Підприємства (суб’єкти господарювання) можна класифікувати за такими ознаками.

Рис.2.2. Класифікація організаційно-правових форм суб’єктів господарювання відповідно до ГК України

Рис.2.1. Класифікація організаційно-правових форм суб’єктів господарювання відповідно до ЦК України

Суб’єктами господарювання є:

- господарські організації – юридичні особи, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку;

- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які провадять господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

- філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій, утворені ними для здійснення господарської діяльності.

Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання (ГК України, ст. 8, 55).

В основу класифікації організаційно-правових форм суб’єктів господарювання відповідно до ст. 63 ГК України покладено форму власності. Відповідно виділяють суб’єктів господарювання приватної, державної, комунальної, колективної та змішаної форми власності (рис. 2.2). Решту суб’єктів господарювання, що не вписуються у зазначену ознаку класифікації, зачислено до інших.

Суб’єкти господарювання державного сектора економіки – суб’єкти, які діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

Суб’єкти господарювання комунального сектора економіки – суб’єкти, які діють на основі лише комунальної власності, а також суб’єкти, у статутному фонді яких частка комунальної власності перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

Фізична особа – під-приємець

Приватне підприємс-тво

Господарські товарис-тва (ТОВ, ТДВ, АТ, повне та командитне)

Внаслідок агрегування цих двох підходів, визначених у ГК України та ЦК України, було розроблено Державний класифікатор 002:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання», (чинний від 01.01.2008).

Тут об’єктом класифікації є визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб та їхні відокремлені підрозділи (філії, представництва), а також підприємці – фізичні особи, які не мають статусу юридичної особи.

Організаційно-правові форми господарювання поділено на такі групи (див. додаток 2.1).
1. Підприємства.2. Господарські товариства.3. Кооперативи.4. Організації (установи, заклади).5. Об’єднання підприємств (юридичних осіб).6. Відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи.8. Об’єднання громадян, профспілки, благодійні організації та інші подібні організації.9. Інші організаційно-правові форми.
Підприємство є основною організаційною формою господарювання. Зокрема, у ст.62 ГК України зазначено: «Підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та інших видів господарської діяльності».

Підприємство є юридичною особою, яка не має у своєму складі інших юридичних осіб. Підприємства можуть створювати для здійснення підприємництва та для ведення некомерційної господарської діяльності.

Підприємство має:

· розрахунковий та інші рахунки в установах банків;

· відокремлене майно;

· самостійний бухгалтерський баланс;

· печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом;

· інші атрибути.

1. Залежно від форми власності (відповідно до ст. 63 ГК України).

1.1. Приватне підприємство – підприємство, яке діє на основі приватної власності громадян (-ина) України, іноземців, осіб без громадянства чи суб’єкта господарювання - юридичної особи та його (їхньої) праці чи з використанням найманої праці.

1.2. Підприємство, яке діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності). Відповідно до нової класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004 (чинної від 01.01.2008 р.) підприємств колективної форми власності вже не реєструють. Адже ця форма власності виходить за рамки ст. 41 Конституції України, що виділяє лише три форми власності: приватну, державну та комунальну.

1.3. Державне підприємство, яке діє на основі державної власності (державне унітарне підприємство) – підприємство, що утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Майно державного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за ним на праві господарського відання чи оперативного управління.

Державні підприємства можуть діяти як:

· державне комерційне підприємство – суб’єкт підприємницької діяльності, що діє на основі статуту на принципах підприємництва і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому майном на праві господарського відання;

· казенне підприємство – створюється в тих галузях народного господарства, де:

- законом дозволено здійснення господарської діяльності виключно державним підприємствам;

- основним споживачем продукції (більше 50%) виступає держава;

- неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів;

- переважаючим (понад 50%) є виробництво суспільно необхідної продукції, яке не може бути рентабельним;

- приватизація майнових комплексів державних підприємств заборонена законом.

1.4. Комунальне підприємство (комунальне унітарне підприємство) – підприємство, яке створюється компетентним органом місцевого самоврядування у розпорядчому порядку і діє на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

1.5. Підприємство змішаної форми власності – це підприємство створюється на базі об’єднання майна різних форм власності.

2. Залежно від способу утворення та формування статутного капіталу (відповідно до ст. 63 ГК України).

2.1. Унітарне підприємство – підприємство, яке створене лише одним засновником. Він:

· виділяє для цього підприємства необхідне майно;

· формує відповідно до вимог законодавства статутний капітал, не поділений на частки;

· затверджує статут;

· безпосередньо або через уповноважену особу керує підприємством;

· формує трудовий колектив;

· вирішує питання ліквідації та реорганізації;

· розподіляє доходи .

Форми, в яких можуть створюватись і діяти унітарні підприємства: приватні підприємства (засновані на приватній власності одного засновника), державні, комунальні підприємства, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян чи релігійної організації, господарські товариства (крім повних і командитних), створені однією особою, підприємство споживчої кооперації, створене одним засновником.

2.2. Корпоративне підприємство – підприємство, засноване двома і більше засновниками.

Форми, в яких можуть створюватись і діяти корпоративні підприємства: приватні підприємства та всі види господарських товариств, створені двома і більше засновниками, всі види кооперативів (виробничий, споживчий, обслуговуючий і сільськогосподарський), фермерські господарства, колективні сільськогосподарські підприємства, інші.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття та основи правового статусу суб’єктів господарювання	\|	Залежно від величини частки участі іноземного інвестора у статутному капіталі підприємства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.