Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.

Індукція - це рух думки (пізнання) від фактів, окремих випадків до загального, на підставі міркування, в якому загальний висновок будується на основі часткових. Основою індукції є дослід, експеримент.

Ідеалізація – розумова процедура формування абстрактних (ідеалізованих) об’єктів, принципово нездійсненних в дійсності («ідеальний газ» тощо).

Узагальнення – процес встановлення загальних властивостей и ознак об’єкта, який щільно пов'язаний з абстрагуванням, за результатами якого визначаються загальні поняття, в яких відображено первинні істотні ознаки предметів та явищ певного класу, від яких можна перейти до узагальненого поняття.

Абстрагування – процес уявленого відволікання від ряду властивостей і відношень досліджуваного явища з одночасним виділенням якостей, що цікавлять дослідника (у першу чергу істотних, загальних).

Синтез - поєднання окремих сторін, частин об'єкта дослідження в єдине ціле.

Аналіз – реальний або уявний розподіл об’єкта на складові частини и синтез – їх об’єднання у єдине органічне ціле. Різновидами аналізу є класифікація та періодизація.

Загальнологічні методи пізнання

Історичний метод базується на вивченні реальної історії об'єкта в усій багатогранності з урахуванням деталей і випадковості та виявленні історичних фактів у хронологічній послідовності.

Абстрагуванняу розумовій діяльності носить універсальний характер, тому що процес мислення безпосередньо пов'язаний з ним або з використанням його результатів.

Абстрагування поділяють на декілька видів:

· ототожнення, тобто окреслення загальних властивостей та відносин об'єктів дослідження, встановлення тотожного у них, абстрагування від різниці між ними, об'єднання об'єктів у певний клас;

· ізолювання - виокремлення деяких властивостей та відносин, що розглядаються як самостійні предмети дослідження;

· потенційна здійсненність - одна із абстракцій математики і логіки, що полягає у відверненні реальних меж конструктивних можливостей, обумовлених обмеженістю нашого життя в просторі, в часі і в матеріалах.

Дедукція - виведення одиничного, окремого з певного загального положення, твердження; рух думки від загальних тверджень до тверджень щодо окремих предметів та явищ. Якщо початкові положення є встановленою істиною, то за цим методом завжди отримується істинний висновок. За допомогою дедуктивних висновків виводять певну думку із інших думок.

Моделювання – метод дослідження певних об’єктів шляхом відтворення їх характеристик на моделі, яка являє собою аналог того або іншого фрагменту дійсності. Між моделлю та об’єктом має існувати подібність у фізичних характеристиках, структурі, функціях тощо. Моделювання має дві основні форми: предметне (фізичне) та знакове (наприклад, математичне, комп’ютерне моделювання).

Системний метод полягає у розгляді об'єкта дослідження як системи, що об'єднує певну множину взаємодіючих елементів в єдине ціле; взаємозв'язок системи і її складових підпорядковується діалектиці цілого і часткового, загального й окремого .

Загальна сукупність загальнологічних методів є основою еконо-міко-статистичного аналізу, який на підставі емпіричних даних, їх завдання і узагальнення та пізнання природи причинно-наслідкових зв'язків дозволяє напрацювати механізми адаптації і зміни середовища діяльності досліджуваних об'єктів економічної системи.

5. Методи емпіричного пізнання :

Розглянемо емпіричні методи дослідження. Перший із них — спостереження, тобто активний пізнавальний процес, що спирається насамперед на роботу органів чуттів людини та його предметну матеріальну діяльність.

Окремим випадком спостереження є експеримент — метод наукового дослідження, який припускає втручання у природні умови існування предметів і явищ, відтворює визначені сторони предметів і явищ у спеціально створених умовах з метою вивчення їх без супутніх обставин.

Порівняння – пізнавальна операція, яка дозволяє встановити подібність або відмінність об’єктів (або ступенів розвитку одного й того ж об’єкта).

опис – фіксація спостереження або експерименту за допомогою систем позначення, що застосовується у науці;

вимірювання – сукупність дій, виконуваних за допомогою засобів вимірювання з метою знаходження числового значення величини, що вимірюється, у прийнятих одиницях вимірювання. Вимірювання,на відміну від порівняння, є більш точним пізнавальним засобом. Цінність вимірювання в тому, що воно дає точну, кількісно визначену інформацію про навколишній світ. У числі емпіричних методів наукового пізнання вимір займає приблизно таке ж місце, як спостереження і порівняння.

Отже, метод наукових досліджень не є рецептом для здійснення оригінальних відкриттів та винаходів. Мета наукового методу полягає у з'ясуванні істинності гіпотез та ступеня їх достовірності, оскільки його центром є протистояння ідеї (гіпотези) з фактами, на яких вона базується, незалежно від їх джерела.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи теоретичного пізнання	\|	Види систематизації результатів дослідження.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.