• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Баланс азоту

Роль печінки обміні білків

Потреба в білках

Важливою є не тільки біологічна цінність білка, але і їх кількість. При недостатньому надходженні білків затримується розумовий розвиток, ріст дітей, зменшується опорність організму до інфекцій, знижується працездатність. Кількість білка, що потрібна організму залежить від віку, статі, фізіологічного стану.

Білковий мінімум – це 25 – 35 г за добу,

Біологічній оптимум – 1г (на кг маси, що ≈ 100 г за добу)

Для грудної дитини 3 – 3.5 г на 1 кг маси

Для людей, що займаються фізичною працею, вагітних ця норма збільшується до 130 -140 г на добу

В харчовому раціоні людини повинно бути не менше 30% білків тваринного походження, біологічна цінність яких становить 80-100, біологічна цінність рослинних білків 60-70.

Активний розпад білків відбувається навіть при тривалому голодуванні. У дорослої людини руйнується за добу ≈ 23 г білка (це коефіцієнт зношування)

В печінку надходять:

- АК, що утворились із їжі і всмоктались в кишечнику;

- АК, що утворились при руйнуванні власних білків.

Ця суміш амінокислот ендогенно – екзогенного походження є джерелом анаболічних і катаболічних реакцій в організмі.

За допомогою ізотопної методики доведено, що ⅔ амінокислот мають ендогенне походження, а ¹∕₃ утворюється з білків їжі.

В печінці відбуваються процеси:

1. Знешкодження NH₃ до сечовини.

2. Відбувається утворення нових амінокислот.

Кінцевими продуктами розщеплення білків є сечовина, сечова кислота, креатинін.

Особливість білкового обміну в тому, що в організмі відсутнє депо білку, весь білок входить до складу клітки, тканин, рідин.

Тому, якщо надходження білка буде нерегулярним, або припиниться, то всі потреби пластичного обміну будуть задовольнятися за рахунок ендогенних білків, що може призвести до білкового голодування і виснаження організму.

Якщо з їжею буде надходити більше білків, то надлишки амінокислот будуть перетворюватись на глікоген або жир.В зв’язку з тим, що кінцевим продуктом всіх білкових перетворень є азот, то зручніше проводити розрахунки не білкового, а азотистого балансу.

Про кількість білка, що розпався в організмі, можна зробити висновок за кількістю виведеного з організму азоту, оскільки він є складовою частиною білка. У білку знаходиться 16 % азоту. Тобто 1 г азоту міститься в 6,25 г білка. Це білковий коефіціент.

Для характеристики білкового обміну використовують визначення азотистого балансу. Для цього необхідно знати кількість білка, що надійшов з їжею, і кількість білка, що розщепився в організмі, тобто зіставити надходження і затрати білка. Білок потрапляє в організм з їжею, а незначна частина його, що не засвоїлася, виділяеться з випорожненнями.

Кількість білка, що розщепився в організмі, визначають за вмистом азоту в сечі. Перемножуючи кількісь азоту в сечі на 6,25 г, виначають затрати білка.

Розрізняють 3 види азотистого балансу:

Азотиста рівновага, позитивний азотистий баланс і від’ємний азотистий баланс.

1. Азотиста рівновага – це стан, при якому кількість виведеного азоту дорівнює кількості азоту, що надійшов. Азотиста рівновага спостерігається у дорослої людини.

2. Позитивний азотистий баланс – це стан, при якому кількість азоту, що надходить, переважає над кількістю виведеного азоту. Позитивний азотистий баланс – це нормальний стан для організму, що росте. Діти потребують більшої кількості білка для процесів росту, нормального фізичного і розумового розвитку. Позитивний азотистий баланс спостерігається в нормі у вагітних жінок, а також у спортсменів, в яких іде ріст м’язової маси (культуристи). Цей стан характерний також для людей у період одужання після важких інфекційних захворювань або після тривалого голодування, коли білок витрачається на відновлення тканин.

3. Негативний азотистий баланс – це стан, при якому кількість виведеного азоту переважає над кількістю азоту, що надходить в організм. Він розвивається при білковому голодуванні, коли кількість білка на добу становить нижче 30 г. Для цього може призводити надходження в організм неповноцінних, в основному рослинних білків, а також розпад власних тканин, який спостерігається у виснажених людей.

Читайте також:

1. III. Бухгалтерський баланс
2. Азотування
3. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
4. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
5. Аналіз ліквідності балансу
6. Баланс (початковий)
7. Баланс банку.
8. Баланс борошна
9. Баланс грошових надходжень
10. Баланс м’яса свиней в України у забійній масі (2003 – 2005 рр. та прогноз на 2006 р.), тис. т
11. Баланс на 1 вересня

Переглядів: 8637