітності, важливе джерело інформації для управління, планування, організації виробництва, нормування, аналізу, контролю. Баланс є облікова категорія, синтез облікових записів, а тому його треба вміти читати й критично оцінювати з погляду змісту, будови, раціонального використання даних.

Бухгалтерський баланс — це спосіб узагальненого відображення та економічного групування засобів господарства за їх видами та джерелами утворення в грошовій оцінці на відповідний момент, як правило, на 1-ше число місяця.

Засоби господарства і джерела їх утворення показуються в балансі в розрізі окремих економічних груп, які називаються статтями балансу. До кожної статті включаються однакові за економічним змістом засоби господарства чи джерела їх утворення.

Статті балансу поділяються на однойменні та комплексні. Однойменні статті відображають стан якогось одного виду господарських засобів чи джерел їх утворення. Комплексні статті відображають стан кількох видів господарських засобів чи джерел їх утворення.

Для поглибленої оцінки виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства даних балансу недостатньо, у зв'язку з чим використовують додаткову інформацію оперативного та статистичного обліку. Особливо це стосується І й ІІ розділів активу балансу, де неможливо дати характеристику технічного стану основних засобів, збереження виробничих запасів та інших товарно-матеріальних цінностей, реальності незавершеного виробництва, якщо не будуть проведені обстеження, спостереження, контрольні обміри фактичних обсягів виконаних робіт, контрольні запуски сировини й матеріалів у виробництво, інвентаризація.

Згруповані в II розділі активу балансу статті характеризують грошові кошти, розрахунки та інші активи. Вони відображають відвантажені товари, розрахунки з дебіторами та ін. Дебітори зазначаються в балансі розгорнуто: за товари, роботи і послуги; за одержаними векселями; за розрахунками з бюджетом; за виданими авансами і под. Грошові кошти (у касі, на розрахунковому рахунку, валютному рахунку, інші кошти) — це найважливіший показник, що характеризує фінансовий стан підприємства, його платоспроможність. Наявність достатніх грошових коштів — це гарантія стійкості та мобільності підприємства, забезпечення стабільності його роботи.

У III розділі активу балансу статей не існує. До складу цього розділу включені витрати майбутніх періодів, які мали місце в теперішньому періоді, але стосуються наступних періодів.

У I розділі пасиву балансу наведені статті, які характеризують власний капітал. Це статутний капітал, що відображається в балансі як сукупність внесків (у грошовому вираженні) учасників / власників у спільне майно під час створення підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, що їх визначено установчими документами. Тут показані і розглядаються також інші капітали (пайовий, резервний, вилучений і т. д.). Прибуток, його використання чи збиток протягом року відображаються в цьому балансі окремими статтями розгорнуто. Затверджені суми використаного за звітний рік прибутку списуються під час складання річного бухгалтерського звіту. У річній звітності може бути відображеним тільки невідшкодований збиток чи нерозподілений прибуток звітного року.

До II розділу пасиву балансу входять статті, у яких показані резерви (на майбутню оплату відпусток; на виплату винагороди за вислугу років працівникам, включаючи відрахування на державне соціальне страхування від цих сум, на виробничі витрати для підготовчих робіт на промислових підприємствах із сезонним виробництвом та майбутні витрати для ремонту предметів прокату), що створюються на підприємстві з метою рівномірного включення майбутніх витрат у витрати виробництва чи обігу звітного періоду підприємства. У складі цього розділу також знаходиться стаття «Цільове фінансування», де відображаються залишки коштів цільового фінансування та цільових надходжень із бюджету й інших джерел.

У III розділі пасиву балансу наведені статті, які характеризують довгострокові зобов’язання: довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові зобов’язання, відстрочені податкові зобов’язання і т. ін.

Статті IV розділу пасиву балансу відображають розрахунки та інші пасиви. Це кредиторська заборгованість підприємства: банкам (за короткострокові кредити й позики); постачальникам; бюджету; зі страхування; з оплати праці; дочірнім підприємствам; іншим кредиторам та ін.

У V розділі пасиву балансу статей не існує. У ньому показуються доходи наступних періодів, які включають у себе доходи, отримані протягом поточного або звітного періоду, які належать до наступних звітних періодів.

Отже, статті балансу згруповані так, щоб, порівнюючи підсумки розділів активу і пасиву та окремих їх показників, можна було робити загальні висновки про фінансово-господарську діяльність підприємства.

Природа балансу потребує рівності його активу й пасиву. Це зумовлене тим, що в активі відображаються засоби підприємства, а в пасиві – джерела їх формування.

Процес складання балансу регламентований Урядом України та відповідними державними органами. Особливо це стосується кінцевого (річного) балансу, складання якого потребує обов'язкової інвентаризації його статей. Тому практичні працівники, причетні до складання місячних, квартальних та річних балансів, повинні дотримуватися таких вимог до балансу:

1. Своєчасність — складання та подання балансу за призначенням у належний термін.

2. Повнота — відображення в ньому стану майна всіх структурних підрозділів, відділів, філій, що входять до складу підприємства.

3. Об'єктивність — вірогідність балансу, що базується на даних поточного бухгалтерського обліку.

4. Реальність — відповідність його статей дійсності.

5. Наступність — зв'язок звітного балансу з попередніми балансами за формою, будовою, змістом, відповідністю кореспонденції та оцінки.

6. Точність — відповідність показників балансу показникам інших звітних форм.

7. Ясність — доступність для розуміння не тільки особами, які його складали та підписували, а й усіма спеціалістами, які його вивчатимуть.

Мета балансу — відобразити стан господарських засобів та джерел їх утворення на певну дату. Звідси випливає, що баланс є синтез професійних дій фахівців з обліку, інструмент визначення економічних, юридичних та господарських відносин підприємства, передумова для ефективного нормування, поточного та перспективного планування, найважливіший звітний документ.

Баланс з особливою чіткістю відображає фінансовий стан підприємства, зокрема, показує, чиї кошти вкладені в підприємство, як вони розміщені, чи є довгострокові позики, чи забезпечене покриття зобов'язань перед кредиторами й ін.

Баланс як звітний документ має неоціненний практичний зміст. Цим документом підприємство звітує перед своїм керівним органом, податковою адміністрацією, статистичними органами, кредитними установами. На підставі балансу та відповідних звітних форм визначають правильність указаного чистого прибутку, установлюють величину податків, обов'язкових внесків та платежів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Метод бухгалтерського обліку	\|	Оцінка та групування статей балансу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.