Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Методи теоретичного пізнання

Метафізичний метод – це метод пізнання, який розглядається як антипод діалектичного методу, адже його характерна риса – односторонність, абсолютизація будь-якої однієї сторони, моменту живого процесу пізнання або його своєрідне пояснення.

Діалектичний метод - це метод пізнання дійсності в її цілісності, розвитку і суперечливості.

Загальнофілософські методи пізнання.

Методологія – вчення про метод як такий, найбільш загальна теорія методу. Методологія щільно пов’язана з філософією, теорією пізнання, діалектикою, формальною логікою.

Головна функція методу – організація и регуляція будь-якої діяльності, а не лише наукової.

Метод – сукупність визначених правил, прийомів, норм пізнання і дії.

розрізняють методи пізнання та методи практики. Серед методів пізнання виокремлюють поза наукові та наукові методи, які розділяють на емпіричні и теоретичні і т.д.

напрямки методологічних досліджень – філософський та внутрішньо науковий. В межах окремих наук вивчаються не лише ті або інші об’єкти та їх властивості, а також й методи їх пізнання.

Сучасна наука виходить з існування трьох основних груп методів за ступенем спільності и широті застосування: філософських, загальнонаукових и внутрішньо наукових (дисциплінарних та міждисциплінарних).

Залежно від сфери застосування та рівня узагальнення розріз­няють такі методи:

1) загальні (філософські), що застосовуються на усіх етапах пізнання не тільки в науці, але й в інших сферах людської діяльності;

2) загальнонаукові, що можуть застосовуватися у гуманітарних, природничих та технічних науках;

3) специфічні методи (методи дослідження класифікують за галузями науки: математичні, біологічні, медичні, соціально-економічні, правові тощо).

Залежно від рівня пізнання розрізняють методи емпіричного, теоретичного та метатеоретичного рівнів. Для визначення та оцінки економічних процесів, а також створення інформаційних ресурсів для теоретичних узагальнень і проектування методології та організації економічної діяльності найбільш поширеними є методи емпіричних досліджень.

 

Найвідомішими загальними (філософськими) методами є діалек­тичний, метафізичний, які належать до метатеоретичного рівня.

Діалектичний метод – метод, в основу якого покладена ідея розвитку та розкриття її змісту через закони і категорії, на основі яких формуються певні правила (принципи, регулятиви, вимоги), що мають всезагальний, універсальний характер.

Метафізичний метод базується на пізнанні явищ поза їхнім зв'язком і розвитком. Ці методи можуть бути пов'язані з різноманітними філософськими напрямами.

Основні принципи діалектичного методу полягають у тому, що:

· об'єкти дослідження розглядаютьсяу форматі діалектичних законів: єдності та боротьби протилежностей, переходу кількіс­них змін у якісні, заперечення заперечень;

· пояснювання та прогнозування явища та процесів базується на філософських категоріях: загального, особливого та одиничного; змісту та форми, сутності та явища, причини та наслідку;

· об'єкт дослідженнясприймається як об'єктивна реальність;

· об'єкти дослідження вивчаються всебічно, у всезагальних зв'язках та взаємозалежності; у неперервному розвитку;

· отримані знання перевіряються практикою.

До методів теоретичногорівня належать аксіоматичний, гіпотетичний методи, формалізація, абстрагування, виокремлення, сходження від абстрактного до конкретного, історичний метод.

Формалізація - віддзеркалення явища або предмета у знаковій формі будь-якої штучної мови (наприклад, логіки, математики, хімії) та вивчення цього явища чи предмета шляхом операцій з відповід­ними знаками. При формалізації замість суджень про об'єкти дослі­дження оперують символами (формулами), які замінюють висловлю­вання про властивості предметів та їх зв'язків. Шляхом операцій з формулами штучних мов отримують нові формули, доводять істинність будь-якого положення. Формалізація є основою для алгоритмізації та програмування, без яких неможлива інформатизація знань та процесу дослідження.

Аксіоматичний метод. Сутність цього методу полягає у тому, що спочатку задається набір початкових тверджень, які не вимагають доказів (аксіоми, постулати), а потім за певними схемами виводу складаються тези. Сукупність початкових аксіом та постулатів і виведених тез утворює аксіоматично побудовану теорію.

Гіпотетичний метод - спосіб дослідження за допомогою науко­вої гіпотези, тобто припущення про причину, що зумовлює певний наслідок, чи про існування певного явища або предмета. Різновидом цього методу є гіпотетико-дедуктивний спосіб дослідження, сутність якого полягає у створенні системи дедуктивно пов'язаних між собою гіпотез, з яких випливають твердження про емпіричні факти.

До структури гіпотетико-дедуктивного методу належать:

1) припущення щодо причин та закономірностей явищ, які вивчаються;

2) відбір із множини припущень найбільш вірогідної;

3) виведення із обраного припущення наслідку за допомогою дедукції;

4) експериментальна перевірка виведених з гіпотези наслідків.

З методів теоретичного дослідження основним є метод сходження від абстрактного до конкрет­ного.Сходження від абстрактного до конкретного являє собою загальну форму руху наукового пізнан­ня, закон відображення дійсності в мисленні. Відпо­відно до цього методу процес пізнання розбивається на два відносно самостійні етапи.

На першому етапі відбувається перехід від конк­ретного в дійсності до його абстрактних визначень. Єдиний об'єкт розчленовується, описується за допо­могою понять і суджень, за наслідками чого формулюється сукупність зафіксованих мислен­ням абстракцій, односторонніх визначень.

Другий етап процесу пізнання і є сходження від абстрактного до конкретного. Сутність його полягає в русі думки від абстрактних визначень об'єкта до конкретного у пізнанні. На цьому етапі ніби віднов­люється вихідна цілісність об'єкта, він відтворюєть­ся у своїй багатогранності, але вже в мисленні.


Читайте також:

  1. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  2. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  3. Агностик, суб’єкт пізнання, субстанція
  4. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
  5. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  6. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  7. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  8. Адміністративні методи управління
  9. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
  10. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
  11. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  12. Аерометоди




Переглядів: 3886

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Невербальні засоби і культура спілкування та поведінки | Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.