Ознакою, за якою вчені відрізняють наукову проблему від будь-якого питання, є

а) важливість виконання поставленого практичного завдання;

b) складність вирішення заданого теоретичного питання;

с) усвідомлення переходу від придбаного знання до незнання в науці.

6. Виберіть 3 положення, які визначають науковий зміст поняття гіпотеза:

а. логічні побудови, які не мають ніякої об'єктивної значущості, оскільки формулюються довільно і не претендують на встановлення дійсних зв'язків між реальними властивостями об'єктів;

b. таке накопичення, вивчення і узагальнення фактичного матеріалу, яке приводить до постановки питання про закономірності розвитку предмету і побудови теорії, ідея якої обґрунтована лише до рівня вірогідного наукового припущення;

с. робоча, інструментальна побудова, позбавлена якого-небудь об'єктивного змісту, не більше ніж корисна фікція;

d. висловлене на основі вивчених фактів припущення про закономірний зв'язок між ними;

e. обґрунтування здогадки, тобто встановлення вірогідності, можливості саме такого пояснення кола явищ, що цікавить дослідника.

7. Оберіть 3 положення, що визначають поняття наукової проблеми:

A. Перехід від знання, встановленого в науці, до незнання, усвідомлення невідомого в розвитку знання.

B. Складне практичне або теоретичне питання, яке ще не знайшло свого рішення.

C. Питання, що виражає спрямованість наукового пошуку, визначає логіку наукового дослідження.

D. Визнання реальності, яка неприступна для пізнання.

E. Рішення не міститься в накопиченому знанні, а потребує додаткового наукового дослідження, що розширює досягнуте знання.

F. Відсутність відповіді на питання, що виникло у дослідника в процесі наукового пошуку.

8. Оберіть визначення, відповідне змісту метода вимірювання.

1) Процес співставлення предметів або явищ дійсності з метою встановлення схожості чи відмінності між ними, а також знаходження спільних ознак, що можуть бути властивими двом чи кільком об’єктам дослідження.

2) Це систематичне, цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, які виступають об’єктами дослідження.

3) Метод визначення числового значення деякої величини за допомогою обраної одиниці, спеціальних засобів і пізнавальних процедур.

9. Оберіть одне основне положення, що визначає зміст поняття науковий факт:

a. Будь-який фрагмент оточуючої людину реальності.

b. Подія, яка привернула увагу людини.

c. Емпіричне знання, яке слугує побудові наукової теорії.

d. Відчуття людини при сприйнятті предметів зовнішнього світу.

10. Визначте, яка з наведених позицій виражає погляди Томаса Куна на розвиток науки.

А. Концепція або методологія науково-дослідних програм є основною структурно-динамічною одиницею моделі науки. Тому розвиток науки йде не як чергування окремих наукових теорій, а як історія народження, життя і загибелі дослідницьких програм. Дослідницькі програми є найбільшими науковими досягненнями і їх можна оцінювати на основі прогресивного або регресивного зрушення проблем. Прогресивне зрушення проблем означає наукову революцію.

В. Оскільки при зіткненні наукової теорії з деяким фактом для її спростування потрібна ще одна теорія (що надає цьому факту значення свідоцтва спростування), то в ході зміни науки необхідний методологічний принцип проліферації (розмноження) теорій: вчені повинні прагнути створювати якнайбільше теорій, несумісних з існуючими і визнаними теоріями. Створення таких альтернативних теорій сприяє їх взаємній критиці і прискорює розвиток науки.

С. Дисциплінарна матриця складається з наступних елементів: (1) символічні узагальнення або формалізовані конструкції, використовувані членами співтовариствами вчених без розбіжності; (2) метафізичні загальнометодологічні уяви, концептуальні моделі; (3) цінності, що цементують дане наукове співтовариство; (4) зразки – визнані приклади. Вони дисциплінарні, тому що змушують вчених до певної поведінки, стилю мислення, а матриці – тому що стоять з впорядкованих елементів різного роду.

D.Наука є рух знання від незнання до знання по лінії поглиблення пізнання від явища до суті, від неточного, менш розвиненого знання до точнішого, повнішого. Завдання науки полягає в тому, щоб видимий, лише виступаючий в явищі рух звести до дійсного внутрішнього руху в його закономірності. Уявлення про закони – це лише вираження в свідомості того, яким рух здається, але справа науки полягає в тому, щоб зрозуміти закон, тобто логічно виразити його у внутрішньому зв'язку, таким, яким він є як діючий в об’єктивній реальності.

Е.Розвиток наукового знання – це безперервний процес відкидання одних наукових теорій і заміни їх іншими, більш задовільними. Наукові теорії незалежні одна від одної, їх зміна не є прогресивний, кумулятивний процес. Не верифікованість, а фальсифікованість системи слід розглядати як критерій демаркації науки від ненауки. Наука розвивається завдяки висуненню сміливих припущень і їх подальшій нещадній критиці. Не існує об'єктивних законів історії і розвитку науки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Антисцієнтизм, інтуїтивізм, сцієнтизм, перфекціонізм	\|	Агностик, суб’єкт пізнання, субстанція

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.