Таким чином, Я-концепція як базова складова самосвідомості, формуючись на основі психічних явищ, у подальшому регулює ними.

Усі означені психічні явища взаємодіють між собою та сприяють формуванню самосвідомості, яка, за Р.М. Грановською, є вершиною розвитку вищих психічних функцій і забезпечує здатність людини усвідомлювати зовнішній світ, відокремлювати себе з нього, а також пізнавати, переживати свій внутрішній світ і певним чином ставитись до себе.

V напрям усвідомлення власного «Я», що ґрунтується на моральних принципах, якими керується людина, оцінюючи свою особистість.

В.В.Столін, розглядаючи смисл “Я” як одиницю самосвідомості, виділяє в ньому когнітивні процеси (значення); емоційні переживання (чуттєва тканина); мотиви та цілі; риси, властивості, здібності суб’єкта, що подано в 1.

Емоційні переживання

Когнітивні конструкції

Схема 3.1

Схема будови смислу “Я” (за В.В. Століним)

Зміст схеми смислу “Я”

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.	\|	V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.