Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Активи як об’єкт фінансового менеджменту

Література: 1, 6, 8, 11, 12.

Активи являють собою ресурси, які перебувають у розпорядженні підприємства і використання яких веде до збільшення економічних вигід у майбутньому. До них відносять усі існуючі матеріальні цінності, нематеріальні активи та кошти, що належать підприємству на певну дату.

Згідно з П(С)БО 2 «Баланс» активи підприємства поділяються на оборотні та необоротні активи. Оборотні активи являють собою частину майна підприємства, яка втілена в матеріально-виробничих запасах, не закінчених розрахунках, залишках грошових коштів і фінансових вкладеннях. Для оборотних активів як частини авансованого капіталу підприємств характерні такі відмінні ознаки:

- вони мають бути заздалегідь вкладені, тобто авансовані до отримання виручки від реалізації продукції;

- оборотні активи як ліквідні ресурси не витрачаються і не споживаються, але постійно повинні поновлюватися в господарському обігу;

- абсолютна потреба в оборотних активах залежить передусім від обсягу господарської діяльності, умов постачання та збуту. Недостатність їх або неефективне використання негативно впливає на фінансовий стан підприємства.

До оборотних активів належать: виробничі запаси, незавершене виробництво; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; дебіторська заборгованість за розрахунками; інша поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти в національній та іноземній валютах; інші оборотні активи.

Необоротні активи являють собою частину майна підприємства, яка багаторазово бере участь у процесі господарської діяльності і переносить свою вартість на готову продукцію шляхом нарахування амортизаційних відрахувань.

До необоротних активів належать: нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи.

У балансі активи підприємства розміщені у трьох розділах:

розділ — необоротні активи; '

розділ — оборотні активи;

розділ — витрати майбутніх періодів.

Активи підприємства можна класифікувати за такими ознаками:

1. Залежно від об’єкта управління:

а) необоротні активи: основні засоби, незавершене будівництво, устаткування, призначене до монтажу; довгострокові фінансові інвестиції;

б) оборотні активи: виробничі запаси; готова продукція; неза­вершене виробництво; дебіторська заборгованість; грошові кошти; поточні фінансові інвестиції.

2. Залежно від характеру володіння активами:

а) власні активи: до них належать активи підприємства, які постійно перебувають у його володінні і відображаються в балансі;

б) орендовані активи: активи, які тимчасово перебувають у володінні підприємства відповідно до укладених угод оренди (лізингу).

3. Залежно від характеру обслуговування:

а) операційні активи: активи, які безпосередньо використовуються в комерційно-виробничій діяльності підприємства з метою отримання операційного прибутку;

б) інвестиційні активи: сукупність майнових цінностей під­приємства, пов’язаних із здійсненням його інвестиційної діяльності. До складу інвестиційних активів включають: незавершене будівництво; устаткування, призначене до монтажу; довгострокові фінансові інвестиції, короткострокові фінансові вкладення.

4. Залежно від характеру фінансових джерел формування активів:

а) валові активи: сукупність майнових цінностей підприємства, сформованих за рахунок власних і залучених коштів;

б) чисті активи: сукупність майнових цінностей підприємства, сформованих виключно за рахунок власних коштів. Вартість чистих активів визначається за формулою:

 

; (6.1)

 

де ЧА — вартість чистих активів;

А — загальна сума активів підприємства;

ПК — загальна сума позикових коштів.

Характеризуючи активи як об’єкт управління, необхідно відзначити особливості їх окремих складових. Зокрема, необоротні активи є найменш мобільною частиною майна підприємства, основна відмінність якої полягає в багаторазовому використанні в процесі господарської діяльності і частковій амортизації протягом кожного операційного циклу. У процесі формування й управління необоротними активами необхідно враховувати їх переваги і недоліки порівняно з оборотними активами. Основними перевагами необоротних активів порівняно з оборотними є: менший ризик впливу інфляційного процесу та можливе збільшення ринкових цін на нерухомість вищими темпами, ніж темпи інфляції; тривалий період використання у виробничому процесі, здатність приносити стабільний прибуток у разі несприятливої господарської діяльності.

