Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Альфред Маршалл Розмірковуючи таким чином, Маршалл розробив

концепцію, в якій синтезуються ідеї трудової теорії вартості англійської класичної школи і граничної корисності маржиналістів.За такого підходу аналіз взаємозв'язку виробництва і обміну на підставі функціонального методу дослідження став значно ґрунтовнішим.

Віддаючи шану класичній політичній економії, А.Маршалл визнає, що предметом економічної науки є багатство. Однак, якщо Сміт та Рікардо аналізували природу багатства та джерела його зростання, то Маршалла багатство цікавить насамперед тому, що воно служить, на його думку, єдиним придатним засобом для виміру мотивів людської діяльності. Як бачимо, у Маршалла значно ширший підхід до визначення предмета політичної економії. "З одного боку, - зазначає він, - це наука про багатство, але з іншого - це наука про людину, яка відчуває на собі вплив різноманітних факторів; щодо економіки, то вона цікавиться переважно мотивами, які впливають...на поведінку людини в її економічному житті".

Таким чином, у Маршалла ми бачимо перехід від дослідження макроекономічних проблем до мікроекономіки, до дослідження спонукальних мотивів поведінки людей. Найважливішим спонукальним мотивом, вважає він є певна кількість грошей.

З цих же позицій Маршалл трактує і економічні закони. Він пише: "Економічні закони, або узагальнення економічних тенденцій, - це суспільні закони, які відносяться до тих сфер поведінки людини, у яких силу діючих у них спонукальних мотивів можна вимірити грошовою масою".

Слідом за Джевонсом Маршалл запропонував замінити термін "політична економія" на "економікс" (буквально - "економіка", "економічна наука"). На його думку, цей термін точніше відображає предмет дослідження. У першому томі своєї головної книги про економічну науку він писав так: "... Вона остерігається торкатися багатьох політичних питань, яких практик не може ігнорувати; тому вона є наукою - чистою і прикладною, а не одночасно і наукою, і мистецтвом. Ось чому її краще визначити широким терміном "економічна наука" (economics), ніж більш вузьким терміном "політична економія" (political есоnomу)".

На противагу класикам, котрі вважали, що багатство нації створюється лише всфері матеріального виробництва, Маршалл висуває тезу, що людина не може створювати матеріальні предмети як такі - вона створює корисності.Він наголошує на тому, що немає різниці між продуктивною та непродуктивною працею, між працею комерсанта і столяра. "Іноді говорять, що торгівці нічого не виробляють, що у той час, коли столяр виготовляє меблі, торгівець меблями лише продає те, що уже виготовлено. Але ... обидва вони виробляють корисності ... Риботорговець допомагає перемістити рибу з того місця, де вона порівняно малокорисна, туди, де вона принесе більше користі, і рибалка також нічого не робить зверх того".

А.Маршалл вводить у економічну науку багато нових категорій,які увійшли у "золотий фонд" економічної теорії. Наприклад, категорія "квазірента", яка означає дохід, що вилучається з створених людиною машин та інших знарядь виробництва. Така категорія як „ефективний попит” означає попит споживача, коли ціна, яку він згоден заплатити, досягає рівня, за якого продавці згодні продавати.

Найбільш знаменитою в економічному ученні Маршалла є його концепція ціноутворення.Згадаємо, що класики вважали, що ціна може бути природною і ринковою. Ринкова ціна пояснювалася як тимчасове відхилення від природної ціни під впливом різних випадкових обставин. А природна ціна товару визначалася витратами виробництва і змінювалася разом з природною нормою кожної з її складових частин. Вона є ніби центральною ціною, до якої тяжіють ціни усіх товарів.

Маршалова ж теорія ціни являє собою сімбіоз витрат виробництва, граничної корисності, попиту і пропозиції.Особливої уваги він надавав аналізу співвідношення попиту і пропозиції. Маршалл писав: "Отже, можна підвести підсумок, що, зазвичай, чим коротшим є період, що розглядається, тим більше варто враховувати у нашому аналізі вплив попиту на вартість, а чим цей період триваліший, тим більшого значення набуває вплив витрат виробництва на вартість". Учений критикує Рікардо та його послідовників за ігнорування попиту, а австрійську школу - за неувагу до пропозиції. На його думку, витрати виробництва і гранична корисність - абсолютно рівноправні фактори детермінації ціни. "Ми могли б на однакових підставах сперечатися про те, - пише автор "Принципів ...", - чи регулюється вартість корисністю або витратами виробництва, як і про те,чи розрізає шматок паперу верхнє або нижнє лезо ножиць".

