• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Європейська шкала оцінок

Після вивчення матеріалу кожного модуля студенту зараховується кредит й одночасно виставляється підсумкова оцінка модульного контролю. Для цього використовується загальноприйнята в європейських країнах шкала, яку можна порівняти з тією, що використовувалася у нас:

A – 90-100 балів – „відмінно” („5”) – кращі студенти 10%,

B – 82- 89 балів – „дуже добре”(„4”) – наступні за ними 25%,

C – 75- 81 бали – „добре” („4”) – наступні за ними 30%,

D – 69- 74 бали – „задовільно”(„3”) наступні за ними 25%,

E – 60 - 68 балів – „достатньо” („3”) – наступні за ними 10%,

FX – 35- 59 балів – „незадовільно” („2”) через незнання тієї чи іншої

частини матеріалу,

F – 1- 34 балів – „незадовільно” („2”), студент погано засвоїв увесь матеріал.Формами модульного контролю можуть бути індівідуальні завдання, тести, контрольні роботи, реферати, есе, лабораторні роботи, співбесіди, конспектування наукової літератури тощо.

Підсумкова оцінка модульного контролю (за 100-бальною шкалою) являє собою суму балів, що отримані студентом за різні форми оволодіння знаннями, наприклад: за контрольну роботу – до 30 балів, активність на семінарських заняттях – до 30 балів, реферат або есе – до 30 балів, конспектування наукової літератури – до 10 балів тощо. Модуль вважається зарахованим, якщо студент отримав за нього не менше, ніж 60 балів. Підсумкова (семестрова) оцінка за знання дисципліни в цілому теж виставляється за 100-бальною шкалою. Однак кредитно-модульна система не передбачає обов’язкового семестрового екзамену або заліку для всіх студентів. Студент, що отримав під час модульного контролю достатню кількість балів, звільняється від складання іспиту, що стимулюватиме його до систематичного навчання [1, с. 26]. Ця оцінка може бути визначена відповідно до балів, що отримані студентом за підсумками модульного контролю. Для цього визначається середньоарифметичне число балів, що нараховані за знання кожного модуля. Наприклад, якщо студент отримав за 1-й модуль 80 балів, за 2-й – 70 балів, за 3-й – 90 балів, то підсумкова сума балів за вивчення всієї дисципліни, відповідно, буде середньоарифметичною й становитиме 80 балів. За європейською шкалою це буде оцінка „С”, за вітчизняною – „добре”(4). Іспит складається у разі, якщо студент вважає, що іспит принесе йому більш високі бали, ніж ті, що він отримав за підсумками модульного контролю. Студент, що отримав підсумкову оцінку меншу, ніж 60 балів, вважається невстигаючим по дисципліні. Очевидно, кожний викладач також знайде можливість заохотити студентів до творчої роботи і нарахувати додаткові бали (але, певна річ, щоб у підсумку не було понад 100 балів), якщо студент брав участь у науковій роботі, виступав на науковій конференції або предметній олімпіпаді, опублікував статтю тощо. У такий спосіб оцінюються знання з кожної дисципліни, а тому кредитно-модульна система усуває відмінність між іспитом і заліком, а, отже, підвищує відповідальність студента за знання з кожної навчальної дисципліни.

Таким чином, кредитно-модульна система студенту полегшує процес навчання, оскільки за умов її впровадження відсутні сесії. Викладачу зазначена система дозволяє більш об’єктивно оцінити рівень знань студента, а роботодавцю – дізнатися про обсяг, і якість знань і вмінь, що отримав бакалавр, котрий претендує на ту чи іншу посад. Диплом бакалавра разом з додатком до диплому, що виданий європейським вищим навчальним закладом, свідчить про здатність молодого фахівця працювати на фірмі в будь-якій країні світу.

Читайте також:

1. Асимптотичний підхід до порівняння оцінок
2. Бальна система оцінок технічного стану газопроводів
3. Вибір алгоритмів розрахунку комплексних порівняльних оцінок.
4. ВИДИ ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК
5. Види педагогічного оцінювання і педагогічних оцінок.
6. Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи у балах оцінкам за нац. шкалою
7. Грудня 1999 р. у м. Гельсінкі Європейська Рада схвалила спільну стратегію ЄС щодо України, спрямовану на зміцнення стратегічного партнерства з Україною.
8. Для отримання кінцевого результату (експертних оцінок) використовують анкетні методи і методи групової експертизи.
9. Еволюція світової валютної системи. Паризька валютна система. Генуезька валютна система. Бреттон-Вудська валютна система. Ямайська валютна система. Європейська валютна система.
10. Економічне стимулювання поліпшення умов і охорони праці. Європейська модель економічного стимулювання охорони праці
11. Експертних оцінок.
12. Електромагнітні хвилі. Шкала електромагнітних хвиль

Переглядів: 1406