Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.

Спрямованість особистості

Воля бере участь у саморегуляції особистості, втілює її в діях, поведінці та вчинках.

V в рівні прояву процесу самоусвідомлення.

Роль емоційно-вольової сфери особистості

V Переважно на основі процесів уяви формується образ «прспективного Я», функція якого полягає в проектуванні свого життя.

V Уява бере активну участь у формуванні можливого, майбутнього та ідеального «Я» особистості.

Роль уяви у становленні самосвідомості

V в онтогенезі самосвідомість розвивається в міру ускладнення соціальних зв’язків дитини, суттєвою умовою її виникнення є засвоєння мовлення.

Роль мовлення в становленні самосвідомості

V визначає організацію поведінки, глибину процесу самоусвідомлення, самооцінки та самокерування.

Роль мислення в становленні самосвідомості

Структуру самосвідомості складають розуміння себе як суб'єкта мислення, диференціація “своїх” і “чужих” думок, усвідомлення ще не вирішеної проблеми, мотивів своєї мисленєвої діяльності.

Мислення як процес формування знань про власне мислення, якості розуму, тобто виникають думки про думки, роздуми про мислення.

v завдяки операціям узагальнення, аналізу, синтезу, судження особистість формує стійкі концепти про самого себе, які утворюють консистентну структуру, яка реалізується у ставленні до себе та «Я-концепції» особистості (Н.І.Сарджвеладзе);

v формує знання про себе, є основою рефлексії;

v підтримує внутрішню узгодженість і стійкість Я;

v керує потребово-мотиваційною сферою через опосередковане пізнання власних станів;

v у зв’язку з розвитком мовлення виникає можливість розрізняти сигнали, що поступають ззовні та з середини і присвоювати їм різні назви, тобто у людини виникають передумови виділення себе з навколишнього світу (І.М.Сеченов).

v Отже, мовлення є суттєвою умовою виникнення процесу усвідомлення себе, оформлення знань про себе та ставлень до себе у словах, що наділені відповідним змістом.

v Процеси уяви конструюють можливе «Я» та ідеальне Я, через співвідношення та співставленням змісту реального буття особистості «тут та тепер» з можливими та ідеальними проявами особистості.

Емоції та переживання формують самооцінку та емоційно-оцінне ставлення, що виявляються:

v в породженні суб’єктивного ставлення людини до себе за критерієм позитивності/негативності;

v в усвідомленні цінності власної особистості та її ставлень для себе;

v в організації поведінки;

v визначає: значимі відчуття, образи власного тіла, переживання та спонукання людини;

v міру стійкості та постійності власної особистості;

v значиму діяльність людини, на основі оцінки якої роблять висновки стосовно свого «Я»;


Читайте також:

  1. Агностик, суб’єкт пізнання, субстанція
  2. Видатки на господарські потреби та інші поточні видатки
  3. Види і мотиви злиття і поглинання
  4. Визначення потреби в матеріалах
  5. Визначення потреби в оборотних коштах
  6. Визначення потреби в оборотних коштах
  7. Визначення потреби організації у персоналі як основа для прогнозування і планування його розвитку
  8. Визначення потреби підприємства в оборотних активах
  9. Визначення потреби підприємства в оборотних активах
  10. Визначення потреби у підготовці персоналу, цілей навчання, розробка навчальних планів і програм
  11. Використовування методів наукового пізнання




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Мислення як процес формування будь-якого знання про себе, яке реалізується у підтримці внутрішньої узгодженості, стійкості “Я” та адекватній оцінці своїх можливостей. | Таким чином, Я-концепція як базова складова самосвідомості, формуючись на основі психічних явищ, у подальшому регулює ними.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.