А.Маршалл дає якісну і кількісну характеристику категорій"попит" і "пропозиція".З якісної точки зору вони трактуються у психологічному плані, а саме: "попит"ґрунтується на бажанні покупця придбати благо, "пропозиція"визначається не реальними витратами, як вважали класики, а сумою страждань, що викликані працею і утриманням від непродуктивного використання капіталу. Поділяючи погляди Сеніора, Маршалл зазначає, що і робітник, і підприємець приносять пожертви у процесі виробництва. Пожертвою з боку робітника є суб'єктивні негативні емоції, пов'язані з трудовими зусиллями; пожертвою роботодавця - відкладення задоволення від особистого споживання або необхідності їхнього очікування. Акцент на психологічному обґрунтуванні витрат виробництва ставиться Маршаллом в якості опозиції К.Марксу, який вважав джерелом прибутку і процента неоплачену працю робітників.

Для обґрунтування кількісних характеристик категорій "попит" і "пропозиція" Маршалл використовує та розпрацьовує категорії "ціна попиту" та "ціна пропозиції".На думку ученого, ціна попиту- це та максимальна ціна, яку споживач згоден заплатити за той чи інший товар в залежності від його корисності. Побудувавши графік попиту, Маршалл сформулював загальний закон попиту:кількість товару, на яку є попит, зростає при зниженні ціни і зменшується при її підвищенні. Розглядаючи динаміку попиту в залежності від зміни ціни, Маршалл запровадив поняття "еластичність попиту",яке відображає функціональну залежність попиту від зміни ціни. Це поняття в подальшому стали використовувати не тільки при розробці проблем ціни і попиту, але і при аналізі співвідношення ціни і пропозиції товару, процента і пропозиції капіталу, заробітної плати і пропозиції праці, а також при аналізі ефективності цінової політики фірми. Це було суттєвим внеском не тільки в теорію ціни, але і у економічну науку в цілому.

Досліджуючи ціну пропозиції, Маршалл відзначає функціональний зв'язок між ціною і пропозицією товару з урахуванням витрат виробництва. Під останніми він розуміє необхідні витрати на останню одиницю товарів даного виду, тобто граничні витрати. Він розглядає граничні витрати як основу не просто ціни, а тільки мінімальної ціни, яку називає ціною пропозиції. Ціна пропозиції- це мінімальна ціна, за якою продавець згоден продавати дану кількість товарів за даною ціною.

Динаміка витрат виробництва, що визначають ціну пропозиції, на думку Маршалла, залежить від обсягів виробництва. Він досліджує три можливі моделі залежності: стабільність витрат на одиницю продукції при зростанні випуску ("закон постійної віддачі"), зниження таких витрат ("закон зростання віддачі") і зростання витрат ("закон спадної віддачі"). Учений вважає, що у короткостроковому періоді витрати виробництва, а отже, і ціна пропозиції мають тенденцію до зростання. У довгостроковій перспективі у сільському господарстві домінує закон спадної віддачі, а у промисловості закон зростаючої віддачі, що забезпечується за рахунок технічних нововведень.

Отже, в концепцію ціни Маршалл включає не тільки психологічну теорію витрат виробництва, але і значно важливіше у практичному плані положення про залежність ціни пропозиції від обсягів виробництва.

Проаналізувавши ціну попиту і ціну пропозиції, А.Маршалл визначає ціну рівноваги,що являє собою точку перетину кривих попиту і пропозиції (динаміка попиту визначається спадною граничною корисністю, а динаміка пропозиції - зростаючими витратами виробництва). У засновника Кембріджської школи немає питання про те, що є основою ціни – корисність чи витрати. Обидва фактори абсолютно рівноправні детермінації ціни. Звідси принципова відмінність моделейВальраса і Маршалла:у Вальраса ціна - незалежна змінна, а кількість товару, тобто пропозиція, залежить від ціни; у Маршалла ж пропозиція - незалежна змінна, величина якої обумовлена не ціною, а витратами. У моделі Вальраса рівновага досягається рухом ціни, у моделі Маршалла - рухом випуску продукції.

Значним вкладом у теорію рівноважної ціни став аналіз Маршаллом зміни попиту і пропозиції.Він сформулював причини, які призводять до зрушення кривих попиту і пропозиції. Цей інструментарій використовується ученими як у мікро, так і у макроекономічному аналізі.

Відзначаючи рівноправність у формуванні ціни рівноваги попиту і пропозиції, Маршалл, однак, враховує фактор часу(він був першим, хто це зробив). У короткостроковому періоді, вважає він, на ціни вирішальний вплив має зміна попиту. Виробництву для пристосування до зрослого попиту потрібний певний час. Дефіцит, що виникає, дає можливість виробникам підвищувати ціни і отримувати додатковий дохід (квазіренту). У довгостроковому періоді на ціни більший вплив має зміна пропозиції (квазірента зникає).

