• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Баланс на 1 вересня

Взаємозв'язок між балансом і рахунками

Між бухгалтерським балансом і рахунками існує тісний взаємозв'язок, оскільки вони відображають одні і ті ж активи та їх джерела. Баланс, як відомо, відображає наявність господарських засобів та джерел їх формування у грошовому вимірнику на звітну дату. Для відображення змін засобів та їх джерел призначені рахунки. Рахунки відкривають на підставі даних балансу, залишки якого на початок місяця у вигляді початкового сальдо записують: на активі рахунках (що служать для обліку господарських засобів) — дебету, на пасивних (призначених для обліку джерел засобів) по кредиту. Подвійний запис господарських операцій на рахунках зумовлює рівність підсумків дебетових залишків активних рахунків і кредитових залишків пасивних рахунків. За цими лишками на рахунках складають баланс на наступну звіт дату (на 1-ше число наступного за звітним місяця).

Схематично взаємозв'язок між балансами і рахунками можна зобразити так: Баланс => Рахунки ==> Баланс.

Взаємозв'язок між балансом і рахунками розглянемо на прикладі.

1. Дт «Каса»

Кт «Рахунки в банках» 1000 грн.

2. Дт «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Кт «Короткострокові позики» 10000 грн.

3. Дт «Виробничі запаси»

Кт «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 15000 грн.

4. Дт «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Кт «Рахунки в банках» 20000 грн.

5. Дт «Рахунки в банках»

Кт «Розрахунки з покупцями та замовниками» 12000 грн.

З розглянутих прикладів (операції 1—4) видно, що кожна
господарська операція зумовлює подвійні зміни в господарських засобах та їх джерелах. Основою відображення господарських операцій в системі рахунків є чотири типи балансових змін. При цьому господарські операції, що стосуються однакових об'єктів, тобто господарських засобів (оп. 1), або двох джерел засобів (оп. 2), спричинюють на рахунках протилежні зміни: збільшення на одному активному рахунку і зменшення — на другому або збільшення на одному пасивному рахунку і зменшення — на іншому. Такі операції не змінюють загальну суму господарських засобів та їх джерел.

Операції ж, що стосуються протилежних об'єктів облік (тобто одночасно господарських засобів та джерел їх формування), спричинюють в обох об'єктах однакові зміни. Так, при надходженні господарських засобів на підприємство (оп. З) відбувається збільшення певного виду засобів на активному рахунку і збільшення відповідного джерела їх утворення — на пасивному рахунку. Операції, що характеризують вибуття засобів із господарства (оп.4), викликають зменшення певного виду засобів на активному рахунку з одночасним зменшенням відповідного джерела їх утворення — на пасивному рахунку. Такі операції змінюють загальну суму господарських засобів та їх джерел, але в однаковій сумі, тому рівність між ними не порушується.

Зміни на рахунках, зумовлені господарськими операціямі можна узагальнити за такою схемою:

З'ясувавши, яких об'єктів стосується дана господарська опе­рація (засобів чи джерел) та які зміни вона зумовлює (збільшену ня чи зменшення), визначають, який рахунок треба дебетувати, а який — кредитувати.

Після відображення всіх господарських операцій (оп. 1—4) на рахунках (початкові залишки на яких записані за даними балансу на 1 січня), визначення на них дебетових і кредитових оборотів за місяць, а також залишків на 1-ше число наступного за звітним місяця записи на рахунках у нашому прикладі мати­муть такий вигляд.

Порівнюючи між собою загальні підсумки дебетових залишків активних рахунків і кредитових залишків пасивних рахунків, визначених на наступну дату, бачимо, що вони рівні між собою. Рівність дебетових і кредитових оборотів, і звідсі – і рівність дебетових і кредитових залишків на рахунках зумовлені застосуванням в обліку способу подвійного запису.

За даними кінцевих залишків (сальдо) на рахунках склада­ють баланс на 1-ше число наступного за звітним місяця (у на­шому прикладі — на 1 лютого). При цьому рахунки, які мають дебетові залишки (активні), записують в активі балансу, а ра­хунки, які мають кредитові залишки,— в пасиві балансу.

Баланс, складений за даними залишків (сальдо) на рахунках на 1 жовтня звітного року, матиме такий вигляд:

Читайте також:

1. III. Бухгалтерський баланс
2. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
4. Аналіз ліквідності балансу
5. Баланс (початковий)
6. Баланс азоту
7. Баланс банку.
8. Баланс борошна
9. Баланс грошових надходжень
10. Баланс м’яса свиней в України у забійній масі (2003 – 2005 рр. та прогноз на 2006 р.), тис. т
11. Баланс надходження коштів організації (оперативний фінансовий план) на 20__ р.

Переглядів: 976