• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Баланс грошових надходжень

Таблиця 10.1

Завдання та методи поточного фінансового планування.

Фінансовий план показує обсяг фінансових ресурсів, які потрібні підприємству для поточної й довгострокової діяльності. Виконання фінансового плану вимагає повсякденного оперативного контролю за платежами й надходженнями матеріальних цінностей виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками. Важливе місце в оперативно-фінансовій роботі підприємства займає своєчасне погашення кредиторської заборгованості, своєчасне стягнення дебіторської заборгованості.

Для визначення фінансових потреб підприємства в коштах використовуються три основних методи:

1) метод відсотка від товарообігу;

2) метод балансу грошових надходжень;

3) метод обліку оборотності оборотних коштів.

Метод відсотка від товарообігу дозволяє визначити фінансові потреби в робітником капіталі. Аналізуючи попередні фінансові звіти, фінансовий менеджер визначає залежність різних активів і пасивів від обсягу продажу товарів.

Величина фінансових ресурсів, які необхідно залучити із зовнішніх джерел, визначається по формулі:

Фви = А / Т х ΔТ - П / Т х Δ Т - К х Т (10.1),

де Фви – необхідне фінансування за рахунок зовнішніх джерел;

А – активи, які змінюються залежно від товарообігу;

Т – обсяг товарообігу;

П – пасиви, які змінюються залежно від товарообігу;

Δ Т – запланована зміна обсягу товарообігу за рік;

К – відношення чистого прибутку після виплати дивідендів до товарообігу.

Метод балансу грошових надходжень – це прогнозування майбутніх фінансових потреб підприємства на основі балансу грошових надходжень. За допомогою цього методу фінансист щомісяця порівнює кошти, які будуть надходити, із сумами до виплати й визначає надлишок надходжень або їхній дефіцит. У підсумку складається прогнозний баланс грошових надходжень.

По методу обліку оборотності коштів мінімальна сума грошей, що необхідні підприємству для проведення своїх операцій, визначається по формулі:

Кількість днів, які проходять між числом покупки сировини й матеріалів, і числом надходження виручки від реалізації продукції, називається циклом обороту коштів (фінансовий цикл).

методи фінансового планування – це способи й прийоми розрахунків показників фінансового плану.

Методами фінансового планування є:

1) нормативний метод;

2) балансовий метод;

3) розрахунково-аналітичний метод;

4) метод оптимізації;

5) економіко-математичне моделювання.

Сутність нормативного методу планування фінансових показників укладається в тім, що на основі заздалегідь установлених норм і техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкта господарювання у фінансових ресурсах і в їхніх джерелах. Такими нормативами є ставки податків, ставки тарифних внесків і зборів, норми амортизаційних відрахувань, нормативи оборотних коштів та ін.

Сутність балансового методу укладається в забезпеченні покриття видатків відповідними доходами, тобто відбувається вв'язування кожної статті видатків і джерела її покриття (джерела доходів).

Шляхом побудови балансів досягається ув'язування наявних фінансових ресурсів і фактичної потреби в них. Балансовий метод застосовується насамперед при плануванні розподілу прибутку й інших фінансових ресурсів, плануванні потреби надходжень коштів у фінансові фонди - фонд нагромадження, фонд споживання та ін. Наприклад, балансове ув'язування по фінансових фондах має вигляд:

Він + П = Р + Ок (10.4),

де Він – залишок коштів фонду на початок планового періоду, грн.;

П – надходження коштів до фонду, грн.;

Р – витрата коштів фонду, грн.;
Ок – залишок коштів на кінець планового періоду, грн.

Сутність розрахунково-аналітичного методу планування фінансових показників укладається в тім, що на основі аналізу досягнутої величини фінансового показника, прийнятого за базу, і індексів його зміни в плановому періоді розраховується планова величина цього показника. Даний метод планування широко застосовується в тих випадках, коли відсутні техніко-економічні нормативи, а взаємозв'язок між показниками може бути встановлена побічно, на основі аналізу їхні динаміки й зв'язків.

Розрахунково-аналітичний метод широко застосовується при плануванні суми прибутку й доходів, визначення величини відрахувань від прибутку у фонди нагромадження і споживання, по окремих видах використання фінансових ресурсів та ін.

Сутністю методу оптимізації є багатоваріантність: з декількох варіантів планових розрахунків вибирається найбільш оптимальний варіант. При оптимізації можуть застосовуватися наступні критерії вибору:

1) максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;

2) мінімум фінансових втрат;

3) мінімум поточних витрат;

4) максимум отриманого прибутку.

У ринковій економіці в процесі фінансового планування застосовується економіко-математичне моделювання. Воно дозволяє знайти кількісне вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками й факторами, які їх визначають.

Економіко-математична модель являє собою точний математичний опис факторів, що характеризують структуру й закономірності зміни даного економічного явища за допомогою математичних прийомів (рівнянь, нерівностей, таблиць, графіків). Моделювання може будуватися по функціональному або кореляційному зв'язку. Функціональний зв'язок виражається рівнянням виду:

Y = f(x), (10.5)

де Y – залежний показник;

х – фактори.

Алгоритм розроблення планового показника може бути представлений у вигляді схеми.

Рис. 10.1. Процес розробки планового показника

із застосуванням економіко-математичної моделі

В економіко-математичну модель повинні включатися тільки основні фактори. Перевірка якості моделей провадиться практикою. Практика застосування моделей показує, що складні моделі з безліччю параметрів виявляються найчастіше не придатними для практичного використання. Планування основних фінансових показників на основі економіко-економічного моделювання є основою для функціонування автоматизованої системи управління фінансами.

Читайте також:

1. III. Бухгалтерський баланс
2. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
4. Аналіз грошових активів підприємства
5. Аналіз грошових активів підприємства.
6. Аналіз грошових коштів
7. Аналіз грошових коштів підприємства
8. Аналіз ліквідності балансу
9. Аналіз руху грошових коштів та дебіторської заборгованості
10. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
11. Аналіз руху та ефективності формування грошових потоків
12. Аудит грошових документів та грошових коштів у дорозі.

Переглядів: 3483