До їх недоліків слід віднести низький рівень маневреності, неможливість швидко змінити структуру вкладних коштів, низький рівень ліквідності і неспроможність забезпечити потік платежів за погіршення платоспроможності підприємства.

Водночас у процесі управління оборотними активами слід враховувати переваги і недоліки їх порівняно з необоротними активами. До основних переваг можна віднести таке: можливість швидкого перетворення оборотних активів у грошові кошти, вища ліквідність, перебування частини оборотних активів у вигляді готових засобів платежу, можливість підвищити швидкість обігу раціональним управлінням.

Недоліками можна вважати: можливе інфляційне знецінення грошових коштів, додаткові витрати на утримання зайвих оборотних активів, вищий рівень фінансових ризиків.

Загальною інформаційною базою в управлінні активами є баланс підприємства і передусім його актив. Ця інформація може задовольнити широке коло користувачів - як зовнішніх, так і внутрішніх.

Оскільки кредитори мають першочергові права щодо майна підприємства, для задоволення їхніх потреб інформація балансу класифікується у такий спосіб, щоб наочно відобразити платоспроможність підприємства, тобто ймовірність погашення заборгованості у разі його ліквідації.

У зв’язку із зазначеним вище важливою умовою визначення платоспроможності підприємства є об’єктивна оцінка його активів.

Активи визначаються і відображаються в балансі у грошовому виразі з використанням певної бази оцінки. Такою базою, яка найчастіше береться підприємствами за основу під час складання балансу, є попередня їх собівартість, тобто активи відображаються за сумою грошових коштів, яка була сплачена підприємством за відповідний актив у момент їх придбання.

Водночас зазначена оцінка може комбінуватися з іншими оцінками залежно від призначення даного активу.

Зокрема, нематеріальні активи відображаються в балансі за собівартістю їх придбання чи створення. Якщо нематеріальні активи надійшли у результаті обміну на інші активи, то їх собівартість визначається за отриманою вартістю активу. Отримана вартість нематеріального активу - це сума, за якою актив може бути обміняний чи отриманий в операції між зацікавленими сторонами.

До основних засобів належать матеріальні активи підприємства, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року або операційний цикл більший за рік.

Основні засоби оцінюються за первісною вартістю у сумі фактичних витрат на їх придбання, будівництво, монтаж, налагодження, доставку, сплату митних зборів і передбачених податків (якщо податки не відшкодовуються підприємству).

Незавершене будівництво являє собою суму інвестицій, вкладених у будівництво, що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

Довгострокові фінансові інвестиції — це фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізованими в будь-який момент.

Фінансові інвестиції - активи, які вкладаються підприємством з метою збільшення прибутку за рахунок процентів, дивідендів, зростання вартості капіталу або отримання інших вигід для інвестора. Фінансові інвестиції— це вкладення в придбані цінні папери, внески до статутних фондів інших підприємств.

Довгострокова дебіторська заборгованість являє собою заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка буде погашена у термін понад один рік з дати відображення в балансі. Наприклад, заборгованість орендаря за фінансовою орендою.

За статтею «Відстрочені податкові активи» відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок виникнення тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

За статтею «Інші необоротні активи» відображаються всі інші необоротні активи, які не є нематеріальними активами, основними засобами, довгостроковими фінансовими інвестиціями, довгостроковою дебіторською заборгованість та відстроченими податковими активами.

Управління активами становить значну частину операцій фінансового менеджменту. Це пов’язано з великою кількістю елементів матеріально-речового складу, які потребують індивідуалізації управління, важливою роллю в забезпеченні платоспроможності підприємства, рентабельності продукції та результатів фінансової діяльності підприємства.

 


Читайте також:

  1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
  2. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
  3. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
  4. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
  5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  6. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
  7. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
  8. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  9. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
  10. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
  11. Аналіз зарубіжних концепцій менеджменту




Переглядів: 1113

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
РОЗДІЛ 6. УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ | Управління оборотними активами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.