Агностик, суб’єкт пізнання, субстанція

Варіант 9.

1. Підкресліть 1 поняття, науковий зміст якого визначає наведене визначення:

Носій способів предметно-практичної діяльності та пізнання (соціальна група, її представники), джерело історичної активності, спрямованої на об’єкт з метою його перетворення для потреб людей.

2. Виберіть 1 положення, що визначає науковий зміст поняття гіпотеза:

a.можливе пояснення непізнаних процесів чи явищ, що використовується в науці, але ні в якій мірі не відображає об'єктивний світ;

b.наукове припущення, специфіка якого полягає в тому, що воно висувається з метою доведення істинності його змісту;

c.логічний стандарт, корисний інструмент, алгоритм, якого має додержуватися наукове дослідження.

3. Визначте, в якому з фрагментів представлено пізнавальну позицію суб’єктивного ідеалізму.

A. Об'єктивна реальність не існує, а існують лише наші думки, ідеї, бажання і т. ін., і в процесі пізнання ми маємо справу не з об'єктивною реальністю, а з нашими ідеями, уявленнями. Процес пізнання є розумовий процес, абсолютно незалежний від матеріального світу. Кожне нове наукове відкриття — це не результат тривалого вивчення самих матеріальних предметів, а продукт чисто логічного, абстрактно-теоретичного виведення одних ідей, думок, теоретичних положень з інших ідей, думок, теоретичних положень.

B. Об'єктивно існуючий матеріальний світ є єдиним джерелом всіх наших знань. Всі наші сприйняття, уявлення, поняття, знання, теорії є образами, відображеннями предметів зовнішнього світу; об'єктивний світ, матерія, природа є єдине джерело відчуттів, свідомості, мислення. Не свідомість людини, не її розумова діяльність породжує зовнішній світ, а навпаки, наша свідомість, мислення виникає як відображення предметів, явищ матеріального світу в розвитку пізнання. Закони діалектики об'єктивного світу є законами діалектики пізнання. Пізнання — це суперечливий нескінчений процес руху від незнання до знання, від неповних і неточних знань — до знань усе більш повних і точних.

C. Наші думки не можуть вважатися відображенням матеріальних предметів в свідомості людей тому, що у відчуттях люди сприймають лише поверхневе в речах, але не в змозі відобразити їх сутність, закон. У свідомості не може бути жодної копії, наприклад, принципу роботи годинникового механізму. У наших уявленнях можуть бути «копії» циферблату або інші частини та зовнішні ознаки годинника, але не спосіб його роботи.

4. Виберіть відповідне визначення поняття: Наукова проблема – це…

(А) Висновок про схожість об'єктів в певному відношенні на основі їх схожості у ряді інших відносин.

(Б) Форма пізнання і наукового дослідження, що відображає таку закономірність, яка складає фундамент певної наукової теорії, синтезує знання в єдину систему, дає цілісне розуміння предмету, що вивчається, і зв'язок з практикою, реалізацію даної теорії в практичній діяльності.

(С) Логічна форма теоретичного пізнання, що виражає рух наукового знання, перехід від знання до незнання в розвитку нового знання, що визначає спрямованість наукового пошуку, логіку дослідження.

(Д) Метод дослідження кола явищ, процесів або систем об'єктів шляхом побудови і вивчення їх штучно сконструйованих аналогів – заступників оригінала – з метою встановлення або поліпшення їх характеристик, раціоналізації способів їх побудови, управління ними тощо.

5. Виберіть відповідь «так» чи «ні» щодо наступних гносеологічних тверджень:

а) Об'єктивно існуючий матеріальний світовий рух є єдиним джерелом усіх наших знань.

б) Процес пізнання є розумовий процес, абсолютно незалежний від матеріального світу.

в) Сутність науки полягає в тому, що вона є загальною суспільною формою історичного розвитку знання.

г) Суб'єктом пізнання є вчений, а об'єктом – предмети, які сприймаються його почуттями і розумом, привертаючи до себе увагу і викликаючи інтерес.

6. Оберіть визначення, відповідне змісту метода порівняння.

I. Процес співставлення предметів або явищ дійсності з метою встановлення схожості чи відмінності між ними, а також знаходження спільних ознак, що можуть бути властивими двом чи кільком об’єктам дослідження.

II. Це систематичне, цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, які виступають об’єктами дослідження.

III. Метод визначення числового значення деякої величини за допомогою обраної одиниці, спеціальних засобів і пізнавальних процедур.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ознакою, за якою вчені відрізняють наукову проблему від будь-якого питання, є	\|	Виберіть 1 варіант відповіді.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.