МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Основна мета фінансового планування полягає в тому, щоб оцінити потреби у фінансових ресурсах, визначити джерела фінансування й напрямку використання коштів.ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПІДПРИЄМСТВІ Питання: 1. Сутність та зміст фінансового планування на підприємстві. 2. Завдання та методи поточного фінансового планування. 3. Інформаційна база фінансового планування.
1. Сутність та зміст фінансового планування на підприємстві. За ринкової економіки значно підвищується матеріальна відповідальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросло значення перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємств. Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників. Фінансове планування – це розрахунок обсягу фінансових ресурсів по джерелах формування й напрямкам цільового використання відповідно до виробничих і маркетингових показників підприємства на планований період. Завдання фінансового планування: 1) забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної й фінансової діяльності; 2) виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення прибутку за рахунок ощадливого використання коштів; 3) встановлення раціональних фінансових відносин з бюджетом, банками й контрагентами; 4) дотримання інтересів акціонерів і інших інвесторів; 5) контроль за фінансовим станом, платоспроможністю й кредитоспроможністю підприємства. Фінансове планування необхідно для фінансового забезпечення розширеного кругообігу виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, що забезпечують платоспроможність і фінансову стабільність підприємства. Фінансове планування ґрунтується на наступних принципах: 1) принцип повноти (фінансові плани повинні охоплювати всі види діяльності підприємства); 2) принцип обґрунтованості (показники фінансового плану повинні забезпечувати досягнення поставлених цілей і завдань); 3) принцип реальності (при складанні планів ураховуються всі можливі обмеження фінансових ресурсів, витрати визначаються на основі прогресивних норм і нормативів за допомогою відповідних методів); 4) принцип інтегрованості (показники фінансового плану повинні бути погоджені й ув'язані між собою); 5) принцип гнучкості (показники повинні вчасно переглядатися й коректуватися при зміні зовнішнього середовища, цілей підприємства); 6) принцип економічності(витрати на сам процес планування повинні порівнюватися з одержуваними результатами). Залежно від періоду фінансового планування розрізняють: 1) прогнозування фінансової діяльності – кілька років (звичайно 3 – 5 років); 2) поточне фінансове планування – квартал, рік; 3) оперативне фінансове планування – до 1 місяця. Стратегія – це визначення довгострокових цілей і завдань підприємства, прийняття курсу дій і розподіл ресурсів, необхідних для виконання поставлених цілей. Під фінансовою стратегією розуміється формування стратегічних довгострокових цілей фінансової діяльності й вибір найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення. Завдання фінансової стратегії: 1) визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей; 2) налагодження перспективних фінансових взаємовідносин із суб’єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами; 3) фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності на перспективу; 4) вивчення економічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів, розроблення та вжиття заходів із забезпечення фінансової стійкості; 5) розроблення способів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємства. Формування фінансової стратегії підприємства здійснюється в такій послідовності: 1) визначення періоду реалізації стратегії; 2) аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища діяльності підприємства; 3) формування стратегічної мети фінансової діяльності; 4) розроблення фінансової політики підприємства; 5) розроблення системи заходів із забезпеченням реалізації фінансової стратегії; 6) оцінка розробленої фінансової стратегії. Фінансова стратегія носить підлеглий характер стосовно загальної стратегії економічного розвитку підприємства. Тому період формування фінансової стратегії дорівнює або менше, ніж період формування загальної стратегії. На формування фінансової стратегії великий вплив робить зовнішнє середовище - економічні, фінансові, кредитні, конкурентні й інші умови, з якими зіштовхується підприємство в процесі своєї діяльності. Зовнішнє середовище характеризується непередбачуваністю й невизначеністю. Тому якість планування залежить від повноти обліку змін всіх факторів зовнішнього середовища. Формування стратегічних цілей фінансової діяльності повинне бути спрямоване насамперед на реалізацію головної мети фінансового менеджменту – максимізацію ринкової вартості підприємства (або його акцій). Цільова модель фінансової стратегії повинна забезпечувати підприємству постійний ріст його ринкової вартості при нейтралізації погрози банкрутства. Цілі фінансової стратегії повинні забезпечувати також реалізацію цілей загальної стратегії економічного розвитку підприємства, які забезпечуються при наступних умовах: 1) достатності капіталу для формування необхідних активів; 2) оптимальності якісної структури активів і фінансової структури капіталу; 2) прийнятності рівня фінансових ризиків; 3) фінансових інноваціях (вихід на нові сегменти фінансового ринку, використання нових грошових і фондових інструментів, впровадження нових технологій проведення фінансових операцій та ін.). Формування стратегічних цілей фінансової діяльності одержує своє відбиття в розробці певної системи перспективних фінансових нормативів. У якості цільових стратегічних нормативів можуть бути встановлені: 1) середньорічний темп росту власного капіталу; 2) коефіцієнт рентабельності власного капіталу; 3) співвідношення оборотних і необоротних активів; 4) мінімальний рівень ліквідності активів (коефіцієнт поточної платоспроможності); 5) мінімальне співвідношення власного й усього використовуваного капіталу (коефіцієнт автономії); 6) співвідношення довго- і короткострокової заборгованості; 7) граничний рівень фінансових ризиків. Конкретизація показників фінансової стратегії по періодах реалізації передбачає встановлення послідовності й строків досягнення окремих цілей і завдань. Читайте також:
|
||||||||
|