Методи теоретичного пізнання

Метафізичний метод – це метод пізнання, який розглядається як антипод діалектичного методу, адже його характерна риса – односторонність, абсолютизація будь-якої однієї сторони, моменту живого процесу пізнання або його своєрідне пояснення.

Діалектичний метод - це метод пізнання дійсності в її цілісності, розвитку і суперечливості.

Загальнофілософські методи пізнання.

Методологія – вчення про метод як такий, найбільш загальна теорія методу. Методологія щільно пов’язана з філософією, теорією пізнання, діалектикою, формальною логікою.

Головна функція методу – організація и регуляція будь-якої діяльності, а не лише наукової.

Метод – сукупність визначених правил, прийомів, норм пізнання і дії.

розрізняють методи пізнання та методи практики. Серед методів пізнання виокремлюють поза наукові та наукові методи, які розділяють на емпіричні и теоретичні і т.д.

напрямки методологічних досліджень – філософський та внутрішньо науковий. В межах окремих наук вивчаються не лише ті або інші об’єкти та їх властивості, а також й методи їх пізнання.

Сучасна наука виходить з існування трьох основних груп методів за ступенем спільності и широті застосування: філософських, загальнонаукових и внутрішньо наукових (дисциплінарних та міждисциплінарних).

Залежно від сфери застосування та рівня узагальнення розрізняють такі методи:

1) загальні (філософські), що застосовуються на усіх етапах пізнання не тільки в науці, але й в інших сферах людської діяльності;

2) загальнонаукові, що можуть застосовуватися у гуманітарних, природничих та технічних науках;

3) специфічні методи (методи дослідження класифікують за галузями науки: математичні, біологічні, медичні, соціально-економічні, правові тощо).

Залежно від рівня пізнання розрізняють методи емпіричного, теоретичного та метатеоретичного рівнів. Для визначення та оцінки економічних процесів, а також створення інформаційних ресурсів для теоретичних узагальнень і проектування методології та організації економічної діяльності найбільш поширеними є методи емпіричних досліджень.

Найвідомішими загальними (філософськими) методами є діалектичний, метафізичний, які належать до метатеоретичного рівня.

Діалектичний метод – метод, в основу якого покладена ідея розвитку та розкриття її змісту через закони і категорії, на основі яких формуються певні правила (принципи, регулятиви, вимоги), що мають всезагальний, універсальний характер.

Метафізичний метод базується на пізнанні явищ поза їхнім зв'язком і розвитком. Ці методи можуть бути пов'язані з різноманітними філософськими напрямами.

Основні принципи діалектичного методу полягають у тому, що:

· об'єкти дослідження розглядаютьсяу форматі діалектичних законів: єдності та боротьби протилежностей, переходу кількісних змін у якісні, заперечення заперечень;

· пояснювання та прогнозування явища та процесів базується на філософських категоріях: загального, особливого та одиничного; змісту та форми, сутності та явища, причини та наслідку;

· об'єкт дослідженнясприймається як об'єктивна реальність;

· об'єкти дослідження вивчаються всебічно, у всезагальних зв'язках та взаємозалежності; у неперервному розвитку;

· отримані знання перевіряються практикою.

До методів теоретичногорівня належать аксіоматичний, гіпотетичний методи, формалізація, абстрагування, виокремлення, сходження від абстрактного до конкретного, історичний метод.

Формалізація - віддзеркалення явища або предмета у знаковій формі будь-якої штучної мови (наприклад, логіки, математики, хімії) та вивчення цього явища чи предмета шляхом операцій з відповідними знаками. При формалізації замість суджень про об'єкти дослідження оперують символами (формулами), які замінюють висловлювання про властивості предметів та їх зв'язків. Шляхом операцій з формулами штучних мов отримують нові формули, доводять істинність будь-якого положення. Формалізація є основою для алгоритмізації та програмування, без яких неможлива інформатизація знань та процесу дослідження.

Аксіоматичний метод. Сутність цього методу полягає у тому, що спочатку задається набір початкових тверджень, які не вимагають доказів (аксіоми, постулати), а потім за певними схемами виводу складаються тези. Сукупність початкових аксіом та постулатів і виведених тез утворює аксіоматично побудовану теорію.

Гіпотетичний метод - спосіб дослідження за допомогою наукової гіпотези, тобто припущення про причину, що зумовлює певний наслідок, чи про існування певного явища або предмета. Різновидом цього методу є гіпотетико-дедуктивний спосіб дослідження, сутність якого полягає у створенні системи дедуктивно пов'язаних між собою гіпотез, з яких випливають твердження про емпіричні факти.

До структури гіпотетико-дедуктивного методу належать:

1) припущення щодо причин та закономірностей явищ, які вивчаються;

2) відбір із множини припущень найбільш вірогідної;

3) виведення із обраного припущення наслідку за допомогою дедукції;

4) експериментальна перевірка виведених з гіпотези наслідків.

З методів теоретичного дослідження основним є метод сходження від абстрактного до конкретного.Сходження від абстрактного до конкретного являє собою загальну форму руху наукового пізнання, закон відображення дійсності в мисленні. Відповідно до цього методу процес пізнання розбивається на два відносно самостійні етапи.

На першому етапі відбувається перехід від конкретного в дійсності до його абстрактних визначень. Єдиний об'єкт розчленовується, описується за допомогою понять і суджень, за наслідками чого формулюється сукупність зафіксованих мисленням абстракцій, односторонніх визначень.

Другий етап процесу пізнання і є сходження від абстрактного до конкретного. Сутність його полягає в русі думки від абстрактних визначень об'єкта до конкретного у пізнанні. На цьому етапі ніби відновлюється вихідна цілісність об'єкта, він відтворюється у своїй багатогранності, але вже в мисленні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Невербальні засоби і культура спілкування та поведінки	\|	Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.