V. Закріплення знань

Діяльність українських громад у І та ІІ Державних думах Росії.

Поступки царизму в національно-культурній сфері

Революцію 1905-1907 рр. розпочали росіяни, а інші народи імперії підтримували її не в останню чергу тому, що сподівалися змінити на краще й своє національне життя.

Під тиском національно-визвольного руху пригноблених народів імперії царизм змушений був йти на поступки. Наприкінці листопада 1905 р. прийнято закон, який дозволив видання літератури національними мовами, створення культурно-освітніх національних товариств і відкриття національних театрів.

Великим досягненням українства була поява в Наддніпрянщині української преси. Перша українська газета «Хлібороб» почала виходити в листопаді 1905 р. Видавала її українська громада Лубен. Доставлений у Київ наклад продавався на вулицях і викликав справжню сенсацію. Газету швидко розкуповували. Офіційне розпорядження про скасування обмежень проти української мови, введених Емським указом, з’явилося лише в травні 1906 р. та на той час воно вже не було потрібне. У 1906 р. у Києві почала виходити перша щоденна українська газета «Українська дума». Наприкінці 1906 р. діяло 15 українських видавництв і виходило близько 20 періодичних видань.

За галицьким прикладом в українських містах і містечках розгорнула діяльність мережа товариств «Просвіта». Перша «Просвіта» була відкрита в Одесі 30 жовтня 1905 р. Вона мала власну бібліотеку, створила окремий фонд для видання книжок.

Близько чотирьох сотень членів налічувало товариство «Просвіта» в Катеринославі. Там робота проводилася в чотирьох секціях: драматичній, вокально-музичній, літературній та бібліотечній. Згодом відкрили й читальню. «Просвіта» у Кам'янці-Подільському домоглася права ввести українську мову в початкових школах. Того ж самого року з’явилося товариство і в Києві, де його започаткували видатні діячі української культури Борис Грінченко, Микола Лисенко.

«Просвіти» не лише поширювали українську літературу, а й ідеї та знання, покликані витягти село з відсталості. Цьому сприяла праця просвітян у сільських кооперативах.

Уперта боротьба йшла за впровадження української мови у вузах України. Студентська молодь Києва започаткувала кампанію за відкриття кафедр українознавства в університетах. Це не мало успіху в самому Києві, але україномовні відділення були відкриті в Одесі та Харкові.

У виборах до І Державної думи українські соціалістичні партії, підтримавши в цьому загальноросійські партії, участі не брали. Українська радикально-демократична партія та Українська народна партія взяли участь у виборах. І Державна дума працювала в Петербурзі 27 квітня ─ 8 липня 1906 р. із 497 її депутатів дев’ять губерній Наддніпрянщини представляли 102 депутати.

Для обстоювання свої інтересів українські депутати 1 травня 1906 р. створили власну парламентську громаду, до якої увійшли 45 депутатів. Головою української думської громади став адвокат і громадський діяч із Чернігівщини Ілля Шраг. Політична платформа громади включала вимоги надання Україні в її етнографічних межах політичної автономії, запровадження української мови в школах, судових та адміністративних органах. Щодо аграрного питання одна частина депутатів-українців обстоювала передачу селянам частини поміщицької землі за викуп, друга ─ конфіскацію поміщицьких земель та їх націоналізацію.

Велику допомогу депутатам-українцям надавав М. Грушевський, що поселився на той час в Петербурзі. Він організував видання друкованого органу місцевої громади українців ─ місячника «Украинский весник».

За період діяльності І Державної думу члени української громади неодноразово виступали з приводу аграрного питання, порушували проблему єврейських погромів, що відбувалися через бездіяльність влади, розробили законопроекти про національні права, автономію України та рідну мову. На жаль, цар розпустив Думу через 72 дні, і підготовлені українською громадою законопроекти розглянуто не було.

Вибори до ІІ Державної думи українські соціалістичні партії не бойкотували, а тому її склад значно полівішав. До ІІ Державної думи входило 518 депутатів, і працювала вона від 20 лютого 1907 р. від дев’яти губерній Наддніпрянщини було обрано 102 депутати. 4 березня 47 українських депутатів заснували думську громаду, що мала назву «Трудова громада». Вона видавала часопис українською мовою «Рідна справа ─ Вісті з Думи». Утворюючи свою громаду, українські депутати склали відозву, де виклали свою політичну платформу: перебудова імперії на конституційних засадах, автономія України, амністія політичним в’язням, свободи слова, друку, зборів, українізація освіти, судочинства й церкви.

Українською громадою на розгляд ІІ Державної думи було внесено поправки до законопроектів про народну освіту, що передбачав організацію курсів української мови, літератури та історії для вчителів, запровадження викладання української мови в учительських семінаріях України, організацію українознавчих кафедр у Київському, Харківському та Одеському університетах. Проте плани української громади не були реалізовані, оскільки 3 червня 1907 р. ІІ Державну думу розпустили. Ці події вважаються датою закінчення революції.

1) Яка подія започаткувала революція 1905-1907 рр. у Російській імперії?

2) Хто такі чорносотенці?

3) Коли відбулось повстання моряків Чорноморського флоту під проводом П. Шмідта?

4) Яка політична партія Наддніпрянщини в грудні 1905 р. змінила назву на УСДРП?

5) Хто очолював українську громаду в І Державній думі?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Революційні події взимку-восени 1905 р.	\|	III. Контроль знань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.