Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






V. Закріплення знань

Діяльність українських громад у І та ІІ Державних думах Росії.

Поступки царизму в національно-культурній сфері

Революцію 1905-1907 рр. розпочали росіяни, а інші народи імперії підтримували її не в останню чергу тому, що сподівалися змінити на краще й своє національне життя.

Під тиском національно-визвольного руху пригноблених народів імперії царизм змушений був йти на поступки. Наприкінці листопада 1905 р. прийнято закон, який дозволив видання літератури національними мовами, створення культурно-освітніх національних товариств і відкриття національних театрів.

Великим досягненням українства була поява в Наддніпрянщині української преси. Перша українська газета «Хлібороб» почала виходити в листопаді 1905 р. Видавала її українська громада Лубен. Доставлений у Київ наклад продавався на вулицях і викликав справжню сенсацію. Газету швидко розкуповували. Офіційне розпорядження про скасування обмежень проти української мови, введених Емським указом, з’явилося лише в травні 1906 р. та на той час воно вже не було потрібне. У 1906 р. у Києві почала виходити перша щоденна українська газета «Українська дума». Наприкінці 1906 р. діяло 15 українських видавництв і виходило близько 20 періодичних видань.

За галицьким прикладом в українських містах і містечках розгорнула діяльність мережа товариств «Просвіта». Перша «Просвіта» була відкрита в Одесі 30 жовтня 1905 р. Вона мала власну бібліотеку, створила окремий фонд для видання книжок.

Близько чотирьох сотень членів налічувало товариство «Просвіта» в Катеринославі. Там робота проводилася в чотирьох секціях: драматичній, вокально-музичній, літературній та бібліотечній. Згодом відкрили й читальню. «Просвіта» у Кам'янці-Подільському домоглася права ввести українську мову в початкових школах. Того ж самого року з’явилося товариство і в Києві, де його започаткували видатні діячі української культури Борис Грінченко, Микола Лисенко.

«Просвіти» не лише поширювали українську літературу, а й ідеї та знання, покликані витягти село з відсталості. Цьому сприяла праця просвітян у сільських кооперативах.

Уперта боротьба йшла за впровадження української мови у вузах України. Студентська молодь Києва започаткувала кампанію за відкриття кафедр українознавства в університетах. Це не мало успіху в самому Києві, але україномовні відділення були відкриті в Одесі та Харкові.

У виборах до І Державної думи українські соціалістичні партії, підтримавши в цьому загальноросійські партії, участі не брали. Українська радикально-демократична партія та Українська народна партія взяли участь у виборах. І Державна дума працювала в Петербурзі 27 квітня ─ 8 липня 1906 р. із 497 її депутатів дев’ять губерній Наддніпрянщини представляли 102 депутати.

Для обстоювання свої інтересів українські депутати 1 травня 1906 р. створили власну парламентську громаду, до якої увійшли 45 депутатів. Головою української думської громади став адвокат і громадський діяч із Чернігівщини Ілля Шраг. Політична платформа громади включала вимоги надання Україні в її етнографічних межах політичної автономії, запровадження української мови в школах, судових та адміністративних органах. Щодо аграрного питання одна частина депутатів-українців обстоювала передачу селянам частини поміщицької землі за викуп, друга ─ конфіскацію поміщицьких земель та їх націоналізацію.

Велику допомогу депутатам-українцям надавав М. Грушевський, що поселився на той час в Петербурзі. Він організував видання друкованого органу місцевої громади українців ─ місячника «Украинский весник».

За період діяльності І Державної думу члени української громади неодноразово виступали з приводу аграрного питання, порушували проблему єврейських погромів, що відбувалися через бездіяльність влади, розробили законопроекти про національні права, автономію України та рідну мову. На жаль, цар розпустив Думу через 72 дні, і підготовлені українською громадою законопроекти розглянуто не було.

Вибори до ІІ Державної думи українські соціалістичні партії не бойкотували, а тому її склад значно полівішав. До ІІ Державної думи входило 518 депутатів, і працювала вона від 20 лютого 1907 р. від дев’яти губерній Наддніпрянщини було обрано 102 депутати. 4 березня 47 українських депутатів заснували думську громаду, що мала назву «Трудова громада». Вона видавала часопис українською мовою «Рідна справа ─ Вісті з Думи». Утворюючи свою громаду, українські депутати склали відозву, де виклали свою політичну платформу: перебудова імперії на конституційних засадах, автономія України, амністія політичним в’язням, свободи слова, друку, зборів, українізація освіти, судочинства й церкви.

Українською громадою на розгляд ІІ Державної думи було внесено поправки до законопроектів про народну освіту, що передбачав організацію курсів української мови, літератури та історії для вчителів, запровадження викладання української мови в учительських семінаріях України, організацію українознавчих кафедр у Київському, Харківському та Одеському університетах. Проте плани української громади не були реалізовані, оскільки 3 червня 1907 р. ІІ Державну думу розпустили. Ці події вважаються датою закінчення революції.

1) Яка подія започаткувала революція 1905-1907 рр. у Російській імперії?

2) Хто такі чорносотенці?

3) Коли відбулось повстання моряків Чорноморського флоту під проводом П. Шмідта?

4) Яка політична партія Наддніпрянщини в грудні 1905 р. змінила назву на УСДРП?

5) Хто очолював українську громаду в І Державній думі?


Читайте також:

  1. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
  2. III. Актуалізація набутих знань
  3. III. Контроль знань
  4. IV. Закріплення й узагальнення знань
  5. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
  6. IІ. Актуалізація опорних знань учнів.
  7. V. Закріплення нового матеріалу – 5хв.
  8. V. Засвоєння знань
  9. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
  10. VI. Узагальнення та систематизація знань
  11. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.




Переглядів: 984

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Революційні події взимку-восени 1905 р. | III. Контроль знань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.