У контексті розробки Маршаллом теорії ціноутворення варто згадати і про поняття "рента споживача",яке він увів у свою теорію попиту. Ця рента являє собою надлишок загальної корисності придбаних товарів над фактично заплаченою за них сумою грошей, тобто різницю між тим, що готові заплатити покупці, і фактичною ціною товару. Він наводить такий приклад: коробка сірників коштує 1 пенс, але людина, яка палить, настільки високо її цінує, що за задоволення запалити негайно готова заплатити значно вищу ціну. Різниця між тим, що готова заплатити людина за сірники, і тим пенсом, який вона дійсно заплатить, і є, на думку Маршалла, виграшем, або рентою споживача.

Аналізуючи мікроекономічні проблеми, А.Маршалл значну увагу приділяє проблемам розподільчих відносин, формуванню джерел доходів.Об'єктом дослідження є заробітна плата, підприємницький дохід, процент і рента. Кожній формі доходу вмінюється відповідний фактор виробництва: заробітна плата - праці найманих робітників, підприємницький дохід - управлінській праці підприємців, процент - капіталу, рента - землі. Тобто, вказані види доходів знаходяться у функціональній залежності від відповідних факторів виробництва.

Кожний із факторів виробництва підлягає дії попиту та пропозиції і використовується тільки до моменту, коли його гранична продуктивність стане дорівнювати його граничній вартості. Кожний фактор виробництва має ціну попиту, яка встановлюється його граничною продуктивністю, і, зіншого боку, ціну пропозиції, яка встановлюється граничними витратами на нього. Саме таким способом визначаються заробітна плата по відношенню до праці, процент до капіталу і рента до землі.

А.Маршалл став одним із засновників неокласичної теорії грошей.Як відомо, Ірвін Фішер у 1912р.запропонував рівняння MV=PQ, яке відображає потребу в грошах для обслуговування поточних угод. Маршалл в роботі "Гроші, кредит і торгівля" (1923), обґрунтовуючи власну теорію грошей, пропонує таке рівняння:

 

М=КРY,

 

де М - обсяг грошової маси;

К - коефіцієнт Маршалла;

Р - загальний рівень цін на товари;

Y - обсяг валового національного продукту.

 

 

Рівняння Маршалла відображає потребу в грошах з точки зору використання доходу. Частину свого доходу люди не перетворюють в товари і цінні папери, а прагнуть залишити у готівковій формі. Цю частину і відображає коефіцієнт Маршалла. Він обернено пропорційний до швидкості обігу грошей V, тобто К=1/V.

А.Маршалл став не тільки засновником кембріджської школи, але й основоположником досить широкого та авторитетного напрямку в економічній науці. Його методологія, термінологія, в цілому концепція використовується і сучасними економістами, усіма, хто прагне зрозуміти механізм ринкової економіки. Однак, не зважаючи на витонченість і наочність системи Маршалла, його схеми і логічні поняття не мають прямого виходу на практику, занадто спрощують дійсність. Значення мікроекономічної теорії абсолютизується. Головна мета економічної теорії - це з'ясування умов рівноваги для окремої фірми. Завдяки цьому буде досягнута рівновага і в суспільстві. Але, кризові потрясіння рубежу 20-х - 30-х років ХХст. показали необґрунтованість розрахунку Маршалла на високу ефективність ринкового механізму та його здатність забезпечити саморегулювання капіталістичного господарства. Практика економічного розвитку показала, що процвітання фірми - необхідна, але не достатня умова для розвитку національної економіки, а ігнорування макроекономічної теорії призводить до негативних економічних наслідків. Дж. Гелбрейт, котрий навчався у Кембріджському університеті писав: "Світ Маршалла з його конкуруючими підприємцями, споживачами, що прагнуть до максимізації задоволень...не дає уяви про світ, яким він є ... Але вивчати Маршалла варто. Для того, щоб знати, що правильно, треба твердо знати, що невірно".

 


Читайте також:

  1. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
  2. Альфред Маршалл, Джон Бейтс Кларк, Вільфредо Парето, Леон-Марі Еспрі Вальрас).
  3. Англійський економіст У. Бріджез пропонує модель організаційних змін за такими напрямками.
  4. Англійці Вільям Стенлі Джевонс (1835–1882) та Альфред Маршалл (1842–1924), замість терміна ”політична економія”, вводять нейтральний термін “economics“.
  5. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.
  6. Д. Белл розробив теорію індустріально-технократичного суспільства.
  7. За об'єктами активні операції можна подати таким чином.
  8. Індивідуальна психологія. Концепція Альфреда Адлера
  9. Лері Грейнер розробив модель успішного управління організаційними змінами, що складається з 6 етапів.
  10. Логістичні системи класифікуються за такими ознаками.
  11. Підприємства (суб’єкти господарювання) можна класифікувати за такими ознаками.




Переглядів: 1025

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії. | Економічне учення Дж. Б. Кларка.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.