• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Аналіз ліквідності балансу

Аналіз ліквідності балансу розпочинають з класифікації активів підприємства за рівнем ліквідності. Для цього активи об’єднують у чотири групи:

А1 Високоліквідні активи. До цієї групи належать активи, які мають абсолютну ліквідність, а саме грошові кошти та їх еквіваленти, а також поточні фінансові інвестиції. В бухгалтерському балансі ці активи відображені в другому розділі активу (коди рядків 220, 230, 240).

А2 Швидколіквідні активи. До них відносять активи, які мають високий рівень ліквідності, проте для їхнього перетворення в гроші все ж необхідний певний, хоч і недовгий, проміжок часу. Цю групу складають векселі одержані, різні види поточної дебіторської заборгованості, які також відображені в другому розділі активу балансу (коди рядків 150 – 210).

А3 Повільноліквідні активи. До цієї групи належать ті оборотні активи, що не ввійшли до попередніх двох груп, а саме: запаси, інші оборотні активи, а також витрати майбутніх періодів (коди рядків бухгалтерського балансу 100 – 140, 250, 270). Низька ліквідність цих активів зумовлена такими аспектами:

- сировину і матеріали швидко реалізувати без втрат у їхній вартості дуже важко, бо сировинний ринок є досить специфічним; знайти ж покупця на незавершене виробництво взагалі практично неможливо;

- з іншого боку виробничі запаси можна залучити у виробничий процес і виготовити з них продукцію. Проте це також вимагає часу;

- процес перетворення готової продукції і товарів у грошові кошти включає в себе як мінімум дві стадії:

1) пошук покупців, який повинен завершитися реалізацією готової продукції чи товарів і отриманням дебіторської заборгованості;

2) погашення дебіторської заборгованості.

А4 Важколіквідні активи. До цієї групи відносять необоротні активи (підсумок першого розділу активу балансу – код рядка 080). Важкість реалізації необоротних активів зумовлена не лише їх специфікою, але й складністю оцінки, оскільки необхідно враховувати рівень їхнього як фізичного, так і морального зносу. Крім того, реалізація багатьох видів необоротних активів супроводжується тривалими процедурами демонтажу, передпродажної підготовки, перереєстрації, отримання дозволів у органів державної влади, що безумовно робить процес реалізації довшим, і як наслідок знижує ліквідність цих активів.

Проводячи класифікацію активів за рівнем ліквідності, необхідно враховувати певні моменти, які важко виявити в ході зовнішнього аналізу:

- наявність в складі майна підприємства неліквідів – активів, котрі взагалі неможливо реалізувати;

- існування простроченої дебіторської заборгованості, яка може перетворитися в безнадійну;

- обтяження майна підприємства (застава, арешт тощо);

- наявність активів, які швидко псуються.

Після цього проводять класифікацію джерел формування господарських засобів підприємства за термінами погашення, внаслідок чого виділяють чотири групи пасивів:

П1 Найбільш термінові (негайні) пасиви. До цієї групи пасивів належать зобов’язання, які повинні бути погашені найближчим часом, а саме, це поточна кредиторська заборгованість перед постачальниками, з оплати праці перед персоналом підприємства, з податків перед державним бюджетом, зі страхових внесків перед фондами соціального страхування та з інших розрахунків. Терміни ліквідації цих зобов’язань є жорстко визначеними договорами постачання, трудовими і колективними угодами, а також законами України. Цими ж документами передбачена і адміністративно-фінансова, а в окремих випадках навіть кримінальна відповідальність за недотримання термінів погашення зобов’язань. Тому вчасне погашення цих заборгованостей є першочерговим питанням управління фінансами будь-якого підприємства. Заборгованості групи П1 в бухгалтерському балансі відображені в четвертому розділі пасиву (код рядків 530 – 610).

П2 Короткострокові пасиви. До них відносять зобов’язання, які повинні бути погашені протягом дванадцяти календарних місяців з дати балансу, а саме короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями і векселі видані (коди рядків бухгалтерського балансу 500 – 520).

П3 Довгострокові пасиви.До цієї групи належать довгострокові зобов’язання підприємства, тобто ті, що мають бути погашені не раніше дванадцяти календарних місяців з дати балансу (підсумок третього розділу пасиву бухгалтерського балансу, код рядка 480).

П4 Постійні пасиви. До них відносять пасиви, без яких неможливе створення й існування будь-якого підприємства. Це власний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів і доходи майбутніх періодів (підсумки першого, другого і п’ятого розділів пасиву бухгалтерського балансу, коди рядків 380, 430, 630).

Для встановлення чи є баланс підприємства ліквідним, необхідно зіставити активи підприємства, згруповані за рівнем ліквідності, з його пасивами, згрупованими за термінами погашення. Якщо зобов’язання підприємства покриваються його активами, терміни перетворення в гроші яких відповідають термінам погашення цих зобов’язань, то баланс вважають ліквідним. Про абсолютну ліквідність балансу свідчить система нерівностей (4.1):

(4.1)

Виконання перших двох нерівностей свідчить про поточну платоспроможність підприємства. Крім того, поточну платоспроможність можна проаналізувати за допомогою формули (4.2):

, (4.2)

де П_п – поточна платоспроможність;

ФІ_д^ук – довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі;

ФІ_д^і – інші довгострокові фінансові інвестиції;

ФІ_п – поточні фінансові інвестиції;

ГК_н – грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті;

ГК_і – грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті;

ПЗ – поточні зобов’язання.

Якщо розраховане за формулою (4.2) значення поточної платоспроможності додатне, то підприємство вважається платоспроможним, в протилежному випадку – неплатоспроможним.

Перевищення групи активів А3 з групою пасивів П3 свідчить про перспективну платоспроможність підприємства.

Для проведення аналізу ліквідності балансу доцільно застосувати аналітичну таблицю (табл. 4.1.).

Таблиця 4.1

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
3. SWOT-аналіз у туризмі
4. SWOT-аналіз.
5. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
6. V. Нюховий аналізатор
7. АВС (XYZ)-аналіз
8. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
9. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
10. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
11. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
12. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі

Переглядів: